Вип. 20-21

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/9755

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 20 з 25

Задачи и направления применения природных аналогов при проектировании высотних биоклиматических зданий
(КНУБА, 2020) Кривенко, О. В.
Для биоклиматического высотной архитектуры важным является обеспечение максимальной адаптации здания к окружающей природной среде, что позволяет получить архитектуру, которая отвечает качествам природной экосистемы. Такой подход требует ресурсов для поиска и внедрения инновационных решений на всех этапах проектирования, в том числе за счет использования природных аналогов. Теоретические аспекты использования природных форм в архитектуре и примеры строительства таких объектов анализируются в многочисленных исследованиях и научных публикациях по строительству и архитектуре. Исследования по использованию при проектировании природных аналогов с учетом биоклиматической адаптации зданий для организации комфортного существования человека является перспективным направлением с целью оптимизации задач биоклиматического высотного строительства. Известно, что природа при незначительных расходах способна создавать различные многофункциональные сбалансированные объекты. Если высотное биоклиматическое здание рассматривать именно с этих позиций, то следует определить иерархическую структуру для анализа его природных аналогов или прототипов. Задачей такой структуры является формирование и обеспечение жизнедеятельности высотного биоклиматического здания за счет различных средств, формирование которых начинается с субмолекулярного уровня (наноуровень конструктивных материалов) и до создания общей структуры высотного здания, способной выполнять функции по обеспечению устойчивости, надежности и долговечности здания под воздействием нагрузок (ветровых, сейсмических, гравитационных) и климатических воздействий. В статье представлен общий анализ, классификация аналогов природных объектов и направлений их применения в биоклиматических высотных зданиях. Определены задачи по разработке формы и образа высотных биоклиматических зданий, обеспечения их конструктивных и технологических качеств на основеприродных аналогов. Рассмотрены направления воспроизведения, примеры высотных зданий, подходы по комплексному и эффективному решению поставленных задач.
Структура терминалов для различных типов аэропортов
(КНУБА, 2020) Касім Мохаммед Басім; Сьомка, Сергій Володимирович
В статье рассмотрены вопросы формирования современных терминалов международных аэропортов, обеспечивающих на современном этапе комфортность и безопасность передвижения пассажиров и их багажа в рамках международных аэропортов. Сформулирована структура современных терминалов различной величины в зависимости от их пропускной способности. Дано определение терминала как основного функционального элемента современного международного аэропорта, обеспечивающего безопасность и комфортность доставки пассажиров и их багажа по месту назначения. Разработаны рекомендации по классификации современных терминалов в зависимости от их назначения и площади: малые, средние, большие и их комплексы в международных аэропортах.
Методика виконання курсового проекту студентами архітектурного факультету КНУБА на першому курсі «Перспектива пам’ятки архітектури»
(КНУБА, 2020) Слєпцов, Олег Семенович; Ніканоров, Сергій Олександрович; Горіна, Анна Олександрівна; Горова, Юлія Олегівна; Пивоваренко, Ольга Володимирівна; Адаменко, М. В.
У статті наведено методичний алгоритм виконання курсового проекту весняного семестру студентами-архітекторами на першому курсі в Київському національному університеті будівництва і архітектури під керівництвом викладачів архітектурного проектування на чолі із завідувачем кафедри «Основ архітектури і АП», професором Слєпцовим О.С. Описано етапи роботи, пошук ракурсів, структура побудови креслень та методика відмивки пам’ятки.
Екологічна психологія архітектурного простору
(КНУБА, 2020) Русевич, Тетяна Вікторівна
У статті розповідається про екологічну психологію - науку, що розглядає взаємини людини з навколишнім природним і антропогенним простором. Архітектурний простір- це безпосередній інформаційний канал впливу на сприйняття людини і засіб її формування. Дається визначення інформації - параметричної, семантичної і естетичної. Розглядаються етапи становлення взаємодії психології з навколишнім середовищем. Формулювання концепції сталого розвитку згідно з визначенням Міжнародної комісії з навколишнього середовища і розвитку. Термін «екопсихологія» сприймається і інтерпретується як напрям психологічної науки, що має відношення і до екології, й у тому числі архітектурної екології. Вихідним для еколого-психологічних досліджень є уявлення про те, що психічний розвиток, навчання, поведінка людини та їй психічне здоров'я не можна розглядати поза зв'язком даного індивіда з навколишнім середовищем (природним, антропогенним, інформаційним, освітнім, родинним і тощо). Тому актуальна необхідність створення для людини психологічно здорового архітектурного простору, для того щоб уникнути синдрому сенсорної депривації, поганого емоціонального становища і девіантної поведінки людини.
Вираження сакрального у розвитку архітектурно-образної структури православних комплексів
(КНУБА, 2020) Дунаєвський, Є. Ю.; Слєпцов, Олег Семенович
В статті розглянута актуальність теми дослідження, яка обумовлена поступовим відродженням православного церковного зодчества в Україні. Відсутність науково-методичної бази призводить до масового, не індивідуального будівництва нових храмів … це відчувається коли дивишся на нього, коли знаходишся у ньому. Щоб уникнути цього холодного відтінку потрібно приділити увагу сакральним образам православних храмів та різновидам підходу до сучасного проектування православних храмових комплексів. У статті є наголос на тому, що підходити до символічного образу того чи іншого елемента в храмі треба ґрунтуючись на своєрідне трактування Святих Писань. Зодчий має трансформувати всі свої висновки в образ, символ і втілити його у проектування храму. Православний храм являє собою складний, невичерпний у своїй видимості символ. Його розміщення, храмова архітектура, внутрішнє та зовнішнє оздоблення, система розпису символічно виражає те, що безпосередньо зобразити неможливо. Людина не свідомо зчитує всі ці символи навіть не замислюючись, так і складається враження та розуміння церкви, чи навпаки. У статті також показані сучасні приклади храмового будування, де наочно можна простежити застосування та сучасну інтерпретацію церковних символів у розвитку архітектурно-образної структури
Семіотика в архітектурі – наука про знаки та знакові системи
(КНУБА, 2020) Русевич, Тетяна Вікторівна
Стаття розповідає про основи архітектурної семіотики. Розглядаються основні частини архітектурної семіотики: семантика, синтактика, прагматика і граматика. Простежуються питання, пов'язані з природою знакових систем з найдавніших часів давньогрецького філософа Платона до сучасності. Розглядаються основні розділи архітектурної семіотики в яких виділяються кілька великих і досить автономних тем, знання яких дозволить більш вільно оперувати архітектурною мовою. Визначаються метафоричні особливості архітектури, її словниково-знаковий запас, деякі символічні і смислові можливості як історичної, так і сучасної архітектурної мови, також, незважаючи на еластичну інтерпретацію і багатозначність архітектурних метафор, виділяються певні типи - це прості метафори, змішані метафори і натякаючи метафори. Остання - це буквальна і не інфантильна, це лише наведення на думки, поштовх для пошуку власних асоціацій вона створює іконічний знак і йде від нього через асоціативний ряд. Таким чином, зміни коротко живущих кодів архітектурної мови не впливають на легку загадковість і, одночасно, на багатозначність цього образу. Це найвищий метафоричний рівень, в якому відбувається сплав елітарних і популярних кодів прочитання мови архітектури на підсвідомому рівні.
Засоби гармонізації архітектурної виразності на прикладі сакральних об’єктів архітектора Олега Слєпцова
(КНУБА, 2020) Зиміна, Світлана Борисівна
У статті розглядаються основні види закономірностей, які є основою та необхідною умовою наявності архітектурної композиції. До таких належить симетрія, метро-ритмічна і пропорційна закономірності. Водночас перелічені закономірності являються й основними композиційними засобами виразності і гармонізації форми. Стисло надано історію розвитку теоретичних досліджень у трактатах відомих архітекторів та теоретиків архітектури минулого щодо важливості використання цих закономірностей при проектуванні. Що лежить в основі творчого процесу при народженні архітектурної форми - математичний розрахунок чи творче відчуття? На питання первинності теоретичного чи емпіричного методів проектування може дати аналізу креслень фасадів храмів, автором яких є професор архітектури Олег Семенович Слєпцов. Аналіз було проведено за двома напрямками: пошук найбільш поширених пропорційних відношень (простих і іраціональних) та методом тріангуляції. Аналіз фасадів храмів архітектора Олега Семеновича Слєпцова показав, що при проектуванні використання пропорційних законмврностей було використано на рівні відчуття, без попереднього розрахунк; візерунки умовних трикутників і квадратів при усьому багатстві варіацій мають етнічну спрямованість і особливий авторський почерк, а розміщення тотожніх елементів в ротондальних об’ємах посилює їх перспективне зменшення, надає їм ритмічного сприйняття яке, в свою чергу, призводить до виразної динамічності.
Основні фактори що впливають на формування спортивного комплексу закладу вищої освіти
(КНУБА, 2020) Кравцов, Д. С.; Слєпцов, Олег Семенович
Сучасний стан галузі фізичної культури та спорту України знаходиться в некращому стані. Зокрема, за статистичними даними, процент замученості населення до занять фізичною культурою та спортом становить всього близько 10%. В таких умовах особливого значення набуває фізичне виховання молоді. Особливо, фізичне виховання студентів закладів вищої освіти, адже процес фізичного виховання у закладі вищої освіти можливо розглядати як один з основних рубежів для формування в молодого покоління свідомого та мотивованого ставлення до фізичної культури та спорту. Як наслідок, зростає важливість спортивних комплексів закладів вищої освіти. Проте, багатьма дослідниками відзначається поганий стан вітчизняної мережі спортивних комплексів закладів вищої освіти, звідки виникає потреба більш детального вивчення питання проектування та реконструкції даного структурного елементу освітнього закладу. Для кращого розуміння процесу формування та подальшої експлуатації спортивних комплексів мережі закладів вищої освіти доречно ознайомитись із основними факторами що на них впливають. Проведені дослідження дозволяють виявити низку таких чинників і, хоч більшість з цих факторів є актуальною для будь-яких типів будівель та споруд, є ряд відмінних чинників, що притаманні саме спортивним комплексам мережі закладів вищої освіти. Зокрема, характерним для спортивного комплексу закладу вищої освіти фактором формування є особливості державної системи фізичного виховання, що визначають : об’єм навантажень; розмаїття доступних для вивчення видів спорту; поділ займаючихся на три категорії; необхідність організації безперервної роботи спортивних просторів. Особливого значення набувають сучасні тенденції в фізичному вихованні. Фахівці відзначають значну роль мотиваційної спроможності спортивного середовища навчального закладу в формуванні в студентів здорового способу життя. Пропонується застосування середового підходу при формуванні спортивного комплексу. В статті також приведено та розглянуто низку інших факторів, зокрема : містобудівні, природно-кліматичні, екологічні, архітектурно-планувальні, об’ємно-просторові, інженерно-конструктивні, соціально-економічні. Розглянуто також вплив профілю закладу вищої освіти. Аналіз приведених в статті чинників та їх врахування при проектуванні, реконструкції та модернізації спортивних комплексів закладів вищої освіти дозволить сформувати найбільш оптимальне рішення комплексу, що відповідатиме потребам навчального процесу та матиме значну ефективність.
Фасад багатоповерхового житлового будинку: основні та додаткові прийоми
(КНУБА, 2020) Козлова, Наталія Вікторівна
Пластика у вирішенні багатоповерхових житлових будинків (БЖБ) -найбільш сильний засіб архітектурної виразності. В статті визначено основні та додаткові прийоми архітектури фасадів багатоповерхових житлових будинків з врахуванням вимог візуальної екології (відеоекології) на прикладі м.Києва. До основних прийомів віднесено ті, що формують об´ємно- просторову структуру, описують функціонально-планувальну організацію будинку. До додаткових прийомів віднесено ті, що формують фасадну оболонку, фасадну площину. На рівні крупної пластики архітектурно-просторової структури це прийоми: влаштування поліфункціонального будинку; горизонтального членування будинку через кожні 9 поверхів; розділення тіла будинку повітряними зонами, піднятого над землею будинку для збереження ґрунтового шару («будинок на опорах»); змішаних планувальних структур будинків із специфічним вирішенням окремих поверхів та ін.. На рівні крупної пластики прийоми: крупних вертикальних членувань (різноманітні зсуви об’ємів будинку один відносно одного): зміщення вертикального ряду однієї або декількох секцій; зсув частини планувальних одиниць; різноманітні за формою та розмірами об’єми еркерів; об’єднання поверхні фасаду у єдиний орнаментальний малюнок за рахунок крупного рельєфного або кольорового орнаменту та ін.. На рівні мілкої пластики прийоми архітектурної організації фасадного поля БЖБ: вирішення віконних та дверних прорізів: форми, розмірів, пропорцій, ритм та розміщення їх один відносно одного на фасадній площині, обрамлення віконних прорізів; синтезу мистецтв; арт-терапії, суперграфіки, графіті в межах визначених планувальною одиницею будинку; «зеленого графіті», пермакультури, вертикального/горизонтального зонування буферних просторів будинку, елементів огороджень сходово-ліфтових вузлів та ін.. В статті зазначено, що на стадіях розробки передпроектних та проектних пропозицій БЖБ слід застосовувати основні прийоми. В умовах вже складеного житлового середовища, в м.Києві, слід застосовувати додаткові прийоми, за умови проведення візуально-ландшафтного аналізу містобудівної ситуації.
«Стилі інтер’єру» – видання, що надихає та примушує замислитись
(КНУБА, 2020) Меженна, Наталія Юріївна
В статті наданий аналіз та характеристика учбового посібника «Стилі інтер’єру» автора Світлани Зиміної, 2018 року видання. Це перше українське видання у цьому напрямку з сучасним науковим підходом, поглядом на проблематику на новому рівні. Книга є чудовим посібником з архітектури інтер’єру і може бути корисною не тільки у студентському середовищі, а й для всіх, хто проектує в цій царині, або просто цікавиться архітектурою, дизайном, світовою культурою, історією та культурологією. Видання цікаво тим, що позиціонує не тільки характеристики стилів та напрямків, а й надає аналіз політичних подій, що супроводжували виникнення певної стилістики. Також висвітлений причинно-наслідковий зв’язок формування стилю в інтер’єрі із стилістикою «великої» архітектури, та предметного дизайну. Відмічено, які стилі інтер’єру виникли як похідні із загальних стильових тенденцій епохи, які мають регіональне походження, або, навіть, виникли внаслідок творчості і під впливом талановитого автора – архітектора чи мебляра. Книга «Стилі інтер’єру» написана в якості підручника, який може бути допомогою лектору та студентам, а також може бути використаний і для самостійного навчання. Наприкінці кожного розділу наведені тестові запитання, відповідаючи на які можна перевірити та закріпити знання.
Виїзна конференція кафедри основ архітектури та архітектурного проектування «Сучасні тенденції розвитку дерев'яної сакральної архітектури»
(КНУБА, 2020) Івашко, Юлія Вадимівна; Сьомка, Сергій Володимирович; Ушаков, Гліб Наумович
У статті описуються результати та висновки виїзної науково- практичної конференції кафедри Основ архітектури та архітектурного проектування КНУБА "Сучасні тенденції розвитку дерев'яної сакральної архітектури" 7 вересня 2019 року.
Кафедрі основ архітектури та архітектурного проектування 55 років: еволюція, особистості, надбання, сьогодення
(КНУБА, 2020) Слєпцов, Олег Семенович; Івашко, Юлія Вадимівна; Ушаков, Гліб Наумович; Яковенко, М. К.
У статті досліджується історичний розвиток та організаційно- методична система діяльності кафедри Основ архітектури та архітектурного проектування КНУБА під керівництвом професора О.С.Слєпцова. Виявлено ефективну взаємодію основних складових діяльності: навчальне середовище, залучення досвідчених фахівців, співпраця з профільними організаціями, участь у реальних проектах і конкурсах, видавнича діяльність, індивідуальний науковий, практичний та художній розвиток викладачів. Узагальнено значення кафедри у структурі архітектурного факультету КНУБА та результати оновленої комплексної діяльності, що послідовно впроваджує протягом дев'яти років керівник кафедри професор О.С.Слєпцов. Ці методичні висновки можуть бути корисними при плануванні діяльності різними організаційними підрозділами архітектурної освіти та науки.
Архітектурне формування дитячих дошкільних закладів на складному рельєфі
(КНУБА, 2020) Слєпцов, Олег Семенович; Кисельов, В. В.
У статті розглянуто основні тенденції архітектурно– планувального формування дитячих дошкільних закладів, розташованих на ділянках зі складним рельєфом. Охарактеризовано залежність особливостей різних форм рельєфу на загальне формування структури закладів дошкільної освіти. Проаналізовані містобудівні чинники, що впливають на використання ділянок зі складним рельєфом в умовах міста. У рамках статті сформовано основні чинник впливу складного рельєфу на архітектурне формування дошкільного закладу. Наведено аналіз сучасного досвіду проектування, будівництва та експлуатації закладів дошкільної освіти збудованих в умовах складного рельєфу. Проаналізовано загальні архітектурно – планувальні рішення в п’ятьох закладах дошкільної освіти, виявлено вплив характерних рис рельєфу місцевості на їх формування. Описані особливості формування комфортного та безпечного середовища для проведення виховного процесу в закладах дошкільної освіти, збудованих на ділянках зі складним рельєфом місцевості. Розглянуто концепцію «текучого» обсягу дитячого садку у якості способу розміщення дитячих дошкільних закладів на ділянках зі складним рельєфом та в складних містобудівних умовах.
Формування гармонійного архітектурного середовища гелікорту що підпорядковується блакітній лінії
(КНУБА, 2020) Семироз, Ніна Григорівна
В статті розглядається проблема транспортного сполучення в місті Києві. Пропонується введення прогресивних методів організації транспортного руху – організації повітряного сполучення в межах міста. Визначається новий тип конструктивної надбудови для обслуговування пасажирів повітряного транспорту – гелікорти. Надається визначення слову гелікорт. Визначаються проблеми з формування нормативної бази для такого виду споруд. Піднімається питання формування гармонійного архітектурного середовища міста Києва з будівництвом гелікортів. Наводяться приклади будівництва гелікортів як в Україні, так і за кордоном. Робиться висновок о необхідності передбачення стратегії розвитку нових архітектурних форм, що підпорядковуються блакитним лініям міста Києва.
Пам’ятки архітектури Індської цивілізації (ІІІ – ІІ тис. до н. е.) як приклад коммунікативності культур
(КНУБА, 2020) Горбик, Олена Олександрівна
В публікації узагальнено актуальні знання щодо архітектури Індської цивілізації, уточнені та введені в науковий оббіг українського архітектурознавства приклади, наведені аналогії, епігони та паралелізми щодо форм індської архітектури. Наслідками міжкультурних зв’язків в архітектурі є ряд архітектурних форм, які дозволяють відзначити приналежність індських міст до сучасного їм світового контексту, мають аналогії в містах Стародавнього Міжріччя (шумеро-акадського та Старовавілонського періодів): характерна регулярна квартальна блокована забудова з уніфікованими параметрами замощених вулиць, вісьові магістралі проспектів, внутрішнє місто-цитадель, дворова стінова цегляна архітектура на платформах (з плоскими перекриттями-терасами), водовідвідна інженерія (вуличні канали-колектори, водовідведення з плоских дахів сезонних паводків через «сходи», “душові” та «вбиральні» в житлах, суспільні басейни). Розвинена в середньовічній Індії система басейнів дає певну аналогію архітектурної відповіді подібним природно-кліматичним запитам. Прадавні регулярні індські міста могли б бути предтечами теоретичних містобудівних приписів середньовічних індійських трактатів (записаних в 4 ст. до н. е. – 12 ст.), попри відсутність реальної історичної комунікації між культурою Інду 3-2 тис. до н. е. та носіями індійської середньовічної архітектурної культури.
Позитивне сприйняття та конфлікт незрозумілого – психологія аперцепції особистості та суспільства
(КНУБА, 2020) Меженна, Наталія Юріївна
У статті наголошено на проблематиці сприйняття людиною нових об’єктів архітектури та дизайну. Зазначається, що зараз наше суспільство сприймає новітні об’єкти, виконані у сучасних формах дещо негативно та пояснюється, чому саме так відбувається механізм психологічного реагування. Незнайомий силует, новітні форми, незвичні конструкції сприймаються як стрес, відбувається психологічне відторгнення. Для адекватного сприйняття нового необхідно перемогти внутрішній супротив. Розглянута психологічна схема усвідомлення та пізнання невідомого. Доводиться, що об’єкт сприймається здебільшого позитивно, коли він є швидко пізнаваним, але не банальним. Оригінальна та банальна інформація характеризується діалектичною єдністю. Проведений зв’язок між вербальним насильством, рівнем освіти суспільства та можливістю сприйняття нового, нетипового. Чим розвинутіше суспільство, конкретний спостерігач – тим легше він сприймає нове, приймає нові форми та технології. Це відбувається тому, що на етапі фільтрації інформації, пошуку співпадінь, підсвідомому переліку відомих образів виникає більша амплітудна шкала; людина з ширшим мисленням краще підготовлена для сприйняття нового образу. Розвиток суспільства виводить сприйняття на новий етап, коли нові форми, конструкції, стиль стає типовим, зустрічається частіше, відбувається психологічне звикання та пізнавання форм, відбувається психологічна адаптація.
Архітектурні прийоми формоутворення космічних науково-дослідницьких центрів розвитку та дозвілля молоді
(КНУБА, 2020) Дорохіна, Ганна Ігорівна; Алексєєнко, Д. О.
У статті розглянуті принципи та прийоми формотворення науково-дослідницьких розважальних центрів. На основі аналізу існуючих прийомів винайдено чотири способи формотворення для цього типу об’єктів.
Сучасні напрямки в проектуванні закладів дошкільної освіти в Україні
(КНУБА, 2020) Ковальська, Гелена Леонідівна; Новальська, Т. О.
Запропоновано новий підхід до реконструкції існуючих дитячих садків, збудованих протягом 1970-1980-х рр. в укрупнених мікрорайонах за типовими проектами, який полягає в організації комплексу дошкільних закладів освіти, що розташовується на ділянках існуючих дитячих садків з частковим використанням цих закладів, реконструкцією, а також з частковим знесенням і новим будівництвом. Ідея такого комплексу полягає в організації на території укрупненого мікрорайону, в межах існуючих ділянок дошкільних закладів, автономних дитячих осередків, для обслуговування яких формується єдиний центр обслуговування дошкільних закладів освіти з централізованими клубними, адміністративними приміщеннями, кухнями, пральнями, додатковими спортивними залами і басейнами тощо. За рахунок винесення обслуговування дитячих садків в окремий блок на існуючих ділянках з’являється можливість більш ефективно використовувати території для створення комфортного дитячого середовища з сучасними просторими приміщеннями. До складу такого комплексу можуть увійти і нові дитячі осередки малої місткості, розташовані у приміщеннях, вбудованих в житлові будинки, що дозволяється сучасними нормативами. Такий підхід є ефективним напрямком у рішенні складних містобудівних проблем обмеження земельних ресурсів при формуванні закладів освіти в житлових мікрорайонах.
Проблеми сучасної архітектурно-дизайнерської освіти
(КНУБА, 2020) Акопова, А. О.; Слєпцов, Олег Семенович
Навчання архітектурно-дизайнерської діяльності, динамічно розвивається і переходить на нову іншу систему функціонування. Освітній процес змінюється, на заміну традиційними способами і методами навчання приходять нові. Сучасне прогресивне суспільство ставить нові актуальні завдання перед архітектором-дизайнером нового покоління, тому і принципи освітнього процесу повинні бути переглянуті і актуалізовані. У статі розглянуті основні проблеми при підготовці спеціалістів до професійної діяльності. У загальній схемі підготовки використано основні принципи навчання, серед яких виділено принципи фундаментизації, неперервності та ступеневості змісту професійної освіти. Розглянуто вимоги до інтеграції загально-художніх і професійних знань у підготовці майбутніх архітекторів. Теоретично доведено, що зміст знань, які має засвоїти майбутній дизайнер-архітектор, поєднує наступні напрями: загальнотеоретичний, загально-художній, професійно орієнтований, інженерно-технічний та технологічний, а також організаційно- технічний. Виділено етапи підготовки майбутніх архітекторів у вищих навчальних закладах. Розглянуті основні проблеми та недоліки при підготовці архітекторів, спроби їх вирішення, та переосмислення існуючих методик освіти.
«BAUHAUS 100» або як святкують архітектурний ювілей в Німеччині
(КНУБА, 2020) Серьогін, Юрій Іванович; Богданов І. В.
Група українських архітекторів прийняла участь у святкуванні ювілею славетної архітектурної школи. Автори діляться своїми враженнями з приводу відношення німецького суспільства до Архітектури та архітекторів. Ці традиції цінування архітектури, архітектурних творів та будівель мають глибокі корні в культурі німецької нації та поваги до їх носіів – архітекторів. Новий виток розвитку архітектурна культура та професія що на неї спирається отримала в часи Веймарської республіки 1918 – 1923рр. Заснована в ті часи архітектурна школа BAUHAUS додала оттінки інтернаціоналізму завдяки цілій плеяді фахівців з різних напрямків мистецтва. Саме тому школа BAUHAUS глибоко вплинула на розвиток багатьох видів мистецтва в ведучих країнах світу. Бистрому розповсюдженню ідей BAUHAUS на світову культуру та мистецтво посприяла, як не дивно, фашистська Німечччина, що в 1936 році закрила школу. Більшість викладачів та учнів вимушені були втекти в США завдяки політичним та расістським переслідуванням. Тут вони асимулювалися та подовжили свою творчість та діяльність настільки успішно, що після завершення Другої Світової Війни їх ідеї та досягнення дуже швидко розповсюдилися по всьому світу.