Вип. 20-21

Постійний URI для цього зібрання

Переглянути

Нові надходження

Зараз показуємо 1 - 20 з 25
  • Документ
    Виїзна конференція кафедри основ архітектури та архітектурного проектування «Сучасні тенденції розвитку дерев'яної сакральної архітектури»
    (КНУБА, 2020) Івашко, Юлія Вадимівна; Сьомка, Сергій Володимирович; Ушаков, Гліб Наумович
    У статті описуються результати та висновки виїзної науково- практичної конференції кафедри Основ архітектури та архітектурного проектування КНУБА "Сучасні тенденції розвитку дерев'яної сакральної архітектури" 7 вересня 2019 року.
  • Документ
    “Авторський стиль” православних храмів О. С. Слєпцова
    (КНУБА, 2020) Івашко Юлія Вадимівна; Пономаренко Г. О.
    В статті аналізується на прикладах православних храмів О.Слєпцова можливість поєднання чітко визначеної канонічності і новаторства. Храм XXI століття повинен бути водночас і сучасним, тобто існувати в своєму часі з новими матеріалами і конструкціями, тому О. С. Слепцов сміливо експериментує з формою і розплануванням, вважаючи, що це не прагнення вразити оригінальністю образу, а відповідь на запити сучасного суспільства.
  • Документ
    Структура терминалов для различных типов аэропортов
    (КНУБА, 2020) Касім Мохаммед Басім; Сьомка, Сергій Володимирович
    В статье рассмотрены вопросы формирования современных терминалов международных аэропортов, обеспечивающих на современном этапе комфортность и безопасность передвижения пассажиров и их багажа в рамках международных аэропортов. Сформулирована структура современных терминалов различной величины в зависимости от их пропускной способности. Дано определение терминала как основного функционального элемента современного международного аэропорта, обеспечивающего безопасность и комфортность доставки пассажиров и их багажа по месту назначения. Разработаны рекомендации по классификации современных терминалов в зависимости от их назначения и площади: малые, средние, большие и их комплексы в международных аэропортах.
  • Документ
    Формування гармонійного архітектурного середовища гелікорту що підпорядковується блакітній лінії
    (КНУБА, 2020) Семироз, Ніна Григорівна
    В статті розглядається проблема транспортного сполучення в місті Києві. Пропонується введення прогресивних методів організації транспортного руху – організації повітряного сполучення в межах міста. Визначається новий тип конструктивної надбудови для обслуговування пасажирів повітряного транспорту – гелікорти. Надається визначення слову гелікорт. Визначаються проблеми з формування нормативної бази для такого виду споруд. Піднімається питання формування гармонійного архітектурного середовища міста Києва з будівництвом гелікортів. Наводяться приклади будівництва гелікортів як в Україні, так і за кордоном. Робиться висновок о необхідності передбачення стратегії розвитку нових архітектурних форм, що підпорядковуються блакитним лініям міста Києва.
  • Документ
    Вираження сакрального у розвитку архітектурно-образної структури православних комплексів
    (КНУБА, 2020) Дунаєвський, Є. Ю.; Слєпцов, Олег Семенович
    В статті розглянута актуальність теми дослідження, яка обумовлена поступовим відродженням православного церковного зодчества в Україні. Відсутність науково-методичної бази призводить до масового, не індивідуального будівництва нових храмів … це відчувається коли дивишся на нього, коли знаходишся у ньому. Щоб уникнути цього холодного відтінку потрібно приділити увагу сакральним образам православних храмів та різновидам підходу до сучасного проектування православних храмових комплексів. У статті є наголос на тому, що підходити до символічного образу того чи іншого елемента в храмі треба ґрунтуючись на своєрідне трактування Святих Писань. Зодчий має трансформувати всі свої висновки в образ, символ і втілити його у проектування храму. Православний храм являє собою складний, невичерпний у своїй видимості символ. Його розміщення, храмова архітектура, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, система розпису символічно виражає те, що безпосередньо зобразити неможливо. Людина не свідомо зчитує всі ці символи навіть не замислюючись, так і складається враження та розуміння церкви, чи навпаки. У статті також показані сучасні приклади храмового будування, де наочно можна простежити застосування та сучасну інтерпретацію церковних символів у розвитку архітектурно-образної структури
  • Документ
    Архітектурні прийоми формоутворення космічних науково-дослідницьких центрів розвитку та дозвілля молоді
    (КНУБА, 2020) Дорохіна, Ганна Ігорівна; Алексєєнко, Д. О.
    У статті розглянуті принципи та прийоми формотворення науково-дослідницьких розважальних центрів. На основі аналізу існуючих прийомів винайдено чотири способи формотворення для цього типу об’єктів.
  • Документ
    Сучасні напрямки в проектуванні закладів дошкільної освіти в Україні
    (КНУБА, 2020) Ковальська, Гелена Леонідівна; Новальська, Т. О.
    Запропоновано новий підхід до реконструкції існуючих дитячих садків, збудованих протягом 1970-1980-х рр. в укрупнених мікрорайонах за типовими проектами, який полягає в організації комплексу дошкільних закладів освіти, що розташовується на ділянках існуючих дитячих садків з частковим використанням цих закладів, реконструкцією, а також з частковим знесенням і новим будівництвом. Ідея такого комплексу полягає в організації на території укрупненого мікрорайону, в межах існуючих ділянок дошкільних закладів, автономних дитячих осередків, для обслуговування яких формується єдиний центр обслуговування дошкільних закладів освіти з централізованими клубними, адміністративними приміщеннями, кухнями, пральнями, додатковими спортивними залами і басейнами тощо. За рахунок винесення обслуговування дитячих садків в окремий блок на існуючих ділянках з’являється можливість більш ефективно використовувати території для створення комфортного дитячого середовища з сучасними просторими приміщеннями. До складу такого комплексу можуть увійти і нові дитячі осередки малої місткості, розташовані у приміщеннях, вбудованих в житлові будинки, що дозволяється сучасними нормативами. Такий підхід є ефективним напрямком у рішенні складних містобудівних проблем обмеження земельних ресурсів при формуванні закладів освіти в житлових мікрорайонах.
  • Документ
    Фасад багатоповерхового житлового будинку: основні та додаткові прийоми
    (КНУБА, 2020) Козлова, Наталія Вікторівна
    Пластика у вирішенні багатоповерхових житлових будинків (БЖБ) -найбільш сильний засіб архітектурної виразності. В статті визначено основні та додаткові прийоми архітектури фасадів багатоповерхових житлових будинків з врахуванням вимог візуальної екології (відеоекології) на прикладі м.Києва. До основних прийомів віднесено ті, що формують об´ємно- просторову структуру, описують функціонально-планувальну організацію будинку. До додаткових прийомів віднесено ті, що формують фасадну оболонку, фасадну площину. На рівні крупної пластики архітектурно-просторової структури це прийоми: влаштування поліфункціонального будинку; горизонтального членування будинку через кожні 9 поверхів; розділення тіла будинку повітряними зонами, піднятого над землею будинку для збереження ґрунтового шару («будинок на опорах»); змішаних планувальних структур будинків із специфічним вирішенням окремих поверхів та ін.. На рівні крупної пластики прийоми: крупних вертикальних членувань (різноманітні зсуви об’ємів будинку один відносно одного): зміщення вертикального ряду однієї або декількох секцій; зсув частини планувальних одиниць; різноманітні за формою та розмірами об’єми еркерів; об’єднання поверхні фасаду у єдиний орнаментальний малюнок за рахунок крупного рельєфного або кольорового орнаменту та ін.. На рівні мілкої пластики прийоми архітектурної організації фасадного поля БЖБ: вирішення віконних та дверних прорізів: форми, розмірів, пропорцій, ритм та розміщення їх один відносно одного на фасадній площині, обрамлення віконних прорізів; синтезу мистецтв; арт-терапії, суперграфіки, графіті в межах визначених планувальною одиницею будинку; «зеленого графіті», пермакультури, вертикального/горизонтального зонування буферних просторів будинку, елементів огороджень сходово-ліфтових вузлів та ін.. В статті зазначено, що на стадіях розробки передпроектних та проектних пропозицій БЖБ слід застосовувати основні прийоми. В умовах вже складеного житлового середовища, в м.Києві, слід застосовувати додаткові прийоми, за умови проведення візуально-ландшафтного аналізу містобудівної ситуації.
  • Документ
    Задачи и направления применения природных аналогов при проектировании высотних биоклиматических зданий
    (КНУБА, 2020) Кривенко, О. В.
    Для биоклиматического высотной архитектуры важным является обеспечение максимальной адаптации здания к окружающей природной среде, что позволяет получить архитектуру, которая отвечает качествам природной экосистемы. Такой подход требует ресурсов для поиска и внедрения инновационных решений на всех этапах проектирования, в том числе за счет использования природных аналогов. Теоретические аспекты использования природных форм в архитектуре и примеры строительства таких объектов анализируются в многочисленных исследованиях и научных публикациях по строительству и архитектуре. Исследования по использованию при проектировании природных аналогов с учетом биоклиматической адаптации зданий для организации комфортного существования человека является перспективным направлением с целью оптимизации задач биоклиматического высотного строительства. Известно, что природа при незначительных расходах способна создавать различные многофункциональные сбалансированные объекты. Если высотное биоклиматическое здание рассматривать именно с этих позиций, то следует определить иерархическую структуру для анализа его природных аналогов или прототипов. Задачей такой структуры является формирование и обеспечение жизнедеятельности высотного биоклиматического здания за счет различных средств, формирование которых начинается с субмолекулярного уровня (наноуровень конструктивных материалов) и до создания общей структуры высотного здания, способной выполнять функции по обеспечению устойчивости, надежности и долговечности здания под воздействием нагрузок (ветровых, сейсмических, гравитационных) и климатических воздействий. В статье представлен общий анализ, классификация аналогов природных объектов и направлений их применения в биоклиматических высотных зданиях. Определены задачи по разработке формы и образа высотных биоклиматических зданий, обеспечения их конструктивных и технологических качеств на основеприродных аналогов. Рассмотрены направления воспроизведения, примеры высотных зданий, подходы по комплексному и эффективному решению поставленных задач.
  • Документ
    Основні фактори що впливають на формування спортивного комплексу закладу вищої освіти
    (КНУБА, 2020) Кравцов, Д. С.; Слєпцов, Олег Семенович
    Сучасний стан галузі фізичної культури та спорту України знаходиться в некращому стані. Зокрема, за статистичними даними, процент замученості населення до занять фізичною культурою та спортом становить всього близько 10%. В таких умовах особливого значення набуває фізичне виховання молоді. Особливо, фізичне виховання студентів закладів вищої освіти, адже процес фізичного виховання у закладі вищої освіти можливо розглядати як один з основних рубежів для формування в молодого покоління свідомого та мотивованого ставлення до фізичної культури та спорту. Як наслідок, зростає важливість спортивних комплексів закладів вищої освіти. Проте, багатьма дослідниками відзначається поганий стан вітчизняної мережі спортивних комплексів закладів вищої освіти, звідки виникає потреба більш детального вивчення питання проектування та реконструкції даного структурного елементу освітнього закладу. Для кращого розуміння процесу формування та подальшої експлуатації спортивних комплексів мережі закладів вищої освіти доречно ознайомитись із основними факторами що на них впливають. Проведені дослідження дозволяють виявити низку таких чинників і, хоч більшість з цих факторів є актуальною для будь-яких типів будівель та споруд, є ряд відмінних чинників, що притаманні саме спортивним комплексам мережі закладів вищої освіти. Зокрема, характерним для спортивного комплексу закладу вищої освіти фактором формування є особливості державної системи фізичного виховання, що визначають : об’єм навантажень; розмаїття доступних для вивчення видів спорту; поділ займаючихся на три категорії; необхідність організації безперервної роботи спортивних просторів. Особливого значення набувають сучасні тенденції в фізичному вихованні. Фахівці відзначають значну роль мотиваційної спроможності спортивного середовища навчального закладу в формуванні в студентів здорового способу життя. Пропонується застосування середового підходу при формуванні спортивного комплексу. В статті також приведено та розглянуто низку інших факторів, зокрема : містобудівні, природно-кліматичні, екологічні, архітектурно-планувальні, об’ємно-просторові, інженерно-конструктивні, соціально-економічні. Розглянуто також вплив профілю закладу вищої освіти. Аналіз приведених в статті чинників та їх врахування при проектуванні, реконструкції та модернізації спортивних комплексів закладів вищої освіти дозволить сформувати найбільш оптимальне рішення комплексу, що відповідатиме потребам навчального процесу та матиме значну ефективність.
  • Документ
    Архітектурне формування дитячих дошкільних закладів на складному рельєфі
    (КНУБА, 2020) Слєпцов, Олег Семенович; Кисельов, В. В.
    У статті розглянуто основні тенденції архітектурно– планувального формування дитячих дошкільних закладів, розташованих на ділянках зі складним рельєфом. Охарактеризовано залежність особливостей різних форм рельєфу на загальне формування структури закладів дошкільної освіти. Проаналізовані містобудівні чинники, що впливають на використання ділянок зі складним рельєфом в умовах міста. У рамках статті сформовано основні чинник впливу складного рельєфу на архітектурне формування дошкільного закладу. Наведено аналіз сучасного досвіду проектування, будівництва та експлуатації закладів дошкільної освіти збудованих в умовах складного рельєфу. Проаналізовано загальні архітектурно – планувальні рішення в п’ятьох закладах дошкільної освіти, виявлено вплив характерних рис рельєфу місцевості на їх формування. Описані особливості формування комфортного та безпечного середовища для проведення виховного процесу в закладах дошкільної освіти, збудованих на ділянках зі складним рельєфом місцевості. Розглянуто концепцію «текучого» обсягу дитячого садку у якості способу розміщення дитячих дошкільних закладів на ділянках зі складним рельєфом та в складних містобудівних умовах.
  • Документ
    Містобудівна мережа закладів третинної медичної допомоги
    (КНУБА, 2020) Булах, Ірина Валеріївна
    В статті надано визначення третинної медичної допомоги, розглянуто відповідний перелік медичних закладів, запропоновано основні напрями реформування та модернізації містобудівної мережі закладів третинного рівня медичної допомоги, з визначенням окремого відповідного місця для дитячих лікувальних комплексів.
  • Документ
    Проблеми сучасної архітектурно-дизайнерської освіти
    (КНУБА, 2020) Акопова, А. О.; Слєпцов, Олег Семенович
    Навчання архітектурно-дизайнерської діяльності, динамічно розвивається і переходить на нову іншу систему функціонування. Освітній процес змінюється, на заміну традиційними способами і методами навчання приходять нові. Сучасне прогресивне суспільство ставить нові актуальні завдання перед архітектором-дизайнером нового покоління, тому і принципи освітнього процесу повинні бути переглянуті і актуалізовані. У статі розглянуті основні проблеми при підготовці спеціалістів до професійної діяльності. У загальній схемі підготовки використано основні принципи навчання, серед яких виділено принципи фундаментизації, неперервності та ступеневості змісту професійної освіти. Розглянуто вимоги до інтеграції загально-художніх і професійних знань у підготовці майбутніх архітекторів. Теоретично доведено, що зміст знань, які має засвоїти майбутній дизайнер-архітектор, поєднує наступні напрями: загальнотеоретичний, загально-художній, професійно орієнтований, інженерно-технічний та технологічний, а також організаційно- технічний. Виділено етапи підготовки майбутніх архітекторів у вищих навчальних закладах. Розглянуті основні проблеми та недоліки при підготовці архітекторів, спроби їх вирішення, та переосмислення існуючих методик освіти.
  • Документ
    «Стилі інтер’єру» – видання, що надихає та примушує замислитись
    (КНУБА, 2020) Меженна, Наталія Юріївна
    В статті наданий аналіз та характеристика учбового посібника «Стилі інтер’єру» автора Світлани Зиміної, 2018 року видання. Це перше українське видання у цьому напрямку з сучасним науковим підходом, поглядом на проблематику на новому рівні. Книга є чудовим посібником з архітектури інтер’єру і може бути корисною не тільки у студентському середовищі, а й для всіх, хто проектує в цій царині, або просто цікавиться архітектурою, дизайном, світовою культурою, історією та культурологією. Видання цікаво тим, що позиціонує не тільки характеристики стилів та напрямків, а й надає аналіз політичних подій, що супроводжували виникнення певної стилістики. Також висвітлений причинно-наслідковий зв’язок формування стилю в інтер’єрі із стилістикою «великої» архітектури, та предметного дизайну. Відмічено, які стилі інтер’єру виникли як похідні із загальних стильових тенденцій епохи, які мають регіональне походження, або, навіть, виникли внаслідок творчості і під впливом талановитого автора – архітектора чи мебляра. Книга «Стилі інтер’єру» написана в якості підручника, який може бути допомогою лектору та студентам, а також може бути використаний і для самостійного навчання. Наприкінці кожного розділу наведені тестові запитання, відповідаючи на які можна перевірити та закріпити знання.
  • Документ
    Позитивне сприйняття та конфлікт незрозумілого – психологія аперцепції особистості та суспільства
    (КНУБА, 2020) Меженна, Наталія Юріївна
    У статті наголошено на проблематиці сприйняття людиною нових об’єктів архітектури та дизайну. Зазначається, що зараз наше суспільство сприймає новітні об’єкти, виконані у сучасних формах дещо негативно та пояснюється, чому саме так відбувається механізм психологічного реагування. Незнайомий силует, новітні форми, незвичні конструкції сприймаються як стрес, відбувається психологічне відторгнення. Для адекватного сприйняття нового необхідно перемогти внутрішній супротив. Розглянута психологічна схема усвідомлення та пізнання невідомого. Доводиться, що об’єкт сприймається здебільшого позитивно, коли він є швидко пізнаваним, але не банальним. Оригінальна та банальна інформація характеризується діалектичною єдністю. Проведений зв’язок між вербальним насильством, рівнем освіти суспільства та можливістю сприйняття нового, нетипового. Чим розвинутіше суспільство, конкретний спостерігач – тим легше він сприймає нове, приймає нові форми та технології. Це відбувається тому, що на етапі фільтрації інформації, пошуку співпадінь, підсвідомому переліку відомих образів виникає більша амплітудна шкала; людина з ширшим мисленням краще підготовлена для сприйняття нового образу. Розвиток суспільства виводить сприйняття на новий етап, коли нові форми, конструкції, стиль стає типовим, зустрічається частіше, відбувається психологічне звикання та пізнавання форм, відбувається психологічна адаптація.
  • Документ
    Особливості адаптації, модернізації та удосконалення інтер`єрного середовища читальних залів існуючих бібліотек
    (КНУБА, 2020) Третяк, Юлія Вікторівна; Перелигіна К. В.
    Сформулювати особливості дизайну інтер‘єрів читальних залів існуючих бібліотек у контексті адаптації, модернізації та оновлення їх архітектурного середовища. У дослідженні, результати якого висвітлено у статті, застосовуються методи натурного обстеження, історичного аналізу, порівняння, текстового опису. У статті виявлено проблемні для нашої країни питання адаптації і реконструкції інтер‘єрів існуючих бібліотек. Визначено ряд чинників, що впливають на процес оновлення простору сучасної публічної бібліотеки у соціокультурному та середовищному аспекті. Розглянуто та проаналізовано морфологічні ознаки сучасних інтер‘єрів читальних залів публічних бібліотек, а саме: функціонально-планувальна структура приміщень, об‘ємно-просторова та предметна організація середовища, композиція і художній образ. Визначено новітні тенденції пристосування внутрішнього середовища будівель існуючих бібліотек до сучасних умов. Сформульовано ряд основних особливостей формування інтер‘єрів читальних залів бібліотек в умовах адаптації, що у свою чергу дасть можливість встановити вимоги до проектування нових та реконструкції існуючих інтер‘єрів читальних залів бібліотек і дати обґрунтовані рекомендації для їх дизайну та оздоблення. Розширено і поглиблено ряд проблемних питань щодо формування інтер‘єрного середовища приміщень читальних залів існуючих бібліотек в контексті їх адаптації відповідно сучасних вимог. Вперше сформульовано ряд основних особливостей, що впливатимуть на процес адаптації, модернізації та оздоблення внутрішнього середовища читальних залів бібліотек в Україні. Аналіз теоретичного та практичного досвіду формування інтер‘єрів будівель бібліотек, детальна характеристика складових їх середовища, виявлення ряду особливостей їх дизайну у контексті адаптації існуючого середовища до сучасних вимог допоможе скласти науково-практичні рекомендації щодо проектування, реконструкції та оздоблення вищезазначених інтер‘єрів.
  • Документ
    Декоративізм в архітектурі
    (КНУБА, 2020) Житкова, Наталія Юріївна
    В роботі розглянуто вплив досягнень науково-технічного розвитку пост- індустріального періоду суспільства на формування сучасних архітектурних стилів та їх естетичних якостей. Новітні конструкції та матеріали, сучасна інженерна інфраструктура надають нові можливості у функціональн,ому відношенні, але не завжди усвідомлені їх якості в естетичному контексті завдань архітектури . Відмова від декоративного нашарування скульптурного та графічного і мозаїчного походження не виключає необхідності пошуку нових естетичних сенсів та засобів. Питання форми і змісту супроводжує теорію та практику архітектурного проектування повсякчасно і має свої основоположні позиції, що стали класикою але й залишили сумнівні результати які потребують аналізу та оцінки. В роботі розглянуто питання необхідності визначення прогресивних сучасних рішень нової естетики, що дозволяє запобігати сумнівних епатажних рішень квазісучасної архітектури. Акцентовано увагу на роль декоративних прийомів вирішення завдань архітектури, як на найяскравішим засобі зосередити увагу не тільки на естетичних якостях будівлі, але і відобразити соціальні ідеологічні та культурні пріоритети часу, відображеного в архітектурі. Визначено актуальність адекватної оцінки активного вживання декору в містобудівному середовищі адже побудова гармонійного простору передбачає комплексний підхід . Розглянуто термін «декоративізм» та його прояви в архітектурі різних історичних періодів. Співставлено поняття «декоративізм» та «синтез мистецтв». Охарактеризовано особливості їх проявів в різних стилях. Акцентовано зв'язок проявів та змін стилів із соціально-історичними умовами, пріоритетами цінностей, що висуває суспільство. Розглянуто також прояви декоративізму в сучасних напрямах архітектури. Звернуто увагу на значущість критеріїв оцінки цього явища і саме тому – необхідність керуватися професійністю та сумлінням.
  • Документ
    Екологічна психологія архітектурного простору
    (КНУБА, 2020) Русевич, Тетяна Вікторівна
    У статті розповідається про екологічну психологію - науку, що розглядає взаємини людини з навколишнім природним і антропогенним простором. Архітектурний простір- це безпосередній інформаційний канал впливу на сприйняття людини і засіб її формування. Дається визначення інформації - параметричної, семантичної і естетичної. Розглядаються етапи становлення взаємодії психології з навколишнім середовищем. Формулювання концепції сталого розвитку згідно з визначенням Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку. Термін «екопсихологія» сприймається і інтерпретується як напрям психологічної науки, що має відношення і до екології, й у тому числі архітектурної екології. Вихідним для еколого-психологічних досліджень є уявлення про те, що психічний розвиток, навчання, поведінка людини та їй психічне здоров'я не можна розглядати поза зв'язком даного індивіда з навколишнім середовищем (природним, антропогенним, інформаційним, освітнім, родинним і тощо). Тому актуальна необхідність створення для людини психологічно здорового архітектурного простору, для того щоб уникнути синдрому сенсорної депривації, поганого емоціонального становища і девіантної поведінки людини.
  • Документ
    Семіотика в архітектурі – наука про знаки та знакові системи
    (КНУБА, 2020) Русевич, Тетяна Вікторівна
    Стаття розповідає про основи архітектурної семіотики. Розглядаються основні частини архітектурної семіотики: семантика, синтактика, прагматика і граматика. Простежуються питання, пов'язані з природою знакових систем з найдавніших часів давньогрецького філософа Платона до сучасності. Розглядаються основні розділи архітектурної семіотики в яких виділяються кілька великих і досить автономних тем, знання яких дозволить більш вільно оперувати архітектурною мовою. Визначаються метафоричні особливості архітектури, її словниково-знаковий запас, деякі символічні і смислові можливості як історичної, так і сучасної архітектурної мови, також, незважаючи на еластичну інтерпретацію і багатозначність архітектурних метафор, виділяються певні типи - це прості метафори, змішані метафори і натякаючи метафори. Остання - це буквальна і не інфантильна, це лише наведення на думки, поштовх для пошуку власних асоціацій вона створює іконічний знак і йде від нього через асоціативний ряд. Таким чином, зміни коротко живущих кодів архітектурної мови не впливають на легку загадковість і, одночасно, на багатозначність цього образу. Це найвищий метафоричний рівень, в якому відбувається сплав елітарних і популярних кодів прочитання мови архітектури на підсвідомому рівні.
  • Документ
    Пам’ятки архітектури Індської цивілізації (ІІІ – ІІ тис. до н. е.) як приклад коммунікативності культур
    (КНУБА, 2020) Горбик, Олена Олександрівна
    В публікації узагальнено актуальні знання щодо архітектури Індської цивілізації, уточнені та введені в науковий оббіг українського архітектурознавства приклади, наведені аналогії, епігони та паралелізми щодо форм індської архітектури. Наслідками міжкультурних зв’язків в архітектурі є ряд архітектурних форм, які дозволяють відзначити приналежність індських міст до сучасного їм світового контексту, мають аналогії в містах Стародавнього Міжріччя (шумеро-акадського та Старовавілонського періодів): характерна регулярна квартальна блокована забудова з уніфікованими параметрами замощених вулиць, вісьові магістралі проспектів, внутрішнє місто-цитадель, дворова стінова цегляна архітектура на платформах (з плоскими перекриттями-терасами), водовідвідна інженерія (вуличні канали-колектори, водовідведення з плоских дахів сезонних паводків через «сходи», “душові” та «вбиральні» в житлах, суспільні басейни). Розвинена в середньовічній Індії система басейнів дає певну аналогію архітектурної відповіді подібним природно-кліматичним запитам. Прадавні регулярні індські міста могли б бути предтечами теоретичних містобудівних приписів середньовічних індійських трактатів (записаних в 4 ст. до н. е. – 12 ст.), попри відсутність реальної історичної комунікації між культурою Інду 3-2 тис. до н. е. та носіями індійської середньовічної архітектурної культури.