Вип. 37
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1810
Переглянути
Документ Вплив відстаней між точками інтерполянта та заданими точками на його форму(КНУБА, 2019) Ковальов, Сергій Миколайович; Мостовенко, Олександр ВолодимировичУ пропонованому дослідженні виконано параметризацію апарата для визначення коефіцієнтів впливу координат заданих точок на координату поточної точки інтерполянта у загальному випадку, а також розглянуто окремі випадки такого апарату і виконано їх аналіз. Існує багато різних способів інтерполяції точок [1-3]. Деякі задачі інтерполяції точок вимагають врахування впливу параметрів заданих точок на параметри точки, яку визначають. Зокрема, у багатьох задачах цей вплив пов'язано з відстанями поточної точки інтерполяції від заданих точок. Причому цей вплив має бути тим більше, чим ближче задана точка знаходитися до поточної. На точку, нескінченно близьку до заданої точки, ця задана точка повинна впливати максимально, а при нескінченно великій відстан і між заданою і поточною точкою цей вплив має дорівнювати нулю. Прикладом такої практичної задачі може бути: визначення температури в заданому місці температурного поля, яке утворено точковими джерелами нагріву [4-6] або визначення освітленості в заданій точці простору при точкових джерелах світла [7] і т.д.Документ Дискретне моделювання в задачах формотворення дизайн-об’єктів(КНУБА, 2019) Ботвіновська, Світлана ІванівнаНаведено приклади побудови дискретних каркасів об’єктів дизайну у вигляді ваз, дискретні сітки яких утворюють певні візерунки на поверхні. Проблема створення нових естетичних форм дизайн-об’єктів є центральною у технічній естетиці. Для її вирішення необхідні глибинні теоретичні дослідження естетичних властивостей об’єктів, особливостей їх естетичного сприйняття. Для побудови дискретних каркасів поверхонь у роботі запропоновано узагальнений статико-геометричний метод. Цей метод, як один із методів дискретного геометричного моделювання, активно використовують при проектуванні архітектурних або дизайн-об’єктів у випадках, коли за природою утворення поверхні неможливо отримати її аналітичного рівняння. За допомогою цього методу можна утворювати дискретні каркаси поверхонь у вигляді сіток із довільним кроком. У роботі продемонстровано можливість створення нових поверхонь-образів за рахунок використання конструктивного розподілу зовнішнього формоутворюючого навантаження на вузли дискретної сітки, яку нанесено на цю поверхню. Тобто, розподіл зовнішнього формоутворюючого навантаження можна задавати конструктивно у вигляді деякої аналітично заданої поверхні, якщо на цю поверхню нанести дискретну сітку, топологічні характеристики якої мають бути ідентичними відповідним характеристикам сітки, що буде наноситись на поверхню-образ. Це допомагає прогнозувати різні естетичні характеристики образу та переносити на модельовані поверхні властивості обраних аналітично заданих поверхонь-прообразів.