Abstract:
Ефективність формування мікроклімату будівель і споруд залежить від рішень організації
повітрообміну. Одним з вирішальних факторів, які впливають на ефективність повітрообміну, є розвиток
вентиляційних струминних течій. При цьому широко застосовується настилання струминних течій на поверхні
огороджувальних конструкцій (напівобмежені струмини). У роботі отримано закономірності розвитку плоских
напівобмежених струмин на підставі геометричного та кінематичного аналізу великомасштабної вихрової
структури. Для цього побудовано схему турбулентної макроструктури у вигляді пелени дотичних
великомасштабних вихорів (клубів) у межах струминного примежового шару. Прийнято припущення, що в
зовнішній частині міжклубного шару реалізується лише підтікання навколишнього середовища до струмини
перпендикулярно до напрямку її руху. В такому разі при русі клуба струмина має спожити весь об’єм, який клуб
займає на своєму шляху. Реалізація такої моделі найбільш ефективна у САПР, яка дозволяє автоматично з високою
точністю визначати площі складних фігур. Щоб отримати чотири точних знаки тангенса кута розширення
струмини достатньо шести ітерацій. Отримані результати збігаються з відомими дослідними даними
Г. Н. Абрамовича, що дозволяє стверджувати адекватність отриманих результатів. Також проведено аналогічні
розрахунки за уточненою гіпотезою І. А. Шепелева, яка дозволяє вилучити пристінний примежовий шар з розгляду.
Уточнення гіпотези полягає в тому, що струминний примежовий шар слід умовно розтягнути до поверхні
настилання. Різниця результатів знаходиться в межах 1 %, що дозволяє рекомендувати таку гіпотезу для
практичного вжитку.
