Вибрані статті з наукових збірників
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/27
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Сценографія, як природня властивість архітектури(КНУБА, 2020) Коновалюк, А. В.На основі аналізу об‘єктів громадського призначення різних історичних періодів визначено основну якість архітектури, яка відповідає за вплив просторів на свідомість людини. Її можна назвати сценографія, а саме, як декоративне оформлення процесів, які протікають в просторі. Окрім утилітарного призначення, громадські простори відіграють вагому роль у встановленні правил комунікації між відвідувачами, у передачі цінностей і у формуванні психологічного стану [1, 2]. Сценографія відповідає за участь людини в процесах не тільки на фізичному рівні, виконуючи зазначені дії, а на рівні осмислення і сприйняття дійсності. В статті розкрито, наскільки архітектура, як матеріальна форма, залежить від сценічного підходу в оформлені простору. На основі досліджень різних об‘єктів визначено, що сценографія це першочерговий фактор створення архітектури, який, в свою чергу, диктує, як естетичне оформлення, так і розподілення функціональних процесів. Функція і форма взаємопов‘язані між собою визначеним чином, задля того, щоб вплинути на стан людини. Це, в свою чергу, пояснює, чому виникає різна архітектура, яка подібна за функціональним призначенням. Проаналізовано, наскільки мистецтво архітектури є подібним до оформлення сценічного простору, а також виявлено основні підходи, як у створенні архітектури, так і в сценографії. Розкрито сценографію об‘єктів, які сформовані в різні історичні періоди. Досліджено, як поєднання архітектурних прийомів і якостей в визначеній послідовності, впливає на формування психологічного стану людини. Визначено, яку роль в створенні об‘єктів відіграють цінності, які притаманні тому чи іншому суспільству. Архітектура, яку створюють, як сценографію до конкретних подій, зацікавлює відвідувача брати участь у процесах, співпереживати і взаємодіяти з іншими визначеним чином. Такий підхід, перш за все, розрахований на досягнення цілей, пов‘язаних з управлінням і маніпуляцією суспільством.Документ Роль і значення функції в створенні умов існування людини в архітектурному просторі(КНУБА, 2019) Коновалюк, А. В.В статті актуалізується питання про поняття функції архітектурного простору. Ми звикли вважати функціональним простір, який комфортний у використанні людиною, сприяє виникненню у людини відповідного стану, який зацікавлює людину бути причетним до подій. Тобто, поступово відбулася певна трансформація та злиття понять – доцільності, технологічності з практичністю, впорядкованістю, зручністю та впливом на людину. З кожним новим проектним завданням перед архітектором може виникнуть нові задачі і тоді функція може змінитися. Для розуміння, що визначає функція і які характеристики простору вона враховує, виникає необхідність конкретизувати сенси, які включає це поняття. Це, в свою чергу, може допомогти архітектору зрозуміти, що передбачає функція для існування людини в архітектурному просторі. Саме тому було досліджено, як це поняття тлумачиться в різних наукових галузях. Проаналізовано, наскільки поняття функції в архітектурі співпадає з її визначенням в інших наукових сферах. На основі цього зроблено висновки, чи правильно розцінювати архітектуру аналогічно тому, як функціонують речі іншої природи. Розкрито походження функціонального підходу в архітектурі, як основного методу проектування в ХХ ст. та проаналізовано основні думки, які вплинули на визначення ролі функції в формуванні архітектурного об‘єкту. Досліджено, наскільки тлумачення архітекторів-функціоналістів співвідносяться з процесами життєдіяльності людини, а саме з здібностями, завдяки яким вона осмислює, сприймає і орієнтується в просторі. Виявлено, які сфери існування людини включає функція, а які ні. Зроблено висновки, чи доречно опиратися на функціональне призначення, як основу для створення архітектурного об‘єкту, і чи такий підхід в проектуванні відповідає соціокультурним змінам в суспільстві.Документ Актуализация проблемы взаимоотношения "человек-пространство". Теоретическо- философские основы(КНУБА, 2017) Яблонська, Г. Д.; Коновалюк, А. В.В статье рассмотрены проблемы взаимодействия человека с пространством. Исследуется понимание пространства, которое предлагается базировать на теоретико-философских основаниях, где пространство воспринимается в разных категориях познания, разработанных в трудах М. Хайдеггера, В. Топорова, А. Лефевра, К. Линча, Э. Берна. Приведена общая схема-модель взаимодействия человека с онтологическим, социальным, психологическим пространством, а также с пространством текста и обитания.Документ "Врата восприятия" человека и когнитивно- психологическая архитектура(КНУБА, 2015) Яблонская, А. Д.; Коновалюк, А. В.У статті розглядаються питання про взаємозв'язок і взаємовплив людини і архітектурного простору. Піднімається проблема про ступінь чутливості сприйняття людиною навколишнього простору через об'єкти архітектури, як необхідної умови культурно-духовного розвитку і усвідомлення самого себе. Висувається гіпотеза про можливість розвитку уваги, уяви, інтуїції за допомогою когнітивно-психологічної архітектури.