Перегляд Автор "Балака, М. М."

Зараз показуємо 1 - 6 з 6

Визначення згинальних моментів та напружень у перерізах тягової рами скрепера
(НТУ «Дніпровська політехніка», 2024-04) Назаренко, М. В.; Панфілов, В. В.; Балака, М. М.
У роботі представлено методику визначення згинальних моментів та напружень у заданих перерізах тягової рами скрепера, що виникатимуть при експлуатації на об’єктах дорожнього будівництва. Побудовано епюри згинальних моментів у вертикальній площині для навантаженого стану конструкції тягової рами скрепера.
Дослідження зносу шин скрепера в експлуатаційних умовах
(НУ «Чернігівська політехніка», 2024-05) Балака, М. М.; Бабський, В. Р.; Міщук, Д. О.; Санкін, І. Є.
Знос за своєю сутністю є більш складним процесом, ніж зовнішнє тертя, і представляє результат сукупного впливу фізико-хімічних та механічних процесів, що відбуваються в поверхневому шарі контакту шин землерийно-транспортних машин з опорною поверхнею. Завдання попередження передчасного зносу і руйнування шин є складним та пов’язано з умінням визначити їх види, безпомилково виявити причину руйнування шин. В основу методики оцінювання зносу протектора шин в реальних умовах експлуатації скрепера покладено ваговий метод контрольних пробок, що полягає у встановленні в екваторіальній площині шини в шести радіальних перерізах циліндричних пробок з протекторної гуми, які через визначені проміжки напрацювання машини витягуються з протектора та в лабораторних умовах з високою точністю зважуються.
Методика розрахунку механізму повороту захватного пристрою річстакера
(Херсонська державна морська академія, 2023-09-28) Лисак, С. І.; Балака, М. М.; Мачишин, Г. М.
Річстакери на сьогодні є ефективною й маневровною технікою для контейнерних перевезень у вантажних терміналах і портах. Очевидним є те, що проєктування такої техніки зумовлює практичний інтерес спеціалістів машинобудівної галузі, однак відсутність у відкритих джерелах інформації конструктивних або кінематичних схем механізмів керування обладнанням та рекомендацій щодо до їх розрахунку не дозволяє здійснити ефективний підхід до створення та модернізації річстакерів. У результаті проведених досліджень розроблено методику розрахунку механізму повороту захватного пристрою річстакера, яка враховує кінематичні та силові параметри роботи контейнерного спредера і може бути використана як на стадіях проєктування чи конструювання механізмів, так і у режимах реальної експлуатації річстакера.
Моделювання розподілення енергетичних потоків машин та механізмів : конспект лекцій
(КНУБА, 2023) Міщук, Д. О.; Балака, М. М.
Матеріали конспекту лекцій містять короткі теоретичні відомості про моделювання механічних, гідравлічних і пневматичних систем енергозабезпечення машини. Призначено для студентів, які навчаються за спеціальностями 131 «Прикладна механіка» та 133 «Галузеве машинобудування».
Побудова статичної тягової характеристики землерийно-транспортної машини
(НТУ «Дніпровська політехніка», 2024-04) Балака, М. М.; Пархоменко, М. А.
У роботі наведено методику побудови теоретичної статичної тягової характеристики землерийно-транспортної машини з використанням лінеаризованої регуляторної характеристики дизельного двигуна, яка у графічній формі визначає тягово-зчіпні та паливно-економічні властивості машини, дозволяє провести оцінку останніх за критерієм узагальненого енергетичного потенціалу продуктивності та розв’язати значний клас задач, пов’язаних з виробничою експлуатацією машин.
Пристрій для визначення деформованого шару ґрунту
(Український державний університет залізничного транспорту, 2023-11) Балака, М. М.
Від виду та стану ґрунтової поверхні залежить вибір моделей взаємодії ходового обладнання самохідного скрепера з опорною поверхнею. Для визначення шару ґрунту, де ще діють його деформації від навантаження, застосовуємо спеціальний пристрій, який дозволяє одночасно дослідити напруження на різних горизонтах масиву ґрунту. В корпусі пристрою виконані гнізда, в які встановлено тензометричні датчики напружень. Максимальна кількість виконаних гнізд і закон зміни кроку їх розміщення вздовж частини корпусу визначається залежно від фізико-механічних властивостей та ступеня ізотропності за глибиною ґрунту, що досліджується.