Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Обґрунтування профілю температури та концентрації домішок примежового шару між супутніми або зустрічними потоками(КНУБА, 2017) Гумен, О. М.; Довгалюк, В. Б.; Мілейковський, В. О.Для розробки енергоефективного обладнання опалення, вентиляції та кондиціонування повітря, а також схем організації повітрообміну, необхідні аналітичні підходи до визначення параметрів турбулентних течій. Розглянуто спрощений підхід до визначення профілю температури та концентрації домішок у примежовому шарі між супутніми та зустрічними потоками на підставі підходу професора А. Я. Ткачука до моделювання турбулентних течій з турбулентною мікроструктурою. Запропоновано спрощену схему макроструктури примежового шару. Використано геометричний та кінематичний аналіз цієї схеми. На підставі цього підходу розглянуто примежовий шар початкової ділянки вільної струмини. Уточнена схема струмини з відмінною температурою або концентрацією домішок від параметрів навколишнього середовища. Ця схема враховує складні тепломасообмінні процеси за наявності великомасштабної вихрової структури. Показано хороший збіг отриманих результатів з відомими дослідними даними.Документ Геометричний та кінематичний аналіз інтенсивності турбулентності опуклих напівобмежених струмин(КНУБА, 2015) Гумен, О. М.; Довгалюк, В. Б.; Мілейковський, В. О.На підставі геометричного та кінематичного аналізу визначено інтенсивність турбулентності напівобмежених струмин, які настилаються на опуклі поверхні завдяки ефекту Коанда. Отримана максимальна інтенсивність турбулентності в перерізі відповідає відомим дослідним даним. Виявлено, що відомий феномен ефекту Коанда – знижена інтенсивність турбулентності – визначається середньомасштабними та дрібномасштабними вихорами.Документ Аналіз гідродинамічних процесів при проходженні вихору через витяжний пристрій(КНУБА, 2015) Довгалюк, В. Б.; Мілейковський, В. О.; Мусаєва, А. Ю.Робота відкриває цикл робіт щодо енергетичного аналізу ефективності організації повітрообміну. Шляхом обчислювальної гідродинаміки було перевірено відоме припущення, що вся енергія турбулентних пульсацій залишається в приміщенні і не видаляється витяжною вентиляцією. Показано недостатню обґрунтованість припущення. Натомість обґрунтовано припущення, що вся енергія турбулентних вихорів, які потрапили у спектри всмоктування витяжних пристроїв, безповоротно видаляється з приміщення.Документ Аналітичний опис розширення плоских напівобмежених струмин(КНУБА, 2019) Мілейковський, В. О.; Ткаченко, Т. М.; Дзюбенко, В. Г.Ефективність формування мікроклімату будівель і споруд залежить від рішень організації повітрообміну. Одним з вирішальних факторів, які впливають на ефективність повітрообміну, є розвиток вентиляційних струминних течій. При цьому широко застосовується настилання струминних течій на поверхні огороджувальних конструкцій (напівобмежені струмини). У роботі отримано закономірності розвитку плоских напівобмежених струмин на підставі геометричного та кінематичного аналізу великомасштабної вихрової структури. Для цього побудовано схему турбулентної макроструктури у вигляді пелени дотичних великомасштабних вихорів (клубів) у межах струминного примежового шару. Прийнято припущення, що в зовнішній частині міжклубного шару реалізується лише підтікання навколишнього середовища до струмини перпендикулярно до напрямку її руху. В такому разі при русі клуба струмина має спожити весь об’єм, який клуб займає на своєму шляху. Реалізація такої моделі найбільш ефективна у САПР, яка дозволяє автоматично з високою точністю визначати площі складних фігур. Щоб отримати чотири точних знаки тангенса кута розширення струмини достатньо шести ітерацій. Отримані результати збігаються з відомими дослідними даними Г. Н. Абрамовича, що дозволяє стверджувати адекватність отриманих результатів. Також проведено аналогічні розрахунки за уточненою гіпотезою І. А. Шепелева, яка дозволяє вилучити пристінний примежовий шар з розгляду. Уточнення гіпотези полягає в тому, що струминний примежовий шар слід умовно розтягнути до поверхні настилання. Різниця результатів знаходиться в межах 1 %, що дозволяє рекомендувати таку гіпотезу для практичного вжитку.