Екологія
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1243
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Система менеджменту екологічної безпеки – як одна із складових енергетичної ефективності(Юстон, 2020) Гунченко, Оксана Миколаївна; Волошкіна, Олена Семенівна; Кравченко, Марина Василівна; Корінний, Володимир ІллічУ статті обґрунтовано зв'язок між екологічною безпекою та енергетичною ефективністю – як основними складовими на шляху до сталого розвитку суспільства. Розглянуто існуючі підходи до визначення сутності екологічної безпеки, деталізовано її характерні риси, обґрунтовані основні практичні принципи її забезпечення, а також показані перспективні напрямки подальшого розвитку системи міжнародної екологічної безпеки. Наведено загальну схему організації системи екологічної безпеки при звичайному стані навколишнього середовища, яка має опиратися на три складові: контроль, регулювання і впровадження заходів безпеки. Показано, що максимальні зусилля мають бути зосереджені на прийнятті управлінських рішень на підставі аналізу існуючих ризиків та прогнозу нових потенційних загроз, які є невід’ємною складовою діяльності людини. Важливим етапом продуктивної системи менеджменту є використання найліпших доступних технологій, який не потребує жорсткої регламентації діяльності та надає свободу вибору шляхів досягнення поставленої цілі, спираючись на надсучасні технологічні та організаційні розробки та їх вдале поєднання. Обґрунтовані конкурентні переваги та ряд недоліків від впровадження системи екологічного управління на підприємстві, зокрема в галузі енергетики. В роботі наведені базові закони України в галузі екологічної безпеки, а також державні стандарти України серії міжнародного стандарту ISO 14000. Узагальнено основні етапи менеджменту в сфері екологічної безпеки, які опираються на цикл Шухарда-Демінга та представлені в моделі системи управління екологічною безпекою за стандартом ДСТУ ISO 14001:2015Документ Вплив підвищення температури та забруднення атмосферного повітря міського середовища внаслідок кліматичних змін на здоров’я працівників соціальної інфраструктури(ВПДАБА, 2020-11) Ковальова, А. В; Клімова, І. В.; Кравченко, М. В.Розглядається одне з ключових питань безпеки людей, які працюють просто неба – підвищення забруднення атмосферного повітря в умовах глобальних кліматичних змін. На основі аналізу моніторингових даних стаціонарних постів спостережень в м. Київі за станом атмосферного повітря показано позитивну динаміку за основними компонентами – забруднювачами атмосферного повітря протягом останніх років та їх тісний кореляційний зв’язок із температурними умовами. Розрахунок неканцерогенного ризику на здоров’я працівників показав значний рівень, що потребує для виробничих умов динамічного контролю та вирішення питання про заходи управління ризиком. Ризик-орієнтовний підхід дозволяє провести ідентифікацію не лише наявності речовини та її концентрації, а також ймовірністі і ступеня її впливу на людину за даної експозиції. Мета статті – аналіз впливу підвищення температури та забруднення атмосферного повітря міського середовища внаслідок кліматичних змін на здоров’я працівників із метою розроблення заходів зі зниження викидів забруднювачів в атмосферу та захисту працівників, які перебувають протягом робочого дня на відкритому просторі. Досягти прийнятного рівня ризику для працівників у зонах максимального його значення можливо шляхом упровадження відповідних заходів, які обов’язково повинні передбачати та включати, окрім організації виробництва, вибір оптимального режиму праці і відпочинку, також індивідуальний захист, а саме: спеціальний одяг або одяг із натуральних тканин, засоби захисту органів дихання, голови, очей, шкіри, дотримання правильного питного режиму, лікувально-профілактичного харчування, залучення до роботи працівників із віковими обмеженнями, проведення постійного моніторингу погодних умов, і, у разі їх погіршення, негайного вживання відповідних заходів для поліпшення умов праці.Документ The conceptual framework of sustainable development and the role of environmental and technogenic safety in achieving it(2020) Kravchenko, M; Hunchenko, O; Voloshkina, O; Korduba, I; Stefanovych, PThe article deals with the issues related to the environmental aspects of the development of economic production performance and their impact on the sustainability of production development. Reaching a certain level of technogenic safety and the ability to influence it through a number of organizational and technical measures are the factors for improving environmental safety. The formation of the optimal direction and value of the «vector of sustainable development» (VSD) which includes the «security vector» (SV) that currently may be limited by the economic development and stability indicators, the requirements of environmental legislation and the quality of the ecological fund, the labour legislation, the level of the technological effectiveness and the environmental compatibility of production, the quality of labour potential, the health and well-being standards, the social aspects of development and protectability, the level of understanding of personal safety and personal responsibility for the safety of others were justified. The directions of risk formation and technological and environmental safety reduction for the construction industry, among which the main ones are those that are being formed at the level of the global world economic and political processes, the state, the construction industry itself, the local communities, the external organizations and contractors and a specific construction organization were outlined.Документ Визначення ризику для здоров’я населення внаслідок підвищення забруднення атмосферного повітря в м. Києві(2020) Волошкіна, Олена Семенівна; Анпілова, Євгенія Сергіївна; Клімова, Ірина ВолодимирівнаЗростання чисельності автомобільного транспорту (як легкового, вантажного та ін.) у великих містах України обумовлює підвищений рівень забруднення атмосферного повітря, що на фоні глобальних кліматичних змін суттєво впливає на здоров’я населення. В даній статті, на прикладі м. Києва зроблено аналіз основних шляхів формування емісій забруднення від викидів автомобільного транспорту. Запропоновано математичні моделі та методики розрахунку забруднень, включаючи вторинні фотохімічні перетворення при сталих метеоумовах атмосфери. Показано, що в місцях великого скупчення автомобілів (шляхопроводи, великі перехрестя), де поширені пробки та затори, або де він рухається з невеликою швидкістю, концентрація вторинного забруднення перевищує гранично допустиму референтну дозу за основними забруднювачами. Приведені розрахунки неканцерогенного ризику для здоров’я населення від концентрацій вторинного забруднення формальдегідом від автомобільного транспорту біля основних шляхопроводів, які були розраховані за отриманими максимальними місячними концентраціями. Розрахункові дані перевищення концентрацій формальдегідом знаходяться в межах 2,5 - 5,0 ГДК. Значення канцерогенного ризику для здоров'я населення від формальдегідного забруднення в літні місяці при температурі 20 – 30 С° становить 5 - 10-4. Отримані значення ризику для здоров’я населення складають середнє значення рівнів, шо за умов впливу на все населення потребує необхідного динамічного контролю і поглибленого вивчення джерел і можливих наслідків шкідливих впливів на населення. В дослідженні показано зростання значень екологічного ризику в залежності від підвищення температурних умов атмосферного повітря. Зроблено висновок щодо впливу забруднення атмосферного повітря від автотранспортних викидів на випадіння кислотних опадів на території міста та області. Приведені дослідження доводять необхідність дієвих заходів щодо підвищення екологічності транспортних засобів та зменшення шкідливого впливу на здоров'я населення міста.Документ Метод зворотного осмосу при підготовці води різного призначення: доцільність та шкідливість(КНУБА, 2020-06-05) Кравченко, Марина ВасилівнаРозглянуто застосування процесу зворотного осмосу – як ефективного методу при підготовці технічної води в промисловості, енергетиці, сільскому господарстві, підготовці очищеної води та води для ін’єкцій у медицині, очистці стічних вод, очистці води при виготовленні лікарських засобів, а також використання зворотноосмотичних установок для опріснення (демінералізації) морських та солоних вод. Розглянуто недоліки використання побутових зворотноосмотичних установок при підготовці питної води, що полягають у надмірному видаленні необхідних для організму мінеральних речовин.