Механізми еколого-економічного стимулювання для активізації переходу до біосферосумісного будівництва

Abstract

Темпи росту кількості будівельних проєктів, що реалізуються на основі традиційних підходів до ринкової економіки, з її лояльним відношенням до неощадливого використання природних ресурсів, постійно зростають. Водночас підвищується ступінь складності переходу будівництва на рейки сталого розвитку з врахуванням інтересів майбутніх поколінь та вирішення ряду екологічних проблем, які тільки поглиблюються. Рециклінг будівельних матеріалів та конструкцій є одним з драйверов переходу до біосферосумісного будівництва. Однією з ключових проблем переходу будівництва до біосферосумісної моделі є значна різниця між вартістю реалізації традиційних та зелених, сталих проєктів. Оскільки необхідності переходу учасники ринку не заперечують, а діяти не хочуть, необхідно визначити механізми економічного стимулювання цього переходу. У статті розглянуто основні принципи і завдання переходу до біосферосумісного будівництва, як процесу проєктування, зведення та експлуатації будівельного об’єкта з врахуванням вимог концепції сталого розвитку. Сформульовані основні організаційно-технологічні та еколого-економічні принципи реалізації концепції біосферосумісного будівництва. Сформовано схему ієрархії структурних елементів переходу до біосферосумісного будівництва. Таким чином створено основу для формування послідовної та чіткої стратегії переходу будівництва до принципів сталого розвитку на базі біосферосумісності. Розроблено перелік факторів, що є економічними бар’єрами переходу до біосферосумісного будівництва. Розроблено механізм еколого-економічного стимулювання девелоперів до реалізації саме зелених проєктів, за рахунок введення так званої «екологічної надбавки», яка є мірою ефективності технологій рециклінгу, що закладені до архітектурно-конструкторських та організаційно-технологічних рішень інвестиційно-будівельного проєкту.