Екологія

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1243

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 9 з 9
  • Документ
    Адаптація будівельної галузі до змін клімату шляхом впровадження принципів зеленого будівництва
    (2021) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна; Савченко, Антоніна Михайлівна
    Проблема кліматичних змін загострюються внаслідок пришвидшення темпів урбанізації та вичерпання ресурсів. Міста суттєво впливають на кліматичні зміни, оскільки вони споживають 78% світової енергії і виробляють понад 60% викидів парникових газів, хоча при цьому вони займають менше 2% поверхні Землі. Роль міст зростає експоненціально з наслідками їх впливу на кліматичні зміни. Очікування зростання рівня комфорту побудованого середовища закономірно супроводжується підвищенням використання ресурсів і енергії.
  • Документ
    Система класифікації грибів-деструкторів дерев’яних будівельних матеріалів та конструкцій за шкодочинністю
    (2016) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
  • Документ
    Оцінка екологічної небезпеки мікополютантів та антимікотичних засобів
    (2016) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
  • Документ
    Екологічна безпека та біопошкодження дерев'яних конструкцій будівельних споруд
    (2016) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
    В статті розглянуті практичні аспекти біопошкодження дерев'яних конструктивних елементів будинків та споруд для визначення впливу цих процесів на навколишнє середовище та здоров'я людей. Загаломбіодеструкція дерев'яних конструкційних елементів при несвоєчасному виявленні може призвести не тільки до серйозних економічних та соціальних збитків, але й до проблем у сфері екологічної безпеки. При ураженні мікологічними агентами, крім безпосереднього руйнування дерев'яних конструкцій будинку,виникає небезпекадля здоров'я та життя людини внаслідок отруєння токсичними метаболітами грибів.Термін "синдром хворої будівлі" характеризує якість внутрішньо"повітряного простору будинків, при якому в людей з'являється подразнення очей, дихальних шляхів і шкіри, головний біль, втома та ін.
  • Документ
    Екологічна безпека об’єктів будівництва при мікологічному пошкодженні дерев’яних конструкцій
    (Ліра-К, 2018) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
    З впровадженням в усі сфери господарської діяльності людини концепції сталого розвитку особлива увага приділяється екологічній безпеці життєвого середовища людей. Ця проблема безпосередньо пов’язана з необхідністю підвищення рівня екобезпеки життєвого циклу будівельних матеріалів, тому у сучасних регламентаційних документах акцентується увага на їх довговічності, міцності та стійкості до впливу різних чинників. Довговічність визначається терміном служби матеріалу при певних умовах навколишнього середовища. Для прогнозування терміну служби та аналізу вартості комплексного життєвого циклу матеріалу слід враховувати всі фактори, що можуть призвести до порушення його структури та властивостей.
  • Документ
    Визначення шкодочинності грибів для вирішення проблем екобезпеки дерев’яних конструкцій в будівництві
    (2016) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
    Узагальнено та систематизовано дані про гриби, що викликають пошкодження деревних конструкцій в будівництві. За типами шкідливого впливу на будівельну деревину виділено категорії грибів в залежності від їх деструктивних властивостей та фізіолого-метаболічних особливостей. Для екобезпечного захисту деревних конструкцій в будівництві запропоновано інтегральний показник визначення шкодочинного потенціалу певних видів грибів: DP = < FS + CW + SC + EF >, де DP - шкодочинний потенціал гриба, FS - видоспецифічні характеристики гриба, CW - особливості стану деревних будівельних конструкцій, SC - загальний санітарний стан деревної споруди, EF - екологічні фактори оточуючого середовища.
  • Документ
    Первинна оцінка мікопошкоджень дерев’яних споруд в НМНАПУ “Пирогів”
    (2015) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
    Захист дерев'яних архітектурних споруд є одним із напрямків екологічної безпеки. Проблема збереження музейно-архітектурних пам’яток та екобезпеки їх рекреаційної експлуатації заслуговує на пильну увагу та накладає відповідальність на всіх, хто причетний до її вирішення. За результатами попередньої оцінки встановлено, що умови збереження та рекреаційної експлуатації архітектурних дерев’яних пам’яток в чотирьох обстежених експозиціях Національного музею народної архітектури та побуту України «Пирогів» відповідають вимогам стандартів системи забезпечення надійності та безпеки технічного стану дерев’яних конструкцій. Проте навіть первинне обстеження виявило наявність значних пошкоджень грибами деяких будівель, які потребують нагальних оперативних заходів з усунення руйнівного впливу мікодеструкторів, а також інших негативних біотичних та абіотичних факторів. На основі первинного обстеження дерев’яних споруд в чотирьох історико-етнографічних експозиціях Наддніпрянщина, Слобожанщина, Полісся та Карпати було створено попередню базу даних для моніторингу біопошкоджень та нагляду за технічним станом будівель у відповідності до норм екобезпеки.
  • Документ
    Фунгіциди в практиці захисту дерев’яних будівельних конструкцій від мікропошкоджень
    (2018) Перебинос, Альона Ростиславівна; Кривомаз, Тетяна Іванівна
    У статті наведено основні технічні характеристики хімічних речовин у складі антисептиків. Перелік провідних біоцидних речовин включає неорганічні борвмісні сполуки й органічні сполуки, що використовуються в будівельній галузі.
  • Документ
    Мікологічні пошкодження дерев’яних конструкцій в будівництві
    (2016) Кривомаз, Тетяна Іванівна; Перебинос, Альона Ростиславівна
    Велика кількість грибів здатні завдавати пряму та опосередковану шкоду деревним конструкціям та спорудам, внутрішньому середовищу приміщень та людям, які в них знаходяться. Для боротьби з грибними агентами, асоційованих з діловою деревиною використовують фунгіциди, які також можуть завдавати шкоду довкіллю та здоров’ю населення. Таким чином, дослідження грибів, асоційованих з деревиною, що використовується в будівництві є одним з важливих напрямків екобезпеки. Розробка детальної класифікації пошкоджень деревини сприятиме визначенню мікологічнихоб’єктів та підвищенню точності підбору методів їх знешкодження та захисту деревних конструкцій.