Визначення засобів фінансово-економічного регулювання землекористування в умовах інституціональних перетворень

Abstract

За роки незалежності, українська ринкова економіка на старті свого формування не набула певних фінансово-економічних інструментів, які б дозволили їй розвиватися та ефективно функціонувати та конкурувати на світовому ринку. На думку, В. Полтеровича, це пов’язано з тим, що більшість країн Східної Європи потрапили до «інституційної пастки». Зарубіжний досвід показує, що одним із головних чинників розвитку ринкової економіки та посилення інноваційних процесів у суспільстві, підвищення конкурентоспроможності регіонів та країни на світовому ринку є рівень розвитку інституційного середовища країни. Тобто, без кардинальних інституційних перетворень щодо фінансово-економічного регулювання, які враховуватимуть сучасні економічні реалії, неможливо досягти ефективної дії, а отже, і довгострокової конкурентоспроможності на вітчизняному та світовому ринках. Адже всі землевласники і землекористувачі мають бути впевнені, що їхні інтереси захищаються державою, а закони діють на всіх відповідно до економічної ситуації. Особливо це стосується інструментів, які більшою мірою орієнтовані на сферу фінансів (нормативна грошова оцінка земель, земельний податок, орендна плата, капіталізація, інвестиції тощо).