2017
Постійне посилання на фондhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1200
Переглянути
8 результатів
Результат пошуку
Документ Досвід популяризації історико-архітектурних пам'яток України як туристичних об'єктів(Бескиди, 2017) Комова, Олена СтаніславівнаЗначна активізація туристичної галузі в Україні на тлі зростання туристичних потоків з усього світу, що спостерігається з початку XXI століття зумовлюють нагальну потребу суттєвого вдосконалення всієї інфраструктури галузі, включаючи форми популяризації історико-архітектурних пам’яток України як туристичних об’єктівДокумент Розвиток сучасних міст у контексті реалізації проекту "Місто : розвиток через туризм"(Бескиди, 2017) Опанасюк, Наталія Анатоліївна; Охріменко, Алла ГригорівнаПідвищення конкуренції та зростання глобальних викликів у світі, недостатність природних, людських, фінансових, енергетичних та інших ресурсів актуалізує пошук суб'єктами ринків нових можливостей для розвитку, а також використання власних переваг для отримання кращого доступу до наявних ресурсів. Зміна підходів до регіонального розвитку, що відбулась в Європі, наслідки глобальної економічної рецесії та соціально-економічної кризи в Україні, що призвели до суттєвого скорочення обсягів зовнішніх державних і міжнародних ресурсів, а також впровадження в Україні європейських стандартів життя та вихід України на провідні позиції у світі, поставлені метою реалізації Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» [1], вимагають від територіальних громад і їх органів самоврядування більш ефективного використання власних ресурсів, опанування сучасними світовими інструментами залучення інвестицій у місцевий розвитокДокумент Німеччина - країна визначних пам'яток(Бескиди, 2017) Васильчук, Володимир МиколайовичУ XXI ст. туризм став невід’ємною складовою життя суспільства, однією з найвисокоприбутковіших і динамічно прогресуючих галузей економіки. Туризм має яскраво виражену орієнтацію на використання природних і культурно-історичних ресурсів. Останнім часом все більший вплив на розвиток туризму спричиняють історико-культурні фактори, зокрема наявність та особливості формування історико-культурних рекреаційних ресурсів. Якщо природні рекреаційні ресурси більше слугують основою для розвитку лікувально-оздоровчої рекреації, то історико - культурні рекреаційні ресурси використовують переважно для організації різних видів пізнавального туризму. Проте це не означає, що історико-культурні ресурси не впливають позитивно на стан здоров’я людей, адже вони мають велике значення, зокрема для психологічного оздоровлення. Ці рекреаційні ресурси оптимізують рекреаційну діяльність у цілому й виконують важливі виховні функції (патріотичні, національного виховання, екологічні та ін.).Документ Специфіка функціонування інноваційної туристичної індустрії на регіональному рівні(Бескиди, 2017) Яворська, Оксана ГригорівнаТуризм є стратегічно важливою та пріоритетною галуззю економіки; загальновизнаним показником якості життя громадян країни чи регіону. Рівень доступності туристичних послуг для членів суспільства залежить від доходів людей та благополуччя суспільства. Сфера туризму та індустрії гостинності розглядається нами та іншими дослідниками і фахівцями як сукупність об’єктів господарської діяльності, результати якої суттєво впливають на економічні показники регіону за рахунок формування, просування та реалізації якісних, унікальних та конкурентоздатних туристичних продуктів та послуг в різних регіонах України. Таким чином, сучасний туризм — складний комплекс різних галузей, які впливають на соціально-економічний розвиток регіонів.Документ Особливості розвитку туризму у м. Львів : консюмерський аспект(Бескиди, 2017) Медведська, Людмила ЄвгенівнаПротягом останнього десятиліття місто Львів зазнало помітних трансформацій, і насамперед - у сфері туризму та розваг. Ще у 2009 році експертна комісія Державної служби туризму і курортів України та Громадської ради з питань туризму і курортів Міністерства культури і туризму України Львову присвоїла почесне звання «Культурна столиця України» [6]. Зауважимо, що цей титул є досить умовним, оскільки на нього перманентно претендує низка інших міст України. Проте особливості бурхливого розвитку туризму у Львові протягом останніх років дають підстави непокоїтися про те, що умовний бренд «Львів культурний» невдовзі може затьмаритися брендом «Львів консюмерський».Документ Туризм як перспективний напрям регіонального економічного розвитку Гуцульщини(Бескиди, 2017) Дністрянська, Наталія ІванівнаОдним з самобутніх етнографічних районів України є Гуцульщина, яка розташована в південно-східній частині Українських Карпат і охоплює в Івано- Франківській області - Верховинський район, частину Косівського та Надвірнянського, територію Яремчанської міськради, в Закарпатській області - Рахівський район, у Чернівецькій - Путильський район та частину Вижницького. Основу економіки цієї гірської місцевості ще відносно недавно становило тваринництво та лісове господарство. Однак ці традиційні галузі в умовах переходу до ринкової економіки опинилися в скрутному становищі, що загалом спричинило низку соціально-економічних негараздів. Ситуація дещо змінилася на краще, коли на початку XXI ст. в цьому районі відбулися позитивні зрушення в розвитку туризму та рекреаційного господарства, які забезпечила насамперед розбудова інфраструктури активного гірського спортивно-оздоровчого туризму. Важливо зазначити, що цей вид туристичної діяльності, спираючись на низку природних переваг, почав динамічно розвиватися на цій території, поєднуючись з пригодницьким (екстремальним) туризмом, екотуризмом, етнічним туризмом, а також з пізнанням унікальності природних карпатських краєвидів. Разом з тим, стан, проблеми і перспективи розвитку туризму на території Гуцульщини ще недостатньо проаналізовані в науковій туризмознавчій літературі.Документ Потенціал Києва як туристичного центру світового значення(Бескиди, 2017) Гедін, Максим СергійовичВ сучасних умовах ринкових перетворень, значна кількість проблем з якими стикаються українські туристичні та готельні підприємства різних регіонів нашої країни, викликана відставанням від високорозвинених країн у сфері застосування процесу ефективного управління. Об’єктивною причиною цього є запізніле входження економіки нашої країни в ринкову систему. Внаслідок цього, існують деякі відставання туристичних та готельних підприємств стосовно запровадження у практичну діяльність різноманітних напрямків управлінської науки, зокрема територіальний маркетинг. Одним з найважливіших його аспектів є просування території. Він сприяє підвищенню привабливості туристичної території для певних груп цільових аудиторій - туристів, клієнтів, інвесторів, трудових ресурсів, що в кінцевому випадку дозволяє сформувати основу для розвитку туризму в місті і країні в цілому. Результати досліджень науковців і спеціалістів сьогодні дають можливість стверджувати про скорочення розриву між науковими і практичними підходами застосування положень територіального маркетингу. Але, якщо туристичні підприємства все частіше застосовують окремі положення маркетингу на практиці, то його науково-методологічні підходи стосовно окремих місць і територій в нашій країні ще тільки формуються.Документ Туризм як засіб розвитку малих міст та депресивних регіонів України(Бескиди, 2017) Теодорович, Лариса ВіталіївнаСоціально-економічний розвиток України можливий тільки при наявності сприятливих умов для розвитку всієї її території. На сучасному етапі складна економічна та соціальна ситуація склалась у малих містах України, яких станом на 1 січня 2010 р. нараховувалось 366 [7]. Малі міста (кількість населення менше 50 тис. осіб) є важливими соціально-економічними центрами для багатьох десятків тисяч сіл, передусім у сфері формування і функціонування ринку праці. Це найчисленніша за кількісним складом група міст, значна частина яких - адміністративні центри районів. З малими містами безпосередньо пов'язане життя майже 22 млн. міських та сільських жителів [1]. Вони відіграють важливу роль у формуванні поселенської мережі, розвитку і розміщення продуктивних сил, є індикатором прогресу та гарантом стабільності держави та суспільства.