В статті розглянуто питання, чи може реалізація ідей сучасної соціальної архітектури забезпечити якісне екологічне життя у самовільних поселеннях мегаполісів, представлено тематичні дослідження таких поселень у нетрях латиноамериканських міст, проаналізовано регіональний досвід архітектурного активізму.
