Основи та фундаменти
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/13145
Переглянути
4 результатів
Результат пошуку
Документ Напружено-деформований стан фундаментів будинку з врахуванням можливого водонасичення лесових ґрунтів(КНУБА, 2020) Жук, Вероніка Володимирівна; П’ятков, Олександр Васильович; Тарамбула, СергійВ Україні проблема будівництва на лесових ґрунтах є актуальною через широке поширення цих ґрунтів та їх негативну власти- вість - здатність давати додаткові деформації просідання при водонасиченні. Підтоплення територій ґрунтовими водами, аварійні витоки з водоносних мереж спричиняють значні про- блеми під час експлуатації будівель та інжене- рних споруд на таких грунтах. Комп’ютерна симуляція взаємодії будівлі з ґрунтовою основою дозволяє досліджувати вплив усіх негативних факторів на зміну на- пружено-деформованого стану як ґрунтової основи, так і несучих конструкцій будинку. Дослідження взаємодії будівлі з основою було виконано з використанням програмного комплексу ЛІРА-САПР. Досліджувалася взає- модія будинку з ґрунтовою основою, ґрунти якої здатні знижувати свої механічні властиво- сті при збільшенні вологості та давати додатко- ві деформації просідання. Виконано варіантне проектування фундаментів з врахуванням ви- никнення нерівномірних деформацій при про- сіданні лесового ґрунту внаслідок його зволо- ження при можливих аварійних втратах із во- доносних мереж. Проаналізовано зміну напру- жено-деформованого стану фундаментів буди- нку в залежності від просторової жорсткості фундаменту, місця розташування зони замочу- вання в межах плями забудови, форми та роз- мірів зони зволоження лесового ґрунту. Показано, що врахування можливого водо- насичення лесових ґрунтів під час виконання розрахунків спільної роботи будівлі з ґрунто- вою основою, дозволяє отримати напружено- деформований стан фундаментів та несучих конструкцій надземної частини будинку для найнесприятливіших умов, що можуть виник- нути при аварійному витіканні із водоносних мереж. Виконано пошук оптимального варіанту фундаментних конструкцій будинку, який, за- лишаючись економічно ефективним, забезпечує надійну експлуатацію будинку в умовах мож- ливого виникнення нерівномірних деформацій просідання ґрунтової основи при водонасиченні шару лесових грунтів. За результатами досліджень запроектовано раціональний варіант фундаментних конструк- цій з врахуванням можливого виникнення нері- вномірних деформацій.Документ Напружено-деформований стан підпірних стін в залежності від їх конструкції(КНУБА, 2020) Ручківський Віталій ВалентиновичУ сучасному містобудуванні, в більшості випадків, при зведенні будівель і підземних споруд виникає негативний вплив нового будівництва на існуючу забудову. Як правило фундаменти нових будівель проектуються із більшою глибиною закладання в порівнянні з існуючими будівлями. В результаті робіт по екскавації котловану та подальшому влаштуванню несучих конструкцій підземних споруд існуючі будинки зазнають нерівномірних осідань. В стінах можуть з’являтись тріщи- ни та відбувається порушення експлуатаційної придатності конструктивних елементів. Перед геотехніком виникає завдання визначення габаритів зони впливу нового будівництва, тобто ділянки, на якій можуть відбуватись негативні процеси формування напружено-деформованого стану. Для дотримання безпечної експлуатації існуючих будівель виникає необхідність достовірного прогнозу додаткових деформацій існуючих будівель і споруд, а також вибору раціонального рішення огороджен- ня котловану. Проведено моделювання напружено-деформованого стану підпірної стіни котловану при різних діаметрах та зміні кількості рядів паль. Розрахунки напружено-деформованого стану захисних конструкцій спільно з ґрунтовою основою виконувалось за допомогою методу скінченних елементів для горизонтального навантаження на 1м.п. підпірної стіни (задача плоскої деформації). Розвязувались 4 варіанти задачі: В1 – підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 420мм, розташованих в один ряд; В2 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 620мм, розташованих в один ряд; В3 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 420мм, розташованих в два ряди; В4 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 620мм, розташованих в два ряди; Показано вплив збільшення діаметра паль в конструкції підпірної стіни на збільшення моменту інерції перерізу, що призводить до сприйняття більшого значення згинальних моментів. Виконано техніко-економічне порівняння варіантів огородження котловану. Виявлено найбільш раціональне рішення огородження котловану в даних умовах.Документ Дослідження активізації деформацій основи на зсувонебезпечних схилах при техногенній дії(КНУБА, 2019) Петренко ЕдуардНа прикладі забудови схилу розглянуто вплив техногенних факторів на формування зсувних деформацій. Показана роль техногенних факторів в активізації зсувних процесів. На основі методу скінченних елементів (МСЕ) зроблено аналіз напруженодеформованого стану (НДС) схилу та проведена прогнозна оцінка стійкості зсувонебезпечної території при влаштуванні споруд інженерного захисту. Проектування і будівництво на зсувонебезпечних територіях пов'язано як із забезпеченням стійкості ґрунтового масиву так і оцінкою можливого прояву та активізації природних і техногенних факторів. Найбільш раціональним для вирішення даного класу задач є метод скінченних елементів.Документ Вплив фундаментів будинку на напружено-деформований стан утримуючих конструкцій(КНУБА, 2019) Бойко Ігор; Ручківський ВіталійБудівництво об’єктів із підземними приміщеннями потребує влаштування глибокого котловану, яке повинно відбуватись із умов збереження в початковому стані оточуючої забудови. Для цього необхідно виконати прогноз впливу відкопування котловану на напружено-деформований стан цієї забудови. Важкість виконання такого прогнозу полягає в тому, що необхідно враховувати багато вихідних факторів: конфігурацію і стан оточуючої забудови, параметри котловану, навантаження, нерівномірне залягання ґрунтів, поетапність проведення будівельних робіт. Суттєвий вплив також здійснює тип фундаментних конструкцій, що зводяться в котловані. Проведено дослідження впливу фундаментних конструкцій будинку на напруженодеформований стан захисних конструкцій котловану .