Сучасні проблеми архітектури та містобудування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/259
Переглянути
7 результатів
Результат пошуку
Документ ВІМ - стандарт проектної організації(КНУБА, 2018) Левченко, О. В.У статті розглядається процес формування та використання стандарту опрацювання тривимірної моделі штучного середовища, що являє собою архітектурно-будівельний об’єкт за концепцією будівельного інформаційного моделювання (ВІМ) та підходи виявлення етапів створення проекту за відповідними сталими стадіями проектування з наповненням рівня об’єктної деталізації (LOD), як напрямок зіставлення вітчизняної та європейської системи стадійності розробки проектної документації.Документ Побачити, проаналізувати, запропонувати, навчити(КНУБА, 2016) Яценко, В. О.; Коротков, Є. М.В статті розглянуто чотири ключові дії формування професійності архітектора в сфері містобудування.Документ Можливі варіанти текстових моделей протодизайну родового символу князів Кийовичів (до нових версій гіпотези походження назви столиці України)(КНУБА, 2014) Горбик, О. Р.; Ломовський, А. І.; Нікуліна, Г. Ф.; Саркісян, М. С.В статті подаються нові версії гіпотези походження назви столиці України від виду найдавнішої персональної зброї, посоха, знака влади – «кия», об‘єднання в одну з трьох літописних версій виникнення назви міста від імені першокнязя. Гіпотетично розглядаються можливості того, що засновник града майстерно фехтував на киях, шкутильгав змолоду після бойової травми, або привів праслов‘ян до Дніпра–Славутича у поважному віці, користуючись києм, як посохом. Застосовуючи методи нової галузі науки на стику історії та дизайну, як запропонований «ретроспективний дизайн», розроблені можливі текстові, описові моделі родового символу Кийовичів. Підкреслюється, що наступні відомі знаки влади – жезл, скіпетр, бунчук, булава і т.д., походять від першого бойового знаряддя первісних людей та їх вождів – кияДокумент Эволюция архитектуры дворцов культуры 50-60-х гг. ХХ в. г. Донецка от рационалистических тенденций к неоклассицизму(КНУБА, 2013) Полищук, А. А.Розглянуто проблеми особливостей розвитку архітектури будівель клубного типу з раціоналістичними тенденціями в 50-60-і рр.. ХХст. у м. Донецьку. Період 30-50-ті роки ХХст. в архітектурі характеризує творчий напрямок, що розвивався на фундаменті архітектурної науки як «освоєння класичної спадщини». Розглянуто еволюцію Палаців культури з раціоналістичними тенденціями, побудованих у 20-ті р. ХХст. в м.Донецьку, що відображає розвиток клубної архітектури і зміну стилістичної спрямованості в 50-60-ті ХХ ст. в результаті впливу класицистичних принципів.Документ Нова версія тлумачення імені Хорив, одного із братів – засновників Киева та текстової моделі його бойового символа в аспекті ретроспективного протодизайну(КНУБА, 2015) Горбик, О. Р.; Дончук, О. В.В статті подаються нові версії гіпотези тлумачення давньо- слов’янського імені Хорив, молодшого із братів–засновників Києва від назви бойового символа–«хоругва», яку з почестю носив князь. Розглядається можливість походження імені – прізвиська із слова «хоругва» в сучасному українському значенні «хоружний», тоб-то прапороносець. Розроблені варіанти текстових моделей хоругви з позицій ретроспективного протодизайну з метою подальших графічних і реальних відтворень.Документ Функціонально-планувальні рішення навчально-виховного комплексу "дитячий садок - початкова школа"(КНУБА, 2014) Гомон, О. О.Розглянуто функціональну структуру навчально-виховного комплексу «Дитячий садок-початкова школа», яка дозволила виділити основні функціональні групами приміщень НВК до складу якого входить блок приміщень дитячого садка, приміщення початкової школи та блок спільних приміщень.Документ Нова версія тлумачення імені Щек, одного з братів-засновників Києва та текстові моделі його зброї-символу в аспекті ретроспективного протодизайну(КНУБА, 2015) Горбик, О. Р.; Творонович, О. Є.; Творонович, І. О.В статті подаються нові версії гіпотези тлумачення давньослов’янського імені Щек (Чек), середнього з братів-засновників Києва, від виду його улюбленої персональної зброї «чекана» та бойової спеціалізації «чекання у засідках». Розглядається можливість діалектичних відмінностей у слов’янських племінних говірках при вимовлені цього імені з урахуванням лінгвістичної комбінаторики. Наводяться варіанти текстових моделей князівських чеканів з позиції ретроспективного протодизайну з метою подальшого графічного та реального відтворення.