Вибрані статті з наукових збірників

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Методологія інтегрованого управління земельними і водними ресурсами
    (КНУБА, 2021) Петроченко, Олексій Вячеславович; Петроченко, Вячеслав Ілліч
    Розглянуто проблему створення методології інтегрованого управління земельними і водними ресурсами як одну з важливих складових методології сталого розвитку. Проаналізовано існуючі методологічні підходи до інтегрованого управління земельними і водними ресурсами та виявлено їх основні недоліки. В основу методології інтегрованого управління земельними і водними ресурсами покладено контурно-меліоративний і функціонально-вартісний принципи управління. Аналогами контурно-меліоративного принципу обрано принципові положення контурно-меліоративного землеробства та басейновий принцип управління водними ресурсами. Контурно-меліоративний принцип складається з контурного принципу, за яким інтегроване управління земельними ресурсами здійснюють в контурах певних земельних ділянок, а водними ресурсами – в контурах річкових басейнів, а також меліоративного принципу, за яким інтегроване управління земельними і водними ресурсами здійснюють шляхом розробки і впровадження заходів поліпшення використання ресурсів, застосовуючи термін «меліорація» у широкому сенсі (лат. мelioratio – поліпшення). Функціонально-вартісний принцип обрано за основний принцип методології інтегрованого управління ресурсами. За функціонально-вартісним принципом обрано цільовий показник інтегрованого управління – максимальне значення індексу рентабельності інвестицій у заходи поліпшення використання ресурсів, яке знаходять з цільової функції, представленої у вигляді відношення оцінених у грошових одиницях позитивних функціональних ефектів заходів до витрат на їх здійснення. Закладено основи науково-методичного інструментарію інтегрованого управління земельними і водними ресурсами у вигляді алгоритмів локального, зонального і регіонального інтегрованого управління земельними і водними ресурсами. Отримані результати досліджень рекомендовано для науково-дослідних установ, проектних та природоохоронних організацій, а також фахівців, які займаються проблемою визначення та реалізації стратегічних пріоритетів сталого розвитку земельних і водних ресурсів.
  • Документ
    Аналіз термінологічних визначень стихійних явищ, пов’язаних з підвищенням рівня води у водотоках та затопленням територій
    (КНУБА, 2021) Петроченко, Олексій Вячеславович; Петроченко, Вячеслав Ілліч
    Для визначення стихійних явищ, пов’язаних із збільшенням витрат і рівнів води у водотоках та затопленням населених пунктів і територій, в українській мові існує значна кількість термінів, деякі з яких сприймаються як синоніми. Використання усіх цих термінів в інформаційних матеріалах та повідомленнях про стихійні явища, пов’язані з проблемою інтенсивного збільшення витрат і рівнів води у водотоках, або з проблемою «високої води», безумовно, має певний сенс. Однак під час вирішення проблеми «високої води», яке полягає в розробці та впровадженні концепції захисту від наслідків «високої води», дослідники та інженери стикаються з певними труднощами використання великої кількості термінів визначення «високої води». В даній статті зроблена спроба встановити серед усієї кількості термінів, що визначають стихійні явища, пов’язані з проблемою «високої води", один домінуючий термін, придатний для універсального використання під час вирішення проблеми «високої води». За результатами логічного та термінологічного аналізу встановлено, що серед багатьох термінів визначення стихійних явищ, пов’язаних з проблемою «високої води», домінуючим є термін «паводок», який доцільно використовувати як універсальний під час розробки та впровадження концепції захисту від шкідливої дії «високої води». В статті наведено та запропоновано на розгляд фахівців та зацікавлених осіб нове визначення паводку у русловому водотоку (річці). Запропоновано нові терміни: «нерусловий водоток» і «нерусловий паводок». Запропоновано узагальнене визначення паводку у русловому та нерусловому водотоку.