Вентиляція, освітлення та теплогазопостачання
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/77
Переглянути
5 результатів
Результат пошуку
Документ Аналіз конструкцій сезонних теплоакумуляторів для забезпечення систем гарячого водопостачання та опалення в котеджному будівництві(КНУБА, 2015) Любарець, О. П.; Москвітіна, А. С.Проведено огляд основних конструкцій організованих сезонних акумуляторів теплоти. Розглянуто переваги та недоліки наступних конструкцій сезонних акумуляторів: водяний акумулятор теплоти, акумулятор теплоти з твердим теплоакумулюючим матеріалом, акумулятор теплоти з використанням теплоти фазового переходу. Встановлено характерні особливості конструкції сезонного акумулятора теплоти для котеджного будівництва.Документ Техніко-економічне обґрунтування використання теплоакумулюючих матеріалів для систем міжсезонного сонячного теплопостачання(КНУБА, 2014) Любарець, О. П.; Москвітіна, А. С.Приводиться економічна оцінка капітальних витрат на будівництво міжсезонного акумулятора теплової енергії при використанні різних теплоакумулюючих матеріалів. В якості теплоакумулюючого матеріалу розглядалися: вода, гранітний щебінь, чавун, бетон,масло мінеральне, гудрон, гліцерин. Запропоновано критерій оптимізації для техніко-економічного порівняння використання різних теплоакумулюючих матеріалів при будівництві акумуляторів теплоти.Документ Вибір форми і розрахунок об’єму сезонного теплоакумулятора(КНУБА, 2016) Любарець, О. П.; Москвітіна, А. С.Однією з технологій накопичення теплової енергії в теплий період року, її збері¬гання та подальшого використання в опалювальний період, є створення сезонних акумуля¬торів теплоти. Як джерело теплоти в теплий період року для зарядки сезонного тепло¬акумулятора найчастіше використовують систему сонячних колекторів. Для таких си¬стем (сонячні колектори + сезонний теплоакумулятор) доцільно використовувати органі-зовані сезонні теплоакумулятори, які розраховані на визначену кількість теплоти. В стат¬ті проводиться порівняння впливу розміщення теплоакумулятора на вибір ефективної його форми. Викладена методика розрахунку об’єму теплоакумулятора з урахуванням роботи системи сонячних колекторів впродовж року. Розглядається вплив роботи цілорічної си¬стеми сонячних колекторів на зменшення об’єму теплоакумулятора. Виконана побудова графіка подобового теплового навантаження на системи опалення на ГВП + надходження тепла від системи сонячних колекторів.Документ Порівняння конструкцій теплових акумуляторів з твердим теплоакумулюючим матеріалом та комбінованим теплоакумулюючим матеріалом(КНУБА, 2015) Любарець, О. П.; Москвітіна, А. С.Однією з технологій накопичення теплової енергії в теплий період року, її зберігання та подальшого використання в опалювальний період, є створення сезонних акумуляторів теплоти. В якості джерела теплоти в теплий період року для зарядки сезонного теплоакумулятора найчастіше використовують систему сонячних колекторів. Для таких систем (геліоколектори + сезонний теплоакумулятор) доцільно використовувати організовані сезонні теплоакумулятори, які розраховані на визначену кількість теплоти. В статті проводиться порівняння конструкцій бетонних теплових акумуляторів та комбінованих теплових акумуляторів з рідким та твердим теплоакумулюючим матеріалом. Використовується фізико-математична модель процесу накопичення теплової енергії від геліоколекторів, на підставі якої в програмному комплексі Solidworks виконана якісна оцінка досліджуємих процесів для різних конструкцій теплових акумуляторів, з урахуванням того, що тепловий акумулятор розташований під будинком.Документ Розрахункові параметри охолоджувального періоду в Україні(КНУБА, 2018) Любарець, О. П.З метою забезпечення повноти початкових даних при проектуванні систем вентиляції, кондиціонування повітря й поверхневого охолодження приміщень та будівель з незначними (до 10 Вт/м2) теплонадходженнями визначено вологовміст атмосферного повітря в липні для обласних міст України на підставі аналітичної обробки нормативних даних кліматичних параметрів. Визначено значення вологовмісту, характерних температур, дати початку та закінчення періоду охолодження сукупно з іншими нормативними кліматичними параметрами згідно з ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010. Вони можуть бути використані для проектування та оцінки місячного, сезонного та річного енергоспоживання системами забезпечення мікроклімату приміщень, спрощення методики розрахунку енергоспоживання на потреби охолодження та кондиціонування повітря згідно з ДСТУ Б А.2.2-12:2015. Представлені дати початку та закінчення періоду охолодження, аналогічно до дат початку й закінчення опалювального періоду. Ці дати дозволять забезпечити плановість підготовки інженерних систем будівель до їхньої сезонної експлуатації тощо. На підставі запропонованої температурно-годинної характеристики періоду охолодження наводиться відповідний рейтинг обласних центрів України, який може характеризувати обсяг витрат на потреби охолодження приміщень і будівель. Отримані табличні дані рекомендуються до широкого вжитку в практиці проектування та експлуатації систем забезпечення мікроклімату