Семіотика в архітектурі – наука про знаки та знакові системи

Abstract

Стаття розповідає про основи архітектурної семіотики. Розглядаються основні частини архітектурної семіотики: семантика, синтактика, прагматика і граматика. Простежуються питання, пов'язані з природою знакових систем з найдавніших часів давньогрецького філософа Платона до сучасності. Розглядаються основні розділи архітектурної семіотики в яких виділяються кілька великих і досить автономних тем, знання яких дозволить більш вільно оперувати архітектурною мовою. Визначаються метафоричні особливості архітектури, її словниково-знаковий запас, деякі символічні і смислові можливості як історичної, так і сучасної архітектурної мови, також, незважаючи на еластичну інтерпретацію і багатозначність архітектурних метафор, виділяються певні типи - це прості метафори, змішані метафори і натякаючи метафори. Остання - це буквальна і не інфантильна, це лише наведення на думки, поштовх для пошуку власних асоціацій вона створює іконічний знак і йде від нього через асоціативний ряд. Таким чином, зміни коротко живущих кодів архітектурної мови не впливають на легку загадковість і, одночасно, на багатозначність цього образу. Це найвищий метафоричний рівень, в якому відбувається сплав елітарних і популярних кодів прочитання мови архітектури на підсвідомому рівні.