Abstract:
Розвиток пасивного повітрообміну в висотних будівлях є актуальним, у зв’язку з особливостями їх архітектурно-планувальних рішень. Тенденція до збільшення долі засклення фасадів в сучасних висотних будівлях приз-водить до зростання енергетичної потужності кондиціювання, що може досягати 100%. Крім того, традиційне провітрювання приміщень в висотних будівлях через відкриті вікна неможливе через високий тиск зовнішнього повітря. Ці та інші фактори створюють особливі вимоги при проектуванні повітрообміну в висотних будівлях та сприяють до пошуку сучасних енергоефективних рішень.
Пасивні прийоми повітрообміну базуються на природних законах і явищах, що суттєво зменшує витрати при експлуатації таких систем. В статті на основі прикладів рішень наданий аналіз історії світового досвіду пасивного повітряного обміну в будівлях. Сучасний досвід архітектурних рішень на основі пасивних прийомів внутрішнього повітрообміну включає новітні фасадні системи, проектування атріумів з функцією повітрообміну, формоутворення будівлі з урахуванням оптимізації забору повітря та інше.
Інтегрування в енергоефективну висотну будівлю рішень пасивного повітрообміну застосовано в рамках дослідницького проекту КНУБА при проектуванні кілометрового хмарочосу «Біотектон». Проектним рішенням пе-редбачено основний відбір чистого та прохолодного повітря з вищих технічних поверхів, де розташовані вітрогенератори та схему розподілу повітря по будівлі з використанням пасивного повітрообміну на основі різниці температур між верхніми та нижніми поверхами.
Прийняті параметри зниження температури - з кожним кілометром від поверхні землі на 6 - 7 °С. Розрахунки підтвердили можливість природного вентилювання приміщень з незначним посиленням за рахунок механічних пристроїв. Для покращення якості припливного повітря використана система зелених садів, які огортають будівлю по спіралі.
