Моделювання дискретних аналогів єдиних гладких криволінійних поверхонь

Abstract

Пропонується методика моделювання дискретних аналогів єдиних (не складених) гладких криволінійних поверхонь, координати вузлів дискретного каркаса яких розраховуються за допомогою статикогеометричного методу. Проведено аналіз впливу заданих вихідних умов на форму модельованої криволінійної поверхні. Проаналізовано можливість включення у каркас поверхні заданих вузлів або дискретних аналогів кривих ліній. Виведено властивість, що при формотворенні дискретних каркасі поверхонь число внутрішніх заданих вузлів сітки не може бути довільним. Це обумовлено тим, що число додаткових рівнянь для інтерполяції зовнішніх зусиль між вузлами, які будуть додаватись у загальну системи рівнянь рівноваги вузлів, буде залежати від розмірності обраних однакових шаблонів, якими буде покриватись вся сітка, з урахуванням контурних вузлів. Остаточна форма дискретно представленої поверхні, змодельованої за допомогою узагальненого статико-геометричного методу, суттєво залежить від розмірності лінійно-різницевого оператора, який задає закон розподілу зовнішнього навантаження між вузлами, та від його коефіцієнтів.