Вип. 38(2)

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/11359

Переглянути

Фільтри

20211

Налаштування

Авторsearch.filters.applied.operator.equals: search.filters.author.Адаменко О. М.

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 1 з 1
  • Документ
    Пошуки нових місцезнаходжень фауни волохатих носорогів та мамонтів на території Старунського парку Льодовикового періоду на Прикарпатті
    (КНУБА, 2021) Адаменко О. М.; Мосюк М. І.; Качала С. В.; Радловська, К. О.
    Парк Льодовикового періоду біля с. Старуня Богородчанського району Івано-Франківської області всесвітньо відомий як палеонтологічне місцезнаходження плейстоценової фауни волохатих носорогів і мамонта (еємське міжльодовиків'я, 46–10 тисяч років тому, за даними радіовуглецевого аналізу Сі4) та грязьовий вулкан – поки що єдиний у Карпатському регіоні. Це геологічна пам'ятка природи площею 60 га, де збереглись рештки озокеритового промислу та нафтогазопошукові свердловини. Дослідженнями польсько-українських експедицій 2004–2009 pp. намічено перспективи відкриття нових місцезнаходжень фауни та наших предків – кроманьйонців. Перші знахідки муміфікованих туш волохатого носорога, мамонта, решток коня, косулі та інших тварин плейстоценової, так званої мамонтової, фауни здійснено на глибині 12,6 м при проходці копальні (шахти) для видобутку озокериту біля с. Старуні Богородчанського району Івано-Франківської області у 1907 р. Вчені Кракова і Львова достатньо оцінили ці унікальні відкриття і опублікували ряд статей та монографію у 1914 р. У 1929 р. експедиція Академії Вміння із м. Кракова при проходці копальні на глибині 17 м знайшла рештки ще трьох волохатих носорогів. Зібрано численні кістки малих хребетних (гризунів), рештки мушлі, численних видів комах, жуків, паразитичних хробаків, блошиць, метеликів, павуків, слимаків, судинних рослин, мошок, насіння і гілок карликової берези, вільхи та інших представників тундрової флори. Польські вчені організували комплексні вивчення фауни і флори, частково їх результати були опубліковані у статтях, але Друга світова війна призупинила цей процес. Старунські знахідки інтенсифікували всебічне вивчення стратиграфії, палеонтології, палеогеографії, геохронології та інших аспектів четвертинного періоду – квартету. У 1932 р. Міжнародний геологічний конгрес заснував INQUA – Міжнародний Союз з вивчення четвертинного періоду. Основні методичні засади такого вивчення закладено на матеріалах Старуні.