Чисельне моделювання процесу руйнування залізобетонних балок монолітного огородження та його посилення вуглецевими матеріалами

Abstract

На стадії будівництва багатоповерхового будинку в м. Київ на залізобетонних балках монолітного огородження були виявлені тріщини. Причина їх виникнення не була з’ясована забудовником. Тому авторами були висунуті й змодельовані в програмному комплексі “ЛИРА 2013” деякі припущення щодо їх появи. Метою досліджень було визначення напружено-деформованого стану (ширини розк- риття тріщин та прогинів конструкцій), порівняння отриманих результатів з актичними даними та надання рекомендацій щодо ремонт- них заходів. Аналізуючи можливі причини виникнення дефектів та дійсних прогинів балок вторами було зроблено припущення, що підпірні стойки опалубки ригелів були зняті до етонування парапетів та набору міцності бетону, а проектну міцність бетон набрав після отримання прогинів та утворення тріщин. Отримані розрахункові результати звірені з фактичними даними та підтверджують наведену вище гіпотезу і дозволяють визначити необхідні місця установки елементів підсилення із вуглепластикових ламелей. Виходячи із аналізу напружено-деформованого стану (ширини розкриття тріщин та прогинів конструкцій) авторами статті рекомендовано виконати посилення розтягне- них зон балок, колони та парапетів наклеюванням вуглепластикових ламелей із попереднім надійним закриттям тріщин методом ін’єктування тиксотропними епоксидними смолами.