Вип. 26

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/266

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Структурно-морфологічні закономірності формування біокліматичних будівель
    (КНУБА, 2011) Кірнос, П. В.
    В умовах глобальної екологічної кризи з’являється необхідність створення енергетично-ефективних та екологічно чистих архітектурних систем . В результаті проведеного аналізу світового досвіду проектування та наукових розробок в області екологічної архітектури виявлено чотири напрями організації архітектурного простору : аркотектурне моделювання , архітектурно- біонічне моделювання , біотектурне формування архітектурних об’єктів , архітектонічне моделювання енергоефективної огороджуючої оболонки архітектурного об’єкту . Структурно-системні властивості організації простору архітектурних об’єктів лежать в основі загальних закономірностей існування архітектурного середовища: категорій диференціювання простору, циркуляторності , комунікації цілісності еволюційності Архітектурна сутність запропонованої моделі біокліматичної архітектури заключається у відтворенні процесів структури самоорганізації трьох взаємодіючих архітектурних систем : тектонічної (внутрішній простір будівлі) , аркотектурної (просторова оболонка будівлі) , біосинатропної (інтегровані фрагменти та елементи природних ландшафтів) . Формоутворення здійснюється (подібно потоку інформації) у трьохвекторному абстрагованому просторі , представленому у вигляді безкінечних просторових решіток шляхом інтеграції локумів приміщень) в чарунки відповідно циркуляційним правилам . Структурно-морфологічні закономірності формоутворення біокліматичних будівель базуються на природничо-наукових методах дослідження, які передбачають цілісно-структурний аналіз взаємодії на рівні систем та на рівні елементів . Заключний етап дослідження передбачає розробку структурогенезу біокліматичних будівель з врахуванням біокліматичних факторів : особливостей артеприродних ландшафтів та містобудівної ситуації , який доцільно адаптувати в інформаційно-математичні моделі геометризованих об’єктів і топології просторових форм для комп’ютеризованих архітектурних програм генерації об’єктів біокліматичної архітектури .