Вип. 40
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/13148
Переглянути
6 результатів
Результати пошуку
Документ Напружено-деформований стан підпірних стін в залежності від їх конструкції(КНУБА, 2020) Ручківський Віталій ВалентиновичУ сучасному містобудуванні, в більшості випадків, при зведенні будівель і підземних споруд виникає негативний вплив нового будівництва на існуючу забудову. Як правило фундаменти нових будівель проектуються із більшою глибиною закладання в порівнянні з існуючими будівлями. В результаті робіт по екскавації котловану та подальшому влаштуванню несучих конструкцій підземних споруд існуючі будинки зазнають нерівномірних осідань. В стінах можуть з’являтись тріщи- ни та відбувається порушення експлуатаційної придатності конструктивних елементів. Перед геотехніком виникає завдання визначення габаритів зони впливу нового будівництва, тобто ділянки, на якій можуть відбуватись негативні процеси формування напружено-деформованого стану. Для дотримання безпечної експлуатації існуючих будівель виникає необхідність достовірного прогнозу додаткових деформацій існуючих будівель і споруд, а також вибору раціонального рішення огороджен- ня котловану. Проведено моделювання напружено-деформованого стану підпірної стіни котловану при різних діаметрах та зміні кількості рядів паль. Розрахунки напружено-деформованого стану захисних конструкцій спільно з ґрунтовою основою виконувалось за допомогою методу скінченних елементів для горизонтального навантаження на 1м.п. підпірної стіни (задача плоскої деформації). Розвязувались 4 варіанти задачі: В1 – підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 420мм, розташованих в один ряд; В2 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 620мм, розташованих в один ряд; В3 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 420мм, розташованих в два ряди; В4 - підпірна стіна із паль довжиною 13,5м, діаметром 620мм, розташованих в два ряди; Показано вплив збільшення діаметра паль в конструкції підпірної стіни на збільшення моменту інерції перерізу, що призводить до сприйняття більшого значення згинальних моментів. Виконано техніко-економічне порівняння варіантів огородження котловану. Виявлено найбільш раціональне рішення огородження котловану в даних умовах.Документ Вплив ефекту зім’яття глинистих грунтів при компресійних випробуваннях на визначення осідання основи(КНУБА, 2020) П’ятков Олександр Васильович; Жук Вероніка Володимирівна; Полюхович ОльгаЕкспериментально досліджено вплив «компресійної похибки» - ефекту зім’яття зразків пилувато-глинистих грунтів при компресійних випробуваннях. Для цього проведено компресійні випробування супісків і суглинків на спеціальному компресійному приладі з площею кільця А=360 см2 і висотою hk=7 см. Другою відмінністю цього приладу є наявність у верхньому штампі отворів діаметром до 5 мм для встановлення гвинтових марок, які розміщувалися в зразках глинистого грунту на відстані до 5 мм від контактної поверхні між штампом і ґрунтом. Модуль деформації є головною деформаційною механічною характеристикою грунту. З практики відомо, що більш достовірні значення цієї характеристики можна отримати при випробуваннях грунтових основ штампами в польових умовах. Однак при проектуванні фундаментів неглибокого закладання, як правило, застосовують одометричні випробування грунтів в лабораторних умовах, на стандартних компресійних приладах площею кільця 60 см2 і висотою hk=25 мм за методикою 2-х кривих [6]. Для отримання розрахункових величин компресійні модулі корегують за допомогою перехідних коефіцієнтів [7, 4]. А найголовніше те, що при визначенні величин одометричних лабораторних модулів, з використанням стандартних компресійних приладів, на результат впливає «компресійна похибка». Тобто вихідні дані для розрахункових модулів деформації інженерно-геологічних елементів основи можуть бути значно занижені, що багато разів практично підтверджувалось комплексними парними (штамп-одометр) дослідженнями грунтів на стиск. Дослідження стиску ґрунтів в компресійних умовах, проведені в лабораторії основ і фундаментів КНУБА [2], доводять можливість покращення результатів одометричних випробувань ґрунтів на стиск, наближаючи їх до штампових.Документ Взаємодія несучих конструкцій будинку з палевою основою(КНУБА, 2020) Бойко, Ігор Петрович; Сахаров, Володимир Олександрович; Литвин, Олександр ВолодимировичУ даній роботі представлені ре- зультати дослідження проектних рішень конс- трукцій багатоповерхової будівлі з обпиранням крайніх вертикальних несучих елементів карка- су на палі підпірної стіни. Дослідження вико- нані на базі чисельного моделювання у триви- мірній постановці для елементів системи «ґру- нтова основа – фундамент – надземні констру- кції» при статичних навантаженнях. Проведено аналіз напружено-деформованого стану (НДС) в елементах каркасу при таких конструктивних рішеннях. Виявлені зони концентрації напру- жень, в яких можуть виникати незворотні де- формації при розрахункових навантаженнях. Встановлено, що незважаючи на те що за рахунок зміни конструктивної схеми фундаме- нту вдалося досягти відносної різниці осідань близької до нормативного значення та суттєво- го зниження згинальних моментів в ростверку, залишились зони в плитах перекриття кількох нижніх поверхів, де від значної різниці осідань фундаментів прогнозувалися прояви незворот- них деформацій. Надані рекомендації та запро- поновані зміни до конструктивної схеми буди- нку, які дають змогу забезпечити надійні прое- ктні рішення на весь термін експлуатації буди- нку. Ще одна особливість досліджуваної будівлі – це те, що запропоноване конструктивне рі- шення фундаментів з палями невеликої довжи- ни (6,0 м). При такому рішенні відбувається змикання зон деформацій під ростверком та підошвою паль і деформації визначаються роз- міром споруди [1], а палі лише покращують властивості ґрунтів у верхній частині основи внаслідок її ущільнення. Таке рішення дозволяє досягти економічного ефекту за рахунок зменшення довжини паль, при цьому забезпечивши осідання будинку в межах допустимих значень.Документ Вплив параметрів підпірних стін та насипних ґрунтів на стійкість схилів при новому будівництві житлових комплексів(КНУБА, 2020) Скочко Людмила Олегівна; Носенко Віктор Сергійович; Підлуцький Василь Леонідови; Гаврилюк Олександр ВолодимировичДосліджено стійкість схилу у існуючому і проектному положеннях, обґрунтовано конструктивні рішення підпірних стін по захисту території будівництва житлового комплексу в зоні схилу. Також додатково оцінено стійкість схилу при використанні раціональних протизсувних споруд. Проаналізовано результати розрахунку стійкості схилу для п’яти характерних перерізів на основі інженерно-геологічних вишукувань. Для кожного з наведених перерізів створено скінчено-елементну розрахункову схему у відповідності до останніх даних про зміну рельєфу. Так як схил утворений штучно шляхом засипання існуючого яру будівельним сміттям від знесення старих будинків та від розкопки котлованів під перші будинки комплексу. Розглянуто п’ять перерізів вздовж схилу та визначено його стійкість в природньому (існуючому) стані та проектному положеннях. Також обґрунтовано конструктивні рішення підпірних стін по захисту території будівництва житлового комплексу, так як вздовж схилу присутні різні насипні ґрунтові умови з різним перепадом висот. Це вимагає окремого підходу до вибору параметрів підпірних стін, а саме габаритів паль та їх взаємне розміщення, а також обґрунтовано вибір кута нахилу насипного ґрунту вздовж схилу. Розрахунки проведені за допомогою числового моделювання напружено-деформованого стану системи «ґрунти схилу-підпірна стіна» з використанням методу скінченних елементів. Прийнята пружно-пластична модель деформування ґрунтів із зміною параметрів ґрунтів (модуля деформації) в залежності від рівня напру-жень у ґрунті. Використана модель Hardening soil model (HSM). Розрахунки стійкості схилу передбачають врахування технологічної послідовності зведення підпірних стін та моделювання поетапної розробки котловану. Моделю- вання виконувалось в декілька етапів: 1 етап –визначення напружень від власної вали, 2 етап – оцінка стійкості схилу до початку будівництва, 3 етап – влаштування паль підпірної стіни, 4 етап – оцінка стійкості схилу після проведення протизсувних заходів. На основі даних досліджень було розроблено практичні рекомендації по конструюванню кожної ділянки підпірної стіни відповідно до характерних перерізів.Документ Особливості влаштування лагун для сільськогосподарських цілей(КНУБА, 2020) Малишев Олег Вікторович; Ращенко Андрій Миколайович; Диптан Тетяна Василівна; Сенчишин ЯрославНа даний час у великих містах, містах-мільйонниках, спостерігається тенденція до будівництва великої кількості житлових багатоповерхових будівель та торговельно- розважальних комплексів на неосвоєних, вільних від забудови, ділянках міської території. Для забезпечення продовольчих потреб населення виникає необхідність у створенні великих скотарських комплексів. Україна, маючи значний природний ресурс, створила умови для приходу крупних міжнародних інвесторів. Тому протягом останніх років активно відбувається оновлення матеріально-технічної сільськогосподарської бази, що сприяє відродженню майже покинутої і занедбаної у 90-ті роки однієї із основних напрямків діяльності та спеціалізації нашої держави – сільського господарства. Розуміючи, потребу сучасного світу у вирощуванні органічних продуктів, освоєнні нових ринків збуту (у тому числі і за кордоном), відбувається модернізація, оновлення, переоснащення не лише застарілого, не ефективного обладнання, а й процесів виробництва, і як наслідок, будівель, споруд, комплексів. Це призводить до появи нових інженерних об’єктів класифікацію, особливості будівництва, проектування та експлуатації яких необхідно досліджувати, висвітлювати в літературі, враховувати на різних етапах їх функціонування.Одним із таких об’єктів є «лагуни». В даній публікації приведено основне визначення спеціальної сільськогосподарської споруди – лагуни, представлено їх класифікацію за різними параметрами: місцезнаходженням, глибиною влаштування, формою та розмірами в плані, за умовами взаємодії з навколишнім середовищем, за матеріалом. Приведені основні технологічні процеси що впливають на проектування, будівництво і експлуатацію лагун. Відо- бражено основні вимоги до матеріалів (геотекстиль, геомембрана), а також основні вимоги до їх зберігання, використання та влаштування при створенні водонепроникних екранів при будівництві лагун.Документ Вплив жорсткості несучих конструкцій будинку зі збірного залізобетону на напружено-деформований стан фундаментів із буроін’єкційних паль(КНУБА, 2020) Носенко Віктор Сергійович; Кривенко Олег АртемовичНа даний час на території України широкого розповсюдження набула тенденція зведення багатоповерхових житлових буди- нків. Це виникає через ряд наступних причин: значне здорожчення землі у містах, щільну міську забудову та наявності відповідного обладнання для зведення таких конструкцій. Одним із найрозповсюдженим матеріалом для багатоповерхових будинків є монолітний залізобетон. Головна перевага монолітних конструкцій – це можливість вільного просторового планування та можливість рівномірного перерозподілу зусиль у елементах каркасу – будинок працює як одна жорстка суцільна конструкція. З іншого боку такі конструкції потребують тривалого часу будівництва та відповідного висококваліфікованого контролю монолітних робіт. Тому у якості альтернативи з метою пришвидшення темпів будівництва застосовують конструкції із збірного залізобетону. У даній роботі досліджено вплив жорсткості будинку зі збірного залізобетону на напружено деформований стан фундаментів із буроін’єкційних паль. Проаналізовано напружено деформований стан збірної залізобетонної крупнопанельної будівлі з двома варіантами підвального поверху: збірний або монолітний. У роботі в якості методу дослідження використано числове моделювання взаємодії елементів системи: ґрунтова основа - фундамент – надземна конструкція.Було встановлено, що заміна у панельному будинку лише одного підвального поверху із збірного залізобетону на монолітний впливає на перерозподіл зусиль, так самонесуча стіна довантажується в 2,6 разів, а найбільш завантажена стіна, на яку спираються з обох плити перекриття, розвантажується до 2,1 разів. Виявлено, що при варіанті із підвальним поверхом із збірного залізобетону розбіжність зусиль в оголовках паль (під несучими стінами) може відрізнятися в 1,98 рази, а при монолітному в 1,17 разів. Тобто при монолітному фундаменті перерозподіл зусиль між палями є більш рівномірним. Встановлено, що монолітний залізобетонний підвальний поверх, у порівнянні із збірним, зменшує нерівномірне осідання фундаменту в 2,4 рази. При проектуванні крупнопанельних будинків доцільно підвальний поверх передбачати монолітним – це дозволить завантажити фундаментні конструкції більш рівномірно, що в свою чергу зменшить відносні деформації будинків та їх варість.