Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції
    (КНУБА, 2021) Руднєва, Ірина
    Будівельна спадщина України включає численні приклади застосування металевих конструкцій, особливо тих, які використовуються в промислових будівлях та у великопрольотних спорудах. Застосування металевих конструкцій в будівництві зумовлене, перш за все, їх механічними властивостями. Вони морозостійкі і витримують температуру до -65 градусів, жорсткі, стійкі, міцні і надійні. Також їх можна використовувати в районах з підвищеною сейсмічною активністю. Але, як і у випадку з іншими типами конструкцій, існує необхідність у відновленні або підсиленні металевих конструкцій внаслідок конструктивних дефектів, зносу несучих елементів, а також з метою збільшення несучої здатності. У певних випадках, підсилення полімерними композитами, армованими волокном (FRP), дає кращий результат, в порівнянні з традиційними методами підсилення з використанням металу. Значну частину української архітектурної та історичної спадщини складають будівлі і споруди з використанням металевих конструкцій. Вони зіграли фундаментальну роль в розвитку індустріалізації та внесли вагомий вклад в основу теорії споруд й дослідження міцності матеріалів. Перші конструкції були зроблені з чавуну або кованого заліза (обробленого або лудженого), але згодом вони швидко розвивалися разом з еволюцією методів ковки мінерального заліза. Основна культурна причина відновлення старих металевих конструкцій, які гарантують конструктивну функціональність та несучу здатність, заснована не тільки на необхідності збереження їх історичного походження, а й на цінності ландшафту, в яких вони розташовані. Саме з перерахованих вище причин, підсилення слід проводити з метою збереження первісної задумки архітектора. Тривала експлуатація будівель та їх конструктивних елементів з металу без своєчасного технічного обслуговування та капітальних ремонтів, недостатня міцність матеріалів конструкцій, а також зміна погодних умов та діючих нормативних документів в Україні, часто призводить до необхідності перерахунку несучих металевих конструкцій каркасу будівлі та їх підсилення максимально ефективними методами, як з точки зору надійності, так і з погляду рентабельності, на що впливає тривале припинення роботи підприємств, зупинка виробничого процесу або неможливість користуватися прилеглою територією для виконання робіт з реконструкції. У статті розглядаються технологічні особливості підсилення металевих конструкцій методом наклеювання високоміцних фіброармованих систем при реконструкції споруд, а також приведені основні рекомендації щодо встановлення, моніторингу та технічного обслуговування підсилених елементів.
  • Документ
    Побудова системи нечіткого виведення діагностики технічного стану будівельних конструкцій
    (КНУБА, 2017) Шабала, Євгенія Євгенівна; Полторак, Олександр Борисович
    Описано принцип побудови математичної моделі, яка дозволяє визначити причинно-наслідкові зв’язки між дефектами будівельних конструкцій і факторами, що впливають на ці події. Результати цього моделювання повинні бути такими, щоб їх можна було застосовувати для прийняття рішень щодо управління за технічним станом обстежуваних споруд. Розглянуто алгоритм здійснення операції фазифікації. Для будівельних конструкцій необхідно виділити сукупність параметрів стану, які впливають на дефекти будівельних конструкцій, але слабо змінюються з часом. Друга група параметрів стану будівельних конструкцій, під впливом випадково діючих факторів, може змінюватися з часом. Цю особливість можна використати для прогнозування стану споруд. В якості аналізованого пошкодження будівельної конструкції розглядаються тріщини. Наявність і характер тріщин в конструкції встановлюються під час обстеження споруди. Запропонований підхід дозволяє знизити рівень невизначеності при плануванні експлуатаційних впливів на споруди, а також створити передумови автоматизації складної логічної обробки експериментальних і експертних даних.