Радянізація етнокультурного життя Галичини (1940-ві - 1980-ті pp.)

Abstract

Регіональне розмаїття України виглядає, з одного боку, як її вразливе місце, а з іншого, як перевага, певна унікальність, яка має власні історико- культурні традиції. Так званий цивілізаційний розкол України, пов’язаний з тривалим перебуванням різних українських земель у складі інших країн, насамперед Російської та Австро-Угорської імперій, тривалим бездержавним періодом української нації, не став перепоною ні державотворчим процесам, ні євроатлантичній перспективі. Соборність України, її регіональна, локальна українська цивілізація є одним з домінуючих чинників консолідації української нації та боротьби за її суверенітет. Ці проблеми набули особливої актуальності в світлі віроломної анексії путінською Росією Автономної Республіки Крим, її підтримки прокремлівських сепаратистсько-терористичних сил у Донбасі.