Основи та фундаменти
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/13145
Переглянути
2 результатів
Результат пошуку
Документ Вдосконалення методики випробувань проектних паль на будівельному майданчику(КНУБА, 2020) Бойко, Ігор Петрович; Диптан, Тетяна ВасилівнаНадійні рішення для проектуван- ня висотних будинків з пальовими фундамен- тами залежать від правильності визначення несучої здатності паль. В окремих випадках необхідно знати несучу здатність по бічній поверхні і під підошвою. Для цього пропону- ється розробити спеціальну методику, яка по- єднує випробування на вдавлювання і на ви- смикування та враховує характер навантаження (статичне або кінематичне). В публікації запропонована методика ви- пробування паль в польових умовах, яка імітує процеси, що супроводжують взаємодію палі з ґрунтовою основою в реальних ситуаціях екс- плуатації технічного об'єкта: наприклад, ава- рійне замочування ґрунтів, коли не передбаче- но час на стабілізацію деформації під наванта- женням від будівлі чи споруди. Показано, що значення тертя на бічній поверхні паль суттєво залежить від характеру навантажень. Проаналі- зовані результати графіка випробувань паль дозволяють розділити ці дві складові у випадку коли розвантаження ведеться неперервно і по- чаток руху палі в зворотному напрямку дає значення опору грунту на бічній поверхі. При цьому моделюється реальна поведінка палі в основі будівлі, оскільки в реальних об’єктах немає часу для стабілізації. Запропоновано проводити випробування паль до навантаження, яке викликає неперервне вдавлювання паль, а поділ на складові - несучу здатність по бічній поверхні Fdf і несучу здат- ність під підошвою палі FdR дозволить накопи- чувати розрахункові опори грунту у відповід- них зонах, що надає можливість створити таб- лиці R і f для грунтових умов України. Врахування особливостей побудови графіка випробувань палі та запропонованих підходів дозволить коректно визначати складові, що використовуються при визначенні несучої зда- тності палі. Накопичення результатів випробу- вань, в подальшому дозволить уточнити розра- хункові опори ґрунтів України. Достовірні зна- чення розрахункових опорів дозволять зменши- ти обсяг статичних випробувань, проведення яких є трудомістким та дороговартісним.Документ Взаємодія несучих конструкцій будинку з палевою основою(КНУБА, 2020) Бойко, Ігор Петрович; Сахаров, Володимир Олександрович; Литвин, Олександр ВолодимировичУ даній роботі представлені ре- зультати дослідження проектних рішень конс- трукцій багатоповерхової будівлі з обпиранням крайніх вертикальних несучих елементів карка- су на палі підпірної стіни. Дослідження вико- нані на базі чисельного моделювання у триви- мірній постановці для елементів системи «ґру- нтова основа – фундамент – надземні констру- кції» при статичних навантаженнях. Проведено аналіз напружено-деформованого стану (НДС) в елементах каркасу при таких конструктивних рішеннях. Виявлені зони концентрації напру- жень, в яких можуть виникати незворотні де- формації при розрахункових навантаженнях. Встановлено, що незважаючи на те що за рахунок зміни конструктивної схеми фундаме- нту вдалося досягти відносної різниці осідань близької до нормативного значення та суттєво- го зниження згинальних моментів в ростверку, залишились зони в плитах перекриття кількох нижніх поверхів, де від значної різниці осідань фундаментів прогнозувалися прояви незворот- них деформацій. Надані рекомендації та запро- поновані зміни до конструктивної схеми буди- нку, які дають змогу забезпечити надійні прое- ктні рішення на весь термін експлуатації буди- нку. Ще одна особливість досліджуваної будівлі – це те, що запропоноване конструктивне рі- шення фундаментів з палями невеликої довжи- ни (6,0 м). При такому рішенні відбувається змикання зон деформацій під ростверком та підошвою паль і деформації визначаються роз- міром споруди [1], а палі лише покращують властивості ґрунтів у верхній частині основи внаслідок її ущільнення. Таке рішення дозволяє досягти економічного ефекту за рахунок зменшення довжини паль, при цьому забезпечивши осідання будинку в межах допустимих значень.