Регіональна політика

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/5668

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 7 з 7
  • Документ
    Специфіка функціонування інноваційної туристичної індустрії на регіональному рівні
    (Бескиди, 2017) Яворська, Оксана Григорівна
    Туризм є стратегічно важливою та пріоритетною галуззю економіки; загальновизнаним показником якості життя громадян країни чи регіону. Рівень доступності туристичних послуг для членів суспільства залежить від доходів людей та благополуччя суспільства. Сфера туризму та індустрії гостинності розглядається нами та іншими дослідниками і фахівцями як сукупність об’єктів господарської діяльності, результати якої суттєво впливають на економічні показники регіону за рахунок формування, просування та реалізації якісних, унікальних та конкурентоздатних туристичних продуктів та послуг в різних регіонах України. Таким чином, сучасний туризм — складний комплекс різних галузей, які впливають на соціально-економічний розвиток регіонів.
  • Документ
    Особливості розвитку туризму у м. Львів : консюмерський аспект
    (Бескиди, 2017) Медведська, Людмила Євгенівна
    Протягом останнього десятиліття місто Львів зазнало помітних трансформацій, і насамперед - у сфері туризму та розваг. Ще у 2009 році експертна комісія Державної служби туризму і курортів України та Громадської ради з питань туризму і курортів Міністерства культури і туризму України Львову присвоїла почесне звання «Культурна столиця України» [6]. Зауважимо, що цей титул є досить умовним, оскільки на нього перманентно претендує низка інших міст України. Проте особливості бурхливого розвитку туризму у Львові протягом останніх років дають підстави непокоїтися про те, що умовний бренд «Львів культурний» невдовзі може затьмаритися брендом «Львів консюмерський».
  • Документ
    Туризм як перспективний напрям регіонального економічного розвитку Гуцульщини
    (Бескиди, 2017) Дністрянська, Наталія Іванівна
    Одним з самобутніх етнографічних районів України є Гуцульщина, яка розташована в південно-східній частині Українських Карпат і охоплює в Івано- Франківській області - Верховинський район, частину Косівського та Надвірнянського, територію Яремчанської міськради, в Закарпатській області - Рахівський район, у Чернівецькій - Путильський район та частину Вижницького. Основу економіки цієї гірської місцевості ще відносно недавно становило тваринництво та лісове господарство. Однак ці традиційні галузі в умовах переходу до ринкової економіки опинилися в скрутному становищі, що загалом спричинило низку соціально-економічних негараздів. Ситуація дещо змінилася на краще, коли на початку XXI ст. в цьому районі відбулися позитивні зрушення в розвитку туризму та рекреаційного господарства, які забезпечила насамперед розбудова інфраструктури активного гірського спортивно-оздоровчого туризму. Важливо зазначити, що цей вид туристичної діяльності, спираючись на низку природних переваг, почав динамічно розвиватися на цій території, поєднуючись з пригодницьким (екстремальним) туризмом, екотуризмом, етнічним туризмом, а також з пізнанням унікальності природних карпатських краєвидів. Разом з тим, стан, проблеми і перспективи розвитку туризму на території Гуцульщини ще недостатньо проаналізовані в науковій туризмознавчій літературі.
  • Документ
    Урбаністика та сталий розвиток урботуризму : логістичний потенціал
    (Бескиди, 2017) Смирнов, Ігор Георгійович
    Нині проблема сталості туризму є загальновизнаною у світі. Це стосується і міського, або урботуризму, пов'язаного з великим напливом туристів до міст, насамперед, столичних, що спостерігається практично в усіх країнах світу. У таких містах спостерігається підвищена концентрація туристів, відповідно - значний туристичний тиск (навантаження) на ресурсну базу туризму. Це призводить до швидкого «зносу» туристичних об'єктів в містах, а на їх відновлення потрібно багато часу і коштів. Тому актуальною є проблема регулювання туристопотоків у містах на підставі логістичних підходів. Саме на цій основі автором розроблено логістичну теоретичну концепцію сталого розвитку туризму в містах, яка практично перевірена на прикладі таких міст України, як Київ та Львів [1, с.188]. Туристичне перенавантаження міст має й інший наслідок - це різке зростання обсягу відходів. З цим вже зіштовхнувся Львів, туристичний рекорд якого (2,6 млн туристів у 2016 р. - перше місце серед міст України) співпав з початком «сміттєвої» кризи. У той же час Київ репрезентує ефективний «рецепт» вирішення проблеми накопичення та переробки міських відходів, включаючи туристичні «залишки». З початку XXI ст. туризм у містах, за визнанням експертів Всесвітньої туристичної організації, став ключовим чинником розвитку міста та його господарства. Це стало підґрунтям для досліджень з теоретичного осмислення феномену міського туризму у всій його складності та спроб практичного впровадження результатів цих досліджень. На даний час, незважаючи на досить ґрунтовне висвітлення даної проблематики, однозначного тлумачення сутності й змісту цього поняття поки що не існує. Це пов’язане, насамперед,з диференційованими підходами у різних країнах до визначення міста та туристичної діяльності у міському середовищі.
  • Документ
    Потенціал Києва як туристичного центру світового значення
    (Бескиди, 2017) Гедін, Максим Сергійович
    В сучасних умовах ринкових перетворень, значна кількість проблем з якими стикаються українські туристичні та готельні підприємства різних регіонів нашої країни, викликана відставанням від високорозвинених країн у сфері застосування процесу ефективного управління. Об’єктивною причиною цього є запізніле входження економіки нашої країни в ринкову систему. Внаслідок цього, існують деякі відставання туристичних та готельних підприємств стосовно запровадження у практичну діяльність різноманітних напрямків управлінської науки, зокрема територіальний маркетинг. Одним з найважливіших його аспектів є просування території. Він сприяє підвищенню привабливості туристичної території для певних груп цільових аудиторій - туристів, клієнтів, інвесторів, трудових ресурсів, що в кінцевому випадку дозволяє сформувати основу для розвитку туризму в місті і країні в цілому. Результати досліджень науковців і спеціалістів сьогодні дають можливість стверджувати про скорочення розриву між науковими і практичними підходами застосування положень територіального маркетингу. Але, якщо туристичні підприємства все частіше застосовують окремі положення маркетингу на практиці, то його науково-методологічні підходи стосовно окремих місць і територій в нашій країні ще тільки формуються.
  • Документ
    Туризм як засіб розвитку малих міст та депресивних регіонів України
    (Бескиди, 2017) Теодорович, Лариса Віталіївна
    Соціально-економічний розвиток України можливий тільки при наявності сприятливих умов для розвитку всієї її території. На сучасному етапі складна економічна та соціальна ситуація склалась у малих містах України, яких станом на 1 січня 2010 р. нараховувалось 366 [7]. Малі міста (кількість населення менше 50 тис. осіб) є важливими соціально-економічними центрами для багатьох десятків тисяч сіл, передусім у сфері формування і функціонування ринку праці. Це найчисленніша за кількісним складом група міст, значна частина яких - адміністративні центри районів. З малими містами безпосередньо пов'язане життя майже 22 млн. міських та сільських жителів [1]. Вони відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі, розвитку і розміщення продуктивних сил, є індикатором прогресу та гарантом стабільності держави та суспільства.
  • Документ
    Міста як туристичні дестанації
    (Бескиди, 2017) Фастовець, Оксана Олексіївна
    Міста на туристичному ринку виступають і як окремі об’єкти туристичного попиту. ЮНВТО відноситься до міського туризму як до поїздки, туристи здійснюють до міст або місць з великою щільністю населення. Тривалість таких поїздок як правило коротка (від одного до трьох днів), тому міський туризм тісно пов’язан з ринком короткострокових турів. Великі міста є важливими центрами розвитку туристичної сфери. Особливо привертають увагу міжнародних туристів світові (глобальні) міста, що вирізняються високим ступенем ділової активності та політичним, економічним та культурним потенціалом. Про це свідчить рейтинг ТОП-20 найвідвідуваніших міст світу.[1, с.2]. Найбільше таких міст розташовано в Азійсько-Тихоокеанського туристичний регіоні. З ним конкурує Європа, якій поступаються Америка та Близький Схід. Проте кожен з цих регіонів має своїх представників в ТОП-20 лідерів світу.