Вип. 41

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1815

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 6 з 6
  • Документ
    Розроблення методу покращення машинного зору
    (КНУБА, 2020) Цюцюра, С. В.; Чернишев, Д. О.; Никодюк, Д. В.
    Розглянуто основні аспекти застосування машинного зору. Надано коротку характеристику апаратної частини систем машинного зору, зі згадуванням основних труднощів при установці і виборі компонентів. Розгляд програмної частини проходить на основі короткого порівняльного аналізу чотирьох програмних забезпечень різних розробників застосовуваних на різних підприємствах: AutoVISION, Aberlink 3D, IntaVisualizer і LabView. У характеристиці кожного програмного забезпечення наводиться їх особливості і схожі параметри, переваги і недоліки. Так AutoVISIO спеціалізується на зчитуванні важких символів і застосовується переважно в друкованій промисловості, вона розрахована на початківців, Aberlink 3D на роботі та аналізі 3D-зображень і застосовується для контролю якості деталей, має зручне виведення результатів у табличній, або графічній формі, IntaVisualizer зручне представлення результатів в будь-який момент через використання Інтернету, а також здатність прогнозувати брак, LabView від усіх відрізняється високою універсальністю і гнучкістю. Він застосовується на виробництвах різної спрямованості і спеціалізації. У статті описано основні методи аналізу зображення: бінаризація – процес, в ході якого вибирається деякий поріг яскравості пікселя, а потім зображення розділяється на дві частини; сегментація – процес виділення фрагмента зображення зі спільною ознакою; ідентифікація – процес аналізу об’єкта і його параметрів для визначення його типу і приналежності до якого-небудь класу зі схожими параметрами. Оптичне розпізнавання символів – автоматизоване читання тексту. Наведено зображення типової структурної схеми побудови розумних камер, а також схеми встановлення камер на виробничій ділянці підприємств. Наведено опис критеріїв камери – одного з найважливіших елементів системи, до яких належать: область сканування, інтерфейс з’єднання, активний сенсор та тип матриці. Представлені основні недоліки систем машинного зору на даному етапі розроблення технології, одними з яких є відсутність єдиних стандартів систем, відсутність регламентованих параметрів за вибором апаратного та програмного забезпечення, висока вартість системи, складність її встановлення та налаштування під конкретний об’єкт.
  • Документ
    Дослідження особливостей тестування мобільних додатків
    (КНУБА, 2020) Котенко, Н. О.; Жирова, Т. О.; Кулеба, М. Б.
    Мобільна індустрія зростає швидкими темпами. За даними Statista 54% від загального числа користувачів у всьому світі використовують мобільні пристрої в порівнянні з настільними комп'ютерами. Технологічні гіганти, такі як Samsung, Google, Apple і інші, продовжують випускати нові пристрої Android і iOS з постійно зростаючою швидкістю. Постійне зростання використання мобільних пристроїв призвело до того, що організації зосередилися на розроблення додатків для обслуговування своєї користувальницької бази, а отже, і виникла необхідність в тестуванні мобільних додатків. Здійснено аналіз сучасного стану останніх досліджень і публікацій, в ході якого виявлено відсутність структурованого матеріалу щодо тестування мобільних додатків. Саме тому було визначено доцільним з’ясувати особливості тестування мобільних додатків і визначити їх як орієнтир у складанні тест-плану для фахівця-початківця із забезпечення якості програмного забезпечення. Відповідно до поставленої мети розглянуто такі види тестування: тестування оновлень, тестування інтернаціоналізації, тестування зручності використання, випадкове тестування, мультиплатформенне і мультидевайсове тестування, лабораторне та атестаційне тестування. А також було встановлено особливості тестування мобільних веб- та гібридних додатків. На основі вказаних досліджень запропоновано алгоритм для тестування мобільних додатків. Отже, тестування мобільних додатків передбачає використання усіх видів тестування, але при цьому деякі з них мають суттєві відмінності. Ці відмінності полягають у специфіці підбору тестових випадків та сценаріїв, а також в особливості використання деяких методів тестування.
  • Документ
    Метод багатоаспектної класифікації для верифікації багатовимірних інформаційних моделей об'єктів генерального планування
    (КНУБА, 2020) Гончаренко, Т. А.; Міхайленко, В. М.
    Впровадження цифрових технологій в будівельній галузі вимагає перегляду підходів до інформаційного моделювання і планування території під забудову (ТПЗ). Необхідність інновацій до процесу генерального планування ТПЗ шляхом переходу від тривимірної моделі до об'єктно-орієнтованої багатовимірної інформаційної моделі спричиняє застосування нових інформаційних технологій у будівельному виробництві і у сфері контролю якості проєктної документації. В дослідженні визначено доцільність застосування методу багатоаспектної фасетної класифікації для здійснення верифікації інформаційної моделі ТПЗ та об’єктів генерального планування (ГП) на кожному етапі життєвого циклу (ЖЦ) об’єкта будівництва. Розглянуто п’ять етапів розроблення BIM моделі ТПЗ та виявлено вхідні і вихідні дані моделей об’єктів ГП для кожного етапу ЖЦ: концепція, проєкт, будівництво, експлуатація та реконструкція. Для класифікації верифікації інформаційних моделей об’єктів ГП визначено п'ять ознак, на підставі яких були сформовані відповідні фасети. Доведено, що наявність інструменту верифікації BIM-моделі ТПЗ на етапі будівництва для замовника є потужним інструментом управління, який допоможе вирішувати колізії і знаходити рішення, що впливають на подальший хід будівництва та його успішне завершення, а для майбутнього споживача будівельної продукції на етапі експлуатації стане запорукою безпеки побудованого об'єкта.
  • Документ
    Agile-трансформація підходів в управлінні будівельними проектами, фазах ініціації та проектування
    (КНУБА, 2020) Бушуєв, С. Д.; Бушуєв, Д. А.; Бушуєва, В. Б.; Бойко, О. О.
    Розглянуто моделі і методи побудови і впровадження інтеграції різних підходів до управління будівельними проектами та програмами. Проаналізовано поточний стан цілепокладання та визначення ефективних стратегій реалізації програм зі змінами напрямів стратегій розвитку в оточенні викликів, ризиків та можливостей. Стійкість розвитку будівельних проектів в умовах швидких і критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища може бути забезпечена ефективними моделями і методами цілепокладання і ціледосягнення в умовах критичних змін зовнішнього та внутрішнього середовища. Для управління будівельними проектами з урахуванням динаміки та адекватним реагуванням і забезпеченням компенсації змін в оточенні, менеджер інфраструктурної програми прогнозує тенденції розвитку оточення в короткостроковій і довгостроковій перспективі. Формулювання місії Agile-трансформації базується на концепції оцінки його цінності так, як це уявляє замовник, який дозволить заінтересованим сторонам здійснювати максимально продуктивну комунікацію і, за необхідності, погоджувати із замовником зміни і доповнення до інфраструктурної програми. Розглянуто контекстний аналіз як методологія осмислення і представлення цілісної картини будівельних проектів. Цей аналіз застосовується для інтерпретації місії та стратегії, якщо взаємодіючі численні цінності проекту виражені абстрактно. Невизначеність подібного типу спричиняє численні втрати і додаткові витрати.
  • Документ
    Навчально-ігрова система для розвитку логіки з інтелектуальним інтерфейсом
    (КНУБА, 2020) Федусенко, О. В.; Доманецька, І. М.; Лященко, Т. О.; Семенюк, Д. Ю.
    У сучасній освіті наявні проблеми, пов‘язані з розвитком уваги у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Дітям складно зосередитися на поставленому завданні, а особливо, якщо воно не дуже цікаве і одноманітне, їхню увагу привертає усе нове та яскраве. Саме тому одним з найпопулярніших сучасних напрямів розвитку інформаційних систем є гейміфікація освітніх процесів. За допомогою гри діти у цікавій і простій формі можуть розвивати навички логічного мислення, виконувати певні завдання логіко-математичних ігор, наприклад, судоку. Більшість відомих на сьогодні інформаційних навчально-ігрових систем мають стандартний інтерфейс і орієнтовані на певну вікову категорію. Авторами пропонується сучасна навчально-ігрова система з інтелектуальним інтерфейсом, яка дасть змогу підвищити ефективність навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку основам логічного мислення, завдяки адаптації під кожну конкретну дитину. Проведено порівняльний аналіз наявних систем для розвитку логіки, розроблено основні вимоги до такої системи, проведено аналіз методів розпізнавання жестів і запропоновано алгоритм роботи інтелектуального інтерфейсу, який базується на використанні нейронних мереж, а саме згорткової нейронної мережі, яка є логічним розвитком ідей таких архітектур нейронних мереж, як когнітрон і неокогнітрон. Після цього розроблено концептуальну модель навчально-ігрової системи, яка складається з ігрової підсистеми, що за допомогою бази даних та бази знань певним чином взаємодіє з інтелектуальним інтерфейсом. Також авторами розроблено загальну схему роботи ігрової підсистеми. Запропонована авторами інноваційна навчально-ігрова система дає змогу не лише використовувати для управління інтелектуальний інтерфейс, але і адаптується під кожного конкретного гравця, відповідно до попередніх результатів гри, що призводить до збільшення якості та ефективності навчання дітей дошкільного і молодшого шкільного віку. Навчання через гру – це цікаве та просте навчання, яке приводить не лише до розвитку логіки, але і до розвитку стійкої уваги у дітей.
  • Документ
    Розроблення програмного забезпечення підсистеми інтелектуальної інформаційної технології діагностики технічного стану екологічних будівель
    (КНУБА, 2020) Терентьєв, О. О.; Київська, К. І.; Доля, О. В.; Бородиня, В. В.
    Безперервний розвиток людства має на меті як збереження навколишнього середовища (в тому числі зниження впливу життєдіяльності людини на природу), так і максимальне збереження невідновних джерел природних ресурсів. Екологічні будівлі повністю відповідають принципам розвитку людства. Їх будівництво сприяє поліпшенню навколишнього клімату і комфорту всередині приміщень, веде до зменшення відходів як в процесі будівництва, так і в процесі експлуатації будівель. Оцінювання технічного стану екологічних будівель є найбільш відповідальним етапом за їх технічного обслуговування та ремонту. Програмне забезпечення є важливою складовою проблем, пов’язаних з обстеженням та діагностикою технічного стану екологічних будівель. Сучасні програмні комплекси дають змогу на сьогодні дати досить повну і об'єктивну оцінку стану екологічних будівель на різних стадіях їх експлуатації. Однак, незважаючи на це, більшість будівель мають індивідуальні об'ємно-планувальні та конструктивні рішення. Крім того, інформація про них надходить з різних джерел і має різний ступінь деталізації. У зв'язку з цим виникає необхідність розроблення програмного забезпечення для вирішення цих завдань. Наведено ключові фактори, що впливають на вибір програмного забезпечення, описано методику розроблення програмного продукту для діагностики технічного стану екологічних будівель, яка допомагає мінімізувати помилки на етапі створення інформаційної та розрахункової моделі, а також розрахунку.