Перегляд за Автор "Кірнос, П. В."

Зараз показуємо 1 - 3 з 3
  • Документ
    Архітектурно-структурне моделювання біокліматичних будівель з врахуванням артеприродних факторів
    (КНУБА, 2011) Кірнос, П. В.
    В результаті системно-аналітичного дослідження визначено вплив біокліматичних, енергетичних, еніотектонічних факторів, містобудівних факторів на об’ємно-планувальну організацію біокліматичної будівлі. Запропонована методика системного моделювання біокліматичних будівель з врахуванням біокліматичних, енергетичних, еніотектонічних, містобудівних факторів навколишнього артеприродного середовища на основі використання початкової та опрацьованої інформації, перетворення інформації та отримання альтернативних варіантів об’ємно-планувальних рішень у вигляді генеративно-структурних моделей біокліматичної будівлі. На інформаційно-логічній схемі показано системно-структурний процес трансформації інформаційних блоків від базової моделі будівлі, до концептуально-біокліматичної моделі, і кінцевим результатом – в генеративну модель біокліматичної будівлі. Визначено зміст інформаційних блоків – оцінки, умови, вимоги та архітектурні засоби регулювання біокліматичними факторами в об’ємно- планувальній організації біокліматичної будівлі. Для ефективного використання методики в архітектурній практиці моделювання та проектування біокліматичних будівель необхідні детальне та розширене опрацювання даного архітектурного напряму.
  • Документ
    Архітектурно-функціональні вимоги до біокліматичних науково-дослідницьких будівель
    (КНУБА, 2011) Кірнос, П. В.
    Антропогенний вплив урбаністичних утворень, міст, поселень, будинків, споруд – на природні ландшафти, що характеризуються: виснаженням територіально-рекреаційних, енергетичних та матеріальних ресурсів, забруднення біосфери відходами життєдіяльності, тому виникає потреба створення екобезпечних та екологічно комфортних будівель. В досліджені розглядається архітектурно-функціональні вимоги до біокліматичних науково-дослідницьких будівель: гнучкість трансформування робочих просторів лабораторних приміщень, безпека проведення досліджень, максимально короткі комунікаційні зв’язки, фактори антропогенного впливу будівлі на природні ландшафти. Функціонально-синергетичні властивості біокліматичних будівель науково-дослідницьких закладів обумовлені біокліматичною організацією архітектурного простору. Біокліматична будівля являється надсистемою, в енергоінформаційному полі в якій взаємодіють три підсистеми: ерготектонічна, біосинатропна, аркотектурна.
  • Документ
    Структурно-морфологічні закономірності формування біокліматичних будівель
    (КНУБА, 2011) Кірнос, П. В.
    В умовах глобальної екологічної кризи з’являється необхідність створення енергетично-ефективних та екологічно чистих архітектурних систем . В результаті проведеного аналізу світового досвіду проектування та наукових розробок в області екологічної архітектури виявлено чотири напрями організації архітектурного простору : аркотектурне моделювання , архітектурно- біонічне моделювання , біотектурне формування архітектурних об’єктів , архітектонічне моделювання енергоефективної огороджуючої оболонки архітектурного об’єкту . Структурно-системні властивості організації простору архітектурних об’єктів лежать в основі загальних закономірностей існування архітектурного середовища: категорій диференціювання простору, циркуляторності , комунікації цілісності еволюційності Архітектурна сутність запропонованої моделі біокліматичної архітектури заключається у відтворенні процесів структури самоорганізації трьох взаємодіючих архітектурних систем : тектонічної (внутрішній простір будівлі) , аркотектурної (просторова оболонка будівлі) , біосинатропної (інтегровані фрагменти та елементи природних ландшафтів) . Формоутворення здійснюється (подібно потоку інформації) у трьохвекторному абстрагованому просторі , представленому у вигляді безкінечних просторових решіток шляхом інтеграції локумів приміщень) в чарунки відповідно циркуляційним правилам . Структурно-морфологічні закономірності формоутворення біокліматичних будівель базуються на природничо-наукових методах дослідження, які передбачають цілісно-структурний аналіз взаємодії на рівні систем та на рівні елементів . Заключний етап дослідження передбачає розробку структурогенезу біокліматичних будівель з врахуванням біокліматичних факторів : особливостей артеприродних ландшафтів та містобудівної ситуації , який доцільно адаптувати в інформаційно-математичні моделі геометризованих об’єктів і топології просторових форм для комп’ютеризованих архітектурних програм генерації об’єктів біокліматичної архітектури .