Романтичні твори дерев’яного сакрального зодчества архітектора Олега Слєпцова: світові та національні ідеї формотворення

Abstract

Стаття присвячена композиційному, просторово- конструктивному та семантичному аналізу творів українського дерев’яного сакрального зодчества архітектора Олега Слєпцова в річищі акцентування в них рис національної ідентичності та тлі залученості до процесу глобального розвитку світових ідей храмобудівництва. Дослідження виконано на основі авторського аналізу світових архетипічних моделей храмобудівництва (західна антична, ірано- закавказька, південноазійська семантично-композиційні моделі), композиційних та конструктивно-просторових типів (незалежно-комбінований, центрично- підпорядкований, асиметричний та ін. типи) української дерев’яної церкви. Між світовими та суто-українськими композиційними моделями храмів проведено паралелі та визначено специфічні риси. В річищі глобальних процесів розвитку композиції, конструкції та семантики світового і національного дерев’яного храмового будівництва розглянуто наступні твори Олега Слєпцова (втілені в життя та пошукові проектні варіанти): дерев’яніцеркви Всіх Святих землі Української у с. Миронівка, св. Дмитрія Солунського в етнографічному комплексі «Українське село» під Києвом, Божої Матері в с. Олександрівці, Свято- Покровській в с. Зеленьки ті ін.