Архітектура Ірану в контексті внутрішньої політики

Abstract

W artykule podj§to problem tradycyjnej islamskiej architektury i wspolczesnej architektury w miastach Iranu w kontekscie wewn§trznej polityki kraju. Jest zrobionyprzeglqd literatury politologicznej o specyfice kierowania, socjalnie - ludnosciowych problemach kraju, jest przeanalizowana rola historycznej islamskiej spuscizny i rola nowych budowl w miastach Iranu. Kontakty z krajami Zachodu po skasowaniu ekonomicznych sankcji sprzyjajq przenikaniu do Iranu architektonicznych i budowlanych tradycji. Nowe kierunki w architekturze Iranu podtrzymuje mlodziez i mlodzi architekci, ktorzy uczyli si§ za granicq i znajq swiatowe tendencji w architekturze. We wspolczesnych warunkach razem z historycznq islamskq architekturq w miastach Iranu sq obecne i nowatorskie obiekty. Te tendencje zacz§fy si§ w koncu XXstulecia i rosnq dzis. Для розуміння ролі ісламської архітектури - як історичної спадщини, так і сучасних мечетей, необхідно розуміння специфіки внутрішньої політики Ісламської Республки Ірану, яка визначається трьома центрами - Рахбаром, духовною Радою Експертів і світською владою. Таким чином, в системі управління одночасно співіснують духовна гілка влади і світська. Це пояснює, чому таке важливе значення в житті країни займає іслам, ісламська архітектура. Водночас в останні роки внаслідок поглиблення контактів з європейськими країнами спостерігається поширення міжнародних архітектурних тенденцій на нову забудову міст Ірану, що активно підтримується молодими архітекторами, особливо тими, які навчалися за кордоном.