Містобудування та територіальне планування
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/160
Переглянути
6 результатів
Результат пошуку
Документ Урбанізаційні процеси в екологічному просторі(КНУБА, 2014) Устінова, І. І.Викладено результати дослідження впливу автоколивання глобальної кліматичної системи на урбанізаційні процеси в глобальному та регіональному вимірах екологічного простору.Документ Фрактальність концентричних просторових структур у контексті сталого розвитку еколого-містобудівних систем(КНУБА, 2017) Устінова, І. І.Розглянуто умови та етапи виникнення фрактально вкладеної множини концентричних зон доступності міст. Кількість «рівнів вкладеності» цієї множини залежить від статусу та привабливості міст.Документ Еволюція містобудівних ідей сталого розвитку як відбиття природної закономірності освоєння простору(КНУБА, 2016) Устінова, І. І.Еволюція системи розселення людини від окремого міста до мережі населених міст не є унікальною на планеті. Такий характер освоєння простору притаманний розвитку усіх соціально організованих біологічних видів/Документ Містобудівні аспекти теорії сталості(КНУБА, 2016) Устінова, І. І.При визначенні містобудівних аспектів теорії сталості екологомістобудівних систем використані урбо-еко-фізичні паралелі та поняття фізико-математичної теорії сталості.Документ Ландшафтне планування як екологічна основа територіального планування(КНУБА, 2019) Устінова, І. І.; Айлікова, Г. В.Ландшафтне планування є важливим інструментом європейського просторового планування, який забезпечує впровадження в територіальну політику принципів сталого розвитку. Про необхідність здійснення еколого орієнтованої ландшафтної політики наголошено в Керівних принципах сталого просторового розвитку Європейського континенту, в яких наголошено, що для успішного територіального розвитку необхідним є «включення питань розвитку ландшафтів до просторового планування та галузевих програм», а також «імплементація інтегрованої політики, спрямованої на одночасний захист, управління та планування ландшафтів». Завдяки ландшафтному плануванню відбувається оптимізація відносин суспільства та природи в межах конкретних територій, які, в свою чергу, розглядаються як складові багаторівневої просторової системи «населення ↔ середовище» локального, регіонального, національного та транснаціонального рівня. В зв’язку з приєднанням України до ряду міжнародних угод і конвенцій, що пов’язані з питаннями переходу країни до збалансованого, сталого розвитку, гостро постає питання про приведення, шляхом поступової трансформації, діючого законодавства країни до засад та вимог, які діють у Європейському співтоваристві. В аспекті означеного, актуальним стає питання використання керівних екологічних принципів щодо сталого розвитку та інструментів з ландшафтного планування в сфері містобудування та землекористування. Окрім цього, виходячи з досвіду країн Європи, при опрацюванні робіт з просторового планування доцільно використовувати й стратегічну екологічну оцінку. На етапі переходу України, як і всього світового співтовариства, до сталого, екологічно збалансованого розвитку є суттєва перевага виконання ландшафтного плану як окремого документу в якості підґрунтя для подальшого опрацювання документації з просторового планування, оскільки такий вид роботи допоможе завчасно сповістити про можливі помилки при прийнятті управлінських рішень з просторового розвитку територій й, враховуючи результати стратегічної екологічної оцінки, допоможе узгодити конфліктні питання із цілями сталого розвитку.Документ Типологія міських відкритих громадських просторів(КНУБА, 2019) Войко, Н. Ю.Розглянуто фактори, що впливають на стан ландшафтної організації громадських просторів, виявлено ознаки їх класифікації на підставі яких пропонується типологія громадських просторів. Типології громадських просторів визначена на підставі двох класифікаційних ознак: типу використання й типу планувальної структури. За цією типологією до міських громадських просторів відносяться території функціонально, соціально, політично та економічно значущі для міста, виділені за допомогою будівель, ландшафту, різних споруд, що виконують містоутворюючі функції, які сприяють поліпшенню й підтримці санітарно-гігієнічного режиму та є об'єктами формування історико- культурного, художнього та емоційного клімату міських територій: площинні та точкові урбаністичні, громадські простори, лінійні урбаністичні громадські простори, площинні, точкові, та лінійні громадські ландшафтно-рекреаційні простори, та системи розгалужених взаємопов'язаних урбанізованих та ландшафтно-рекреаційних громадських просторів.