Сучасні проблеми архітектури та містобудування

Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/259

Переглянути

Результат пошуку

Зараз показуємо 1 - 5 з 5
  • Документ
    Метрополії Лодзі та Львова: особливості формування і розвитку
    (КНУБА, 2020) Дьомін, М. М.; Маршал, Тадеуш; Габрель, М. М.
    Протягом останніх 25–30 років великі міста й регіони, що їх оточують, зазнали значних перетворень щодо соціально-економічної і просторової структури. Внаслідок радикальної реструктуризації, проведеної після 1990 року, традиційні галузі виробництва зникли й поступово замінюються новими видами ділової активності, особливо у сфері послуг, відбувається посилення процесів субурбанізації та розвитку функцій, що належать до IV сектора економіки. Метою статті є визначення фактичного масштабу містобудівних перетворень великих міст і їх оточення з точки зору виконуваних «нових» функцій, їх розмежування для цілей подальшого розвитку цієї території в контексті нових процесів. Майбутній розвиток значною мірою залежить від того, щоб знайти й вдало використовувати своє місце в національному й глобальному просторах (європейські фонди, культурну спадщину, геополітичний, соціальний та ін. потенціали). Серйозним викликом є координація діяльності структур територіального самоврядування та просторової політики громад для створення цілісної концепції розвитку нових містобудівних утворень. Львів, незважаючи на певні проблеми й бар'єри, має достатньо сильний потенціал, щоб стати передовим, творчим вузлом у сфері культури, науки й інноваційної економіки, головним елементом європейського майбутнього України. Здійснено порівняльний аналіз Львова та польського міста Лодзі щодо нових функцій і підходів до формування метрополійних просторів. Увага акцентується, окрім іншого, на «столичних» функціях вибраних міст.
  • Документ
    Вимоги й критерії формування міських агломераційних утворень. Досвід Польщі та практика України
    (КНУБА, 2019) Дьомін, М. М.; Маршал, Т.; Габрель, М. М.
    Використовуючи досвід Польщі, впорядковано категорійнопонятійний апарат, мету, завдання, вимоги й критерії формування міських агломераційних утворень. Встановлено функції міст і критерії їх віднесення до агломераційного центру; визначено ознаки агломераційного простору та критерії встановлення зовнішніх меж ареалів просторового впливу центрів агломерацій. Виокремлена специфіка агломераційних утворень, подано їх ієрархічну класифікацію та сформульовано завдання розвитку. Обґрунтовуючи моделі розвитку агломераційних просторів, окреслено адміністративно-правові інструменти формування та управління агломераціями, розкрито містобудівні аспекти формування й керованого розвитку агломерацій. Обґрунтовані напрями й завдання наукових досліджень проблем агломераційних просторів, які сприятимуть подальшому агломеруванню простору України.
  • Документ
    Градостроительные методы оценки и повышения уровня духовного потенциала городской среды
    (КНУБА, 2017) Дьомін, М. М.; Арзили, А. Ю.
    Сучасна світова політична арена характеризується конкурентністю глобальних міст між собою за визнання і повагу в світі. Рівень визнання територіальної одиниці безпосередньо впливає на стан туризму, залучення зовнішніх інвестицій, економічного зростання, встановлення партнерських відносин з іншими країнами, збільшення чисельності населення міст, престиж міста і повагу до нього. Однак на ряду з конкуренцією між собою міське середовище прискореними темпами втрачає зв'язність своїх історичних шарів, перебуваючи в постійній структурній реорганізації, яка має властивість мутувати, адаптуватися і трансформуватися [1], [2]. Нігілістичне ставлення до традицій, до глибинних витоків людської свідомості привело до вихолощення з міського середовища її духовного начала [1], [3]. Відбувається деструкція міського середовища, перманентна втрата її генетичної і культурної пам'яті [1]. Безліч людей відчувають такі міста як відчужені, що тиснуть, жорсткі, непривабливі місця, що не має нічого спільного з істинним змістом міського життя [1], [3]. До XXI сторіччя люди майже зовсім розгубили досвід духовної взаємодії з середовищем, втратили потребу в сенситивному і естетичному спілкуванні з нею [1]. Актуальним стає розробка абсолютно нового підходу до проектування міського середовища на якісно новому рівні, що відповідає на виклик XX1 століття.
  • Документ
    Містобудівні методи ревіталізації прибережних територій річок
    (КНУБА, 2018) Дьомін, М. М.; Михайлик, О. О.
    Розглянуто сучасний стан річкових екосистем. Визначені методи збереження та ревіталізації прибережних територій річкових екосистем.
  • Документ
    Об’єкти містобудування
    (КНУБА, 2015) Дьомін, М. М.; Сигнаївська, О. І.
    Розглянуто об’єкти містобудування – соціоекосистему та містобудівні системи різного масштабу і функціонального змісту.