Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
12 результатів
Результат пошуку
Документ Про вимоги щодо статей, які публікуються у науково-технічному збірнику «Основи та фундаменти»(КНУБА, 2020) Підлуцький, Василь ЛеонідовичПеред початком роботи над стат- тею слід ознайомитись з вимогами щодо публі- кації статей в науково-технічному збірнику «Основи та фундаменти», заснованого Київсь- ким національним університетом будівництва і архітектури. У збірнику вміщено статті, присвячені акту- альним питанням геотехніки, наведено резуль- тати досліджень взаємодії елементів системи «основа – фундамент – надземні конструкції», впливу сейсмічних або інших динамічних на- вантажень, фундаментів на слабких ґрунтах, фундаментів глибокого закладання, утримую- чих конструкцій, оцінки стійкості схилів зсуво- небезпечних територій, визначення параметрів ґрунтів польовими та лабораторними методами. Висвітлюються також інші проблеми геотехні- ки та фундаментобудування. Збірник розрахований на наукових та інже- нерно-технічних працівників науково- дослідних, проектних та будівельних організа- цій. Видання здійснює публікації за спеціаль- ностями: 192 «Будівництво та цивільна інженерія», 194 «Гідротехнічне будівництво, водна ін- женерія та водні технології». Стаття, яка подається до редакції має чітко відповідати цілям і спеціалізації збірника, має бути написана і оформлена у відповідності до вимог, які викладені в цій статті До публікації приймаються оригінальні ма- теріали дослідницького та дискусійного харак- теру. Статті підлягають подвійному рецензу- ванню, у тому числі залученими редакцією незалежними фахівцями. Подавати наукову статтю рекомендується тільки в один збірник, що відповідає вимогам Міжнародних етичних стандартів, які забороняють одночасну публі- кацію статті в різних виданнях. Статті, надані для публікації в збірнику, обов’язково проходять процедуру попередньо- го розгляду. Після підтвердження про відповід- ність статті загальним вимогам та за наявності повного пакету документів, стаття передається на рецензію та проходить внутрішню редакцій- ну обробку. Редакція залишає за собою право на незначне редагування та скорочення, збері- гаючи при цьому головні результати та автор- ську стилістику. При наявності у членів редколегії (наукових редакторів за відповідними напрямками) запи- тань до автора відносно певних положень стат- ті, вона повертається автору на доробку або виправлення. Редакційна колегія не несе відповідальність за зміст та авторство використаного матеріалу, але залишає за собою право не допустити стат- тю до друку в разі її невідповідності вищенаве- деним вимогам.Документ Вплив вибору моделі основи на напружено-деформований стан вертикальних несучих елементів монолітно-каркасного будинку(КНУБА, 2020) Носенко, Віктор Сергійович; Кашоїда, ОстапВиконано порівняння напружено- деформованого стану вертикальних елементів каркасу монолітного будинку (підвалу, першого і четвертого поверху), в залежності від методу моделювання ґрунтового середовища та паль. Використання пальових фундаментів обумо- влено тим, що вони забезпечують передачу на- вантажень на глибші шари ґрунтів та, як пра- вило, більшу несучу здатність в порівнянні з фу- ндаментами неглибокого закладання. Під час проектування фундаментів перед інженерами виникає питання як моделювати ґрунтове сере- довище і палі? У даній роботі представлено вплив прийня- того рішення (обраної моделі ґрунтового сере- довища і методу моделювання паль) на напру- жено-деформований стан вертикальних несучих елементів каркасу будинку. Виконано порівняння напружено-деформо- ваного стану вертикальних елементів каркасу (підвалу, першого і четвертого поверху), які були отримані при використанні наступних ва- ріантів моделей системи «основа – пальовий фу- ндамент – надземні несучі конструкції»: 1) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що мають лише вертика- льну жорсткість за результатами випробування паль на вертикальне статичне вдавлююче нава- нтаження, взаємний вплив паль та характерис- тики ґрунтів не враховуються (СЕ-56 тут і далі, це номер скінченного елементу у бібліотеці еле- ментів ПК «Ліра-САПР»); 2) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що розташовуються з за- даним по довжині палі кроком та мають жорст- кість в різних напрямках і наближено врахову- ють оточуючий ґрунт навколо палі та під її вістрям (СЕ-57); 3) ґрунтове середовище змодельовано об’ємними пружними скінченними елементами; палі – стержневими скінченними елементами. Показано, що вибір моделі основи впливає на НДС не тільки фундаментних конструкцій, а й вертикальних несучих елементів будинку. При використанні різних варіантів моделювання ос- нови: за допомогою одновузлового скінченного елементу, що моделює палю як пружну в’язь (СЕ-56), за допомогою ланцюжка одновузлових скінченних елементів (СЕ-57), або об’ємного ґрунтового масиву, можна отримати як кількісні відмінності у напруженнях від 2 до 20%, так і якісну зміну, що спостерігається у зміні знаку згинальних моментів.Документ Формування НДС у фундаментах зерносушильних комплексів при зміні параметрів грунтів(КНУБА, 2020) Підлуцький, Василь Леонідови; Литвин, Олександр ВолодимировичДосліджено роботу пальового фундаменту зерносушильного комплексу при зміні параметрів ґрунтів, визначених лаборато- рними та польовими методами. Проведено два варіанти розрахунків за допомогою числового моделювання за методом скінченних елементів: 1) з використанням характеристик ґрунтів, які визначено лабораторними методами; 2) з вико- ристанням характеристик ґрунтів, які визначе- но польовими методами. В роботі проаналізо- вано напружено-деформований стану фундаме- нтних конструкцій зерносушильного комплек- су, а саме: перерозподіл зусиль в палях, осідан- ня фундаментних конструкцій, згинальні моме- нти та площа робочого армування у фундамен- тній плиті. В роботі зроблено наголос на використанні саме пальових фундаментів для зерносушиль- них комплексів через виникнення багато нега- тивних факторів при влаштування плитних фундаментів. Основні з них: низькі показники ґрунтів у верхній зоні ґрунтового масиву; спо- рудження декілька силосів один біля одного, що визначає їх взаємовплив; нерівномірність завантаження - розвантаження силосів; вибір методики розрахунків, яка коректно описує параметри ґрунтів та етапи завантаження і роз- вантаження силосів. Також в роботі наведено проблемні питання при проектуванні пальових фундаментів для зерносушильних комплексів. Наведено результати дослідження формування напружено-деформованого стану фундамент- них конструкцій при різних параметрах ґрунтів. Дослідження проведено у глинистих ґрунтах твердої та напівтвердої консистенції. В основі пальового фундаменту залягають супіски твер- ді та суглинки м’якопластичні. В роботі показано, що при підвищені параметрів ґрунтів основи зменшується осідання фундаментної плити. Перерозподіл зусиль між палями має схожий характер, але за рахунок підвищення жорсткості основи, фундаментна плита передає навантаження на основу, тому практично всі палі розвантажуються в межах 5…10 %. При цьому згинальні моменти у фун- даментні плиті зменшуються, що вимагає зме- ншення армування робочою арматурою. Це дозволяє проектувати надійні та економічні рішення пальових фундаментів зерносушиль- них комплексів.Документ Вдосконалення методики випробувань проектних паль на будівельному майданчику(КНУБА, 2020) Бойко, Ігор Петрович; Диптан, Тетяна ВасилівнаНадійні рішення для проектуван- ня висотних будинків з пальовими фундамен- тами залежать від правильності визначення несучої здатності паль. В окремих випадках необхідно знати несучу здатність по бічній поверхні і під підошвою. Для цього пропону- ється розробити спеціальну методику, яка по- єднує випробування на вдавлювання і на ви- смикування та враховує характер навантаження (статичне або кінематичне). В публікації запропонована методика ви- пробування паль в польових умовах, яка імітує процеси, що супроводжують взаємодію палі з ґрунтовою основою в реальних ситуаціях екс- плуатації технічного об'єкта: наприклад, ава- рійне замочування ґрунтів, коли не передбаче- но час на стабілізацію деформації під наванта- женням від будівлі чи споруди. Показано, що значення тертя на бічній поверхні паль суттєво залежить від характеру навантажень. Проаналі- зовані результати графіка випробувань паль дозволяють розділити ці дві складові у випадку коли розвантаження ведеться неперервно і по- чаток руху палі в зворотному напрямку дає значення опору грунту на бічній поверхі. При цьому моделюється реальна поведінка палі в основі будівлі, оскільки в реальних об’єктах немає часу для стабілізації. Запропоновано проводити випробування паль до навантаження, яке викликає неперервне вдавлювання паль, а поділ на складові - несучу здатність по бічній поверхні Fdf і несучу здат- ність під підошвою палі FdR дозволить накопи- чувати розрахункові опори грунту у відповід- них зонах, що надає можливість створити таб- лиці R і f для грунтових умов України. Врахування особливостей побудови графіка випробувань палі та запропонованих підходів дозволить коректно визначати складові, що використовуються при визначенні несучої зда- тності палі. Накопичення результатів випробу- вань, в подальшому дозволить уточнити розра- хункові опори ґрунтів України. Достовірні зна- чення розрахункових опорів дозволять зменши- ти обсяг статичних випробувань, проведення яких є трудомістким та дороговартісним.Документ Напружено-деформований стан фундаментів будинку з врахуванням можливого водонасичення лесових ґрунтів(КНУБА, 2020) Жук, Вероніка Володимирівна; П’ятков, Олександр Васильович; Тарамбула, СергійВ Україні проблема будівництва на лесових ґрунтах є актуальною через широке поширення цих ґрунтів та їх негативну власти- вість - здатність давати додаткові деформації просідання при водонасиченні. Підтоплення територій ґрунтовими водами, аварійні витоки з водоносних мереж спричиняють значні про- блеми під час експлуатації будівель та інжене- рних споруд на таких грунтах. Комп’ютерна симуляція взаємодії будівлі з ґрунтовою основою дозволяє досліджувати вплив усіх негативних факторів на зміну на- пружено-деформованого стану як ґрунтової основи, так і несучих конструкцій будинку. Дослідження взаємодії будівлі з основою було виконано з використанням програмного комплексу ЛІРА-САПР. Досліджувалася взає- модія будинку з ґрунтовою основою, ґрунти якої здатні знижувати свої механічні властиво- сті при збільшенні вологості та давати додатко- ві деформації просідання. Виконано варіантне проектування фундаментів з врахуванням ви- никнення нерівномірних деформацій при про- сіданні лесового ґрунту внаслідок його зволо- ження при можливих аварійних втратах із во- доносних мереж. Проаналізовано зміну напру- жено-деформованого стану фундаментів буди- нку в залежності від просторової жорсткості фундаменту, місця розташування зони замочу- вання в межах плями забудови, форми та роз- мірів зони зволоження лесового ґрунту. Показано, що врахування можливого водо- насичення лесових ґрунтів під час виконання розрахунків спільної роботи будівлі з ґрунто- вою основою, дозволяє отримати напружено- деформований стан фундаментів та несучих конструкцій надземної частини будинку для найнесприятливіших умов, що можуть виник- нути при аварійному витіканні із водоносних мереж. Виконано пошук оптимального варіанту фундаментних конструкцій будинку, який, за- лишаючись економічно ефективним, забезпечує надійну експлуатацію будинку в умовах мож- ливого виникнення нерівномірних деформацій просідання ґрунтової основи при водонасиченні шару лесових грунтів. За результатами досліджень запроектовано раціональний варіант фундаментних конструк- цій з врахуванням можливого виникнення нері- вномірних деформацій.Документ Вплив послідовності зведення будинків на формування напружено- деформованого стану системи «основа-фундамент-надземні конструкції»(КНУБА, 2020) Скочко, Людмила Олегівна; Шабалтун, АртемРозвиток числового моделювання як основного методу розрахунку будинків до- зволяє на сьогодні не просто оцінити напруже- но-деформований стан, який формується у кон- струкціях споруд після їх зведення, а дає мож- ливість оцінити еволюцію розвитку напруже- ного стану в елементах будівлі з моменту поча- тку будівництва до прикладання експлуатацій- них навантажень. Саме вплив процесу зведення окремого будинку та вплив черговості зведення секцій багатосекційних будинків досліджено в даній роботі. Розглянуто різні варіанти черговості зведен- ня секцій без врахування поступового зведення поверхів. Також наведені результати форму- вання напружено-деформованого стану систе- ми «основа – фундамент – надземні конструк- ції» для задачі з поетапним зведенням будинків - по 5 поверхів. Будівництво кожної наступної секції здійс- нює вплив на збудовану цілком або частково сусідню секцію. Цей ефект досліджено для оці- нки впливу на зусилля у конструкціях та враху- вання можливої зміни зони формування макси- мальних деформацій та напружень. Розглянуто наступні постановки задач: - створення скінчено-елементної моделі (СЕМ) без врахування етапів зведення буди- нку; - розрахунок будинку з поетапним заванта- женням по 5 поверхів. Врахування зміни черговості зведення секцій; - формування СЕМ з врахуванням черговості зведення секцій без включення послідовнос- ті зведення поверхів в межах поточної сек- ції; - дослідження впливу розрахунку секцій тосекційного будинку без та з урахуванням зведення наступних секцій. Дослідження впливу черговості будівництва та монтажу об’єкту дає змогу оцінити напру- жено-деформований стан системи «основа – фундамент – надземні конструкції» на різних етапах будівництва. Отримані результати пока- зали зміни в роботі схеми, які зафіксовані на всіх етапах будівництва. Розглянуто взаємодію паль в різних зонах секцій, роботу ростверків в фундаментах висо- тних будівель. Дослідження проведено за до- помогою числового моделювання системи «ос- нова - фундаменти – надземні конструкції». Досліджено перерозподіл зусиль в палях в за- лежності від постановки задач з етапності зве- дення секцій і конструктивних параметрів (роз- ташування паль в характерних зонах, вплив жорсткостей надземної частини на перерозпо- діл зусиль). Виділено характерні зони у фундаменті: це центральні, бічні, кутові та особливо на стиках суміжних секцій. Виявлено перерозподіл зу- силь між палями і ростверком.Документ Напружено-деформований стан підпірних стін в залежності від їх конструкції(КНУБА, 2020) Ручківський Віталій ВалентиновичУ сучасному містобудуванні, в більшості випадків, при зведенні будівель і підземних споруд виникає негативний вплив нового будівництва на існуючу забудову. Як правило фундаменти нових будівель проектуються із більшою глибиною закладання в порівнянні з існуючими будівлями. В результаті робіт по екскавації котловану та подальшому влаштуванню несучих конструкцій підземних споруд існуючі будинки зазнають нерівномірних осідань. В стінах можуть з’являтись тріщи- ни та відбувається порушення експлуатаційної придатності конструктивних елементів. Перед геотехніком виникає завдання визначення габаритів зони впливу нового будівництва, тобто ділянки, на якій можуть відбуватись негативні процеси формування напружено-деформованого стану. Для дотримання безпечної експлуатації існуючих будівель виникає необхідність достовірного прогнозу додаткових деформацій існуючих будівель і споруд, а також вибору раціонального рішення огороджен- ня котловану. Проведено моделювання напружено-деформованого стану підпірної стіни котловану при різних діаметрах та зміні кількості рядів паль. Розрахунки напружено-деформованого стану захисних конструкцій спільно з ґрунтовою основою виконувалось за допомогою методу скінченних елементів для горизонтального навантаження на 1м.п. підпірної стіни (задача плоскої деформації). Розвязувались 4 варіанти задачі: В1 – підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 420мм, розташованих в один ряд; В2 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 620мм, розташованих в один ряд; В3 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 420мм, розташованих в два ряди; В4 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 620мм, розташованих в два ряди; Показано вплив збільшення діаметра паль в конструкції підпірної стіни на збільшення моменту інерції перерізу, що призводить до сприйняття більшого значення згинальних моментів. Виконано техніко-економічне порівняння варіантів огородження котловану. Виявлено найбільш раціональне рішення огородження котловану в даних умовах.Документ Вплив ефекту зім’яття глинистих грунтів при компресійних випробуваннях на визначення осідання основи(КНУБА, 2020) П’ятков Олександр Васильович; Жук Вероніка Володимирівна; Полюхович ОльгаЕкспериментально досліджено вплив «компресійної похибки» - ефекту зім’яття зразків пилувато-глинистих грунтів при компресійних випробуваннях. Для цього проведено компресійні випробування супісків і суглинків на спеціальному компресійному приладі з площею кільця А=360 см2 і висотою hk=7 см. Другою відмінністю цього приладу є наявність у верхньому штампі отворів діаметром до 5 мм для встановлення гвинтових марок, які розміщувалися в зразках глинистого грунту на відстані до 5 мм від контактної поверхні між штампом і ґрунтом. Модуль деформації є головною деформаційною механічною характеристикою грунту. З практики відомо, що більш достовірні значення цієї характеристики можна отримати при випробуваннях грунтових основ штампами в польових умовах. Однак при проектуванні фундаментів неглибокого закладання, як правило, застосовують одометричні випробування грунтів в лабораторних умовах, на стандартних компресійних приладах площею кільця 60 см2 і висотою hk=25 мм за методикою 2-х кривих [6]. Для отримання розрахункових величин компресійні модулі корегують за допомогою перехідних коефіцієнтів [7, 4]. А найголовніше те, що при визначенні величин одометричних лабораторних модулів, з використанням стандартних компресійних приладів, на результат впливає «компресійна похибка». Тобто вихідні дані для розрахункових модулів деформації інженерно-геологічних елементів основи можуть бути значно занижені, що багато разів практично підтверджувалось комплексними парними (штамп-одометр) дослідженнями грунтів на стиск. Дослідження стиску ґрунтів в компресійних умовах, проведені в лабораторії основ і фундаментів КНУБА [2], доводять можливість покращення результатів одометричних випробувань ґрунтів на стиск, наближаючи їх до штампових.Документ Взаємодія несучих конструкцій будинку з палевою основою(КНУБА, 2020) Бойко, Ігор Петрович; Сахаров, Володимир Олександрович; Литвин, Олександр ВолодимировичУ даній роботі представлені ре- зультати дослідження проектних рішень конс- трукцій багатоповерхової будівлі з обпиранням крайніх вертикальних несучих елементів карка- су на палі підпірної стіни. Дослідження вико- нані на базі чисельного моделювання у триви- мірній постановці для елементів системи «ґру- нтова основа – фундамент – надземні констру- кції» при статичних навантаженнях. Проведено аналіз напружено-деформованого стану (НДС) в елементах каркасу при таких конструктивних рішеннях. Виявлені зони концентрації напру- жень, в яких можуть виникати незворотні де- формації при розрахункових навантаженнях. Встановлено, що незважаючи на те що за рахунок зміни конструктивної схеми фундаме- нту вдалося досягти відносної різниці осідань близької до нормативного значення та суттєво- го зниження згинальних моментів в ростверку, залишились зони в плитах перекриття кількох нижніх поверхів, де від значної різниці осідань фундаментів прогнозувалися прояви незворот- них деформацій. Надані рекомендації та запро- поновані зміни до конструктивної схеми буди- нку, які дають змогу забезпечити надійні прое- ктні рішення на весь термін експлуатації буди- нку. Ще одна особливість досліджуваної будівлі – це те, що запропоноване конструктивне рі- шення фундаментів з палями невеликої довжи- ни (6,0 м). При такому рішенні відбувається змикання зон деформацій під ростверком та підошвою паль і деформації визначаються роз- міром споруди [1], а палі лише покращують властивості ґрунтів у верхній частині основи внаслідок її ущільнення. Таке рішення дозволяє досягти економічного ефекту за рахунок зменшення довжини паль, при цьому забезпечивши осідання будинку в межах допустимих значень.Документ Вплив параметрів підпірних стін та насипних ґрунтів на стійкість схилів при новому будівництві житлових комплексів(КНУБА, 2020) Скочко Людмила Олегівна; Носенко Віктор Сергійович; Підлуцький Василь Леонідови; Гаврилюк Олександр ВолодимировичДосліджено стійкість схилу у існуючому і проектному положеннях, обґрунтовано конструктивні рішення підпірних стін по захисту території будівництва житлового комплексу в зоні схилу. Також додатково оцінено стійкість схилу при використанні раціональних протизсувних споруд. Проаналізовано результати розрахунку стійкості схилу для п’яти характерних перерізів на основі інженерно-геологічних вишукувань. Для кожного з наведених перерізів створено скінчено-елементну розрахункову схему у відповідності до останніх даних про зміну рельєфу. Так як схил утворений штучно шляхом засипання існуючого яру будівельним сміттям від знесення старих будинків та від розкопки котлованів під перші будинки комплексу. Розглянуто п’ять перерізів вздовж схилу та визначено його стійкість в природньому (існуючому) стані та проектному положеннях. Також обґрунтовано конструктивні рішення підпірних стін по захисту території будівництва житлового комплексу, так як вздовж схилу присутні різні насипні ґрунтові умови з різним перепадом висот. Це вимагає окремого підходу до вибору параметрів підпірних стін, а саме габаритів паль та їх взаємне розміщення, а також обґрунтовано вибір кута нахилу насипного ґрунту вздовж схилу. Розрахунки проведені за допомогою числового моделювання напружено-деформованого стану системи «ґрунти схилу-підпірна стіна» з використанням методу скінченних елементів. Прийнята пружно-пластична модель деформування ґрунтів із зміною параметрів ґрунтів (модуля деформації) в залежності від рівня напру-жень у ґрунті. Використана модель Hardening soil model (HSM). Розрахунки стійкості схилу передбачають врахування технологічної послідовності зведення підпірних стін та моделювання поетапної розробки котловану. Моделю- вання виконувалось в декілька етапів: 1 етап –визначення напружень від власної вали, 2 етап – оцінка стійкості схилу до початку будівництва, 3 етап – влаштування паль підпірної стіни, 4 етап – оцінка стійкості схилу після проведення протизсувних заходів. На основі даних досліджень було розроблено практичні рекомендації по конструюванню кожної ділянки підпірної стіни відповідно до характерних перерізів.