Екологія

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1243

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Застосування методу зворотного осмосу для доочистки питної води
    (Юстон, 2021-12) Кравченко, Марина Василівна; Волошкіна, Олена Семенівна; Василенко, Леся Олексіївна
    В статті розглянуто проблему чистої води, яка стосується і України, що належить до держав з обмеженою кількістю водних ресурсів та високим рівнем їх використання. Обґрунтовано, що відхилення від норм якості води, як поверхневих, так і підземних джерел, сягають 70-80%. Майже третина населення сіл і міст сільського типу України споживає воду із колодязів та свердловин, вода в яких визнана практично непридатною до вживання, особливо за нітратними показниками, що здатні чинити негативний вплив на здоров’я людини. Надано порівняльну оцінку нормативним документам Державні санітарні норми і правила 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною» та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», що діють на території України, з Директивою ради 98/83/ЄС, яким регулюються показники якості води на міжнародному рівні. Розглянуто сучасні погляди на структуру питної води як розбавленого водного розчину, де вода представлена у вигляді гігантських гетерофазних кластерів і, виходячи з цього, дано визначання термінам «підготовлена питна вода» та «природна питна вода». Окреслено проблему оптимального коригування якісного і кількісного складу питної води, яка в сучасному світі вирішується методами доочистки води на локальному рівні. Показано, що за принципом роботи побутові водоочищувачі можна розподілити на 4 основні групи, а саме: установки, що мають механічний фільтруючий елемент; побутові фільтри сорбційного типу; установки електрохімічного типу та установки мембранного типу на основі процесу зворотного осмосу, які широко представлені сьогодні на світовому ринку та активно використовуються на локальному рівні (квартири, будинки, дитячі садки, школи), але мають ряд особливостей та недоліків. Представлено механізм протікання процесів в системі «вихідна вода – мембрана – підготовлена питна вода» з окресленими його складовим. Розглянуто наслідки використання зворотноосмотичних установок при доочистці питної води на прикладі водопровідної води, яка пройшла очистку на установці з мембранним елементом TW30-1812-50 виробництва компанії DOW Chemical (США) при робочому тискові 18 атм. Наведені результати зміни кількісного і якісного складу води, а саме її фундаментальних компонентів, в результаті доочистки зворотним осмосом. Обґрунтовано технологічні та економічні недоліки зворотноосмотичних установок. Підтверджено, що метод зворотного осмосу застосовується для демінералізації води та здатен затримувати практично всі іони на 92-99%, а при двоступеневій системі очистки і до 99,9%, тобто підготовлена зворотним осмосом вода очищена практично від всіх мінеральних солей, в тому числі корисних та необхідних для нормальної життєдіяльності людини.
  • Документ
    Аналіз зарубіжного досвіду регулювання водокористування у контексті реалізації політики сталого розвитку України
    (2019-02) Василенко, Леся Олексіївна; Жукова, Олена Григорівна
    Одною з основних проблем сьогодення є постачання якісної питної води населенню. Водні ресурси відіграють значну роль в економіці будь-якої держави, а забезпеченість прісною водою характеризує економічне положення країни. Проблема нестачі питних ресурсів на сучасному етапі була та є надзвичайно гострою. Більше однієї людини із кожних шести у сучасному світі не мають доступу до достатньої кількості питної води (близько 1,1 млрд. чоловік), і більше двох із кожних шести людей не мають відповідних санітарних умов (2,6 млрд.). Нерівномірний територіальний розподіл водних ресурсів, висока водоємність виробництва, особливості міжнародної інтеграції (не на користь України), нераціональне використання, забруднення водних ресурсів, незадовільний стан систем господарськопитного водопостачання та погіршення технічного стану основних виробничих фондів водного господарства – гідротехнічних споруд призвели до зниження якості природних питних вод на території України. Однак, у будь-якому разі, економічний механізм водокористування базується на реалізації принципу платності і покриття всіх витрат, пов’язаних з управлінням водними ресурсами, їх розвитком та охороною. Незважаючи на це, вже досягнуто певного прогресу у реформуванні управління водогосподарським комплексом, проте залишаються проблеми, обумовлені недосконалістю системи управління. Всі великі і значущі для економіки України гідротехнічні споруди будувалися у радянські часи, сьогодні проводять лише реконструкції. Автори, досліджуючи це питання наводять інтегральну оцінку питної води централізованої системи водопостачання в країнах Європи та в Україні, проведений аналіз питного водозабору по хімічним показникам для міста Київ (водозабір р. Десна). В статті визначено основні проблеми, які стримують активний розвиток комунальних підприємств водопостачання України. Проведено аналіз основних механізмів регулювання процесів водокористування в країнах Євросоюзу, Україні та на основі цих досліджень розроблено пропозиції щодо удосконалення організаційно-економічного механізму, стимулювання раціонального використання водних ресурсів.