Сільські добровільні громадські об’єднання – новий елемент українського соціокультурного середовища (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

Abstract

Одним із атрибутів громадянського суспільства є наявність та результативне функціонування позадержавних та позапартійних об’єднань громадян. Такі об’єднання в Україні, в межах територій які входили до Російської імперії, наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. отримали назву «товариства». Завдяки ним населення дістало можливість, відповідно до своїх інтересів, гуртуватися в межах легальних організацій. Громадські товариства – це добровільні об’єднання громадян, які створювались як результат вільного волевиявлення для забезпечення та захисту своїх законних інтересів (соціальних, економічних, культурних тощо). Це були формалізовані самодіяльні (неурядові) неприбуткові об’єднання, їхня діяльність відбувалась згідно оформленої мети і завдань й характеризувалась організаційно- структурним забезпеченням. Громадські об’єднання наприкінці ХІХ – на початку ХІХ ст. були помітним явищем і виступали органічною складовою соціально-економічних та культурно-національних процесів.