Інженерна геодезія

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/153

Переглянути

Фільтри

2014 - 20162

Налаштування

Авторsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.author.Хайлак, А. М.Ключові словаsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.subject.528.48

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 2 з 2
  • Документ
    Оброблення результатів інженерно-геодезичних спостережень за осіданнями за допомогою методу фільтрації за Калманом
    (КНУБА, 2014) Шульц, Р. В.; Хайлак, А. М.; Мельник, О. В.; Анненков, А. О.
    Наведено загальні відомості про теорію фільтрації вимірювань за допомогою фільтра Калмана. На підставі аналогії до оброблення результатів динамічних спостережень за рухомими об’єктами та обробленням результатів геодезичних спостережень за переміщеннями й осіданням інженерних споруд, висловлено припущення про можливість використання фільтрації за Калманом для оброблення геодезичних спостережень. Виконано експериментальну перевірку роботи для фільтрації за Калманом оцінювання кінематичних параметрів осідального процесу на прикладі спостережень за осіданням гідротехнічної споруди.
  • Документ
    Застосування кластерного аналізу до визначення зон рівномірних переміщень протизсувних споруд
    (КНУБА, 2016) Хайлак, А. М.
    У роботі наведено результати експериментальних досліджень горизонтальних переміщень протизсувних споруд. На прикладі результатів геодезичного моніторингу за переміщеннями протизсувної споруди досліджено ефективність застосування кластерного аналізу для визначення зон рівномірних переміщень. Викладено основи кластерного аналізу та алгоритм кластеризації. Наведено основні, найбільш ефективні методи кластеризації. Досліджено різні методи кластеризації за матеріалами геодезичного моніторингу підпірної стінки у м. Києві. В рамках кожного методу перевірено ефективність застосування різних методів визначення відстаней або мір схожості об'єктів. Для якісного аналізу до кожного з критеріїв в межах різних методів кластеризаці побудовано дендрограми. В результаті аналізу для розгляданого об’єкта найбільш ефективними методами кластеризації визначено метод зв’язку віддалених точок та метод центроїдного зв’язку. Виявлено, що для кожного з цих методів результати кластеризації за різними мірами схожості є практично однаковими