Вип. 9

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/9756

Переглянути

Зараз показуємо 1 - 7 з 7

Армування конструкцій з деревини композитними матеріалами, стан і перспективи
(КНУБА, 2021) Михайловський, Денис; Комар, Микола
На сьогодні в будівельній галузі все більше з’являється потреба впровадження екологічного міського простору та використан-ня матеріалів з відновлювального природнього ресурсу, одним з таких будівельних матеріалів з стародавніх часів була деревина. В усьому світі з стародавніх часів за допомогою де-рев’яних конструкцій зводилися храми, замки, будинки, мости та інші споруди. Велика кіль-кість будівель і споруд з деревини успішно функціонують вже 300 - 400 років і служать яскравими прикладами довговічності цих конс-трукцій. В наші дні дерев'яне будівництво стрі-мко розвивається з розвитком нових техноло-гій. Адже новинки технологій деревообробки дозволяють отримати зрощений масив дерева, що вирішує багато різноманітних питань дере-вини як конструкційного матеріалу. Останнім часом, особливого розповсюдження, набули конструкції з клеєної деревини (ККД), констру-кції з якою часто застосовують для перекриття великих прольотів (більш ніж 100 м) та конс-трукції з поперечно-клеєної деревина (ПКД) або CLT (cross laminated timber), які складають-ся з непарної кількості шарів дошок зі взаємно перпендикулярним їх розташуванням у суміж-них шарах. З ПКД виготовляються панелі які використовуються в панельному та панельно-каркасному будівництві споруд різної складно-сті архітектурної форми та поверховості. В роботах [1-3] більш докладно викладені дослі-дження ККД та ПКД та методики їх розрахун-ку. Проте, деякі будівельні вимоги, наприклад умови обмеження будівельної висоти, коли застосування порівняно великих перерізів кон-струкцій з клеєної деревини, розрахованих з додержанням вимог граничних станів, є немо-жливим. Тому все більшої актуальності набуває пошук і дослідження модифікованих ККД, в тому числі армованих, для збільшення несучої здатності при зменшенні їхнього поперечного перерізу. Ця публікація присвячена огляду про-ведених досліджень армованих та підсилених композитними матеріалами різноманітних ККД.
Вплив корозійних пошкоджень на зчеплення арматури періодичного профілю з бетоном
(КНУБА, 2021) Клімов, Юлій Анатолійович
В роботі наведені результати експериментальних досліджень впливу корозійних пошкоджень арматури періодичного внаслідок атмосферної корозії на зчеплення з бетоном. Експериментальні дослідження вклю-чали в себе випробування на зчеплення з бето-ном зразків арматури без корозійних пошко-джень і з корозійними пошкодженнями у ви-гляді іржі, яка була викликана атмосферною корозією. Зразки арматури з корозійними пош-кодженнями відбиралися від арматури, яка збе-рігалася на відкритому повітрі на протязі 10 місяців з січня по жовтень, а зразки арматури без корозійних пошкоджень – з арматури, яка зберігалася в умовах цеху. Випробування зразків арматури на зчеплен-ня з бетоном виконувалися шляхом висмику-вання арматури з бетонних призм, довжина яких дорівнювала 15d (d – діаметр стержня) з вимірюванням в процесі випробувань зсуву вільного кінця стержня і подальшою побудо-вою графіків залежності напруження розтягу в арматурі – зсув вільного кінця стержню. В яко-сті дослідних зразків приймалась термомехані-чнозміцнена арматура серповидного профілю Ø12А500С, Ø16А500С і Ø25А500 за ДСТУ 3760:2006. Міцність бетону дослідних зразків складала 52…57,8 МПа. За результатами проведених випробувань стійкого впливу стану поверхні арматури - без корозійних пошкоджень і з пошкодженнями, викликаними атмосферною корозією, не вияв-лено. Виняток складає арматура найменшого з діаметрів - Ø12А500С, для якої негативний вплив корозійних пошкоджень у межах 12…16% . може бути пояснений тим, що при інших рівних умовах, однаковий об’єм коро-зійних пошкоджень в більшій мірі впливає на зчеплення арматури менших діаметрів.
Вплив роботи технологічного обладнання на напружено-деформований стан несучих конструкцій цегляної будівлі з сталефібробетонними плитами перекриття
(КНУБА, 2021) Скорук, Олег
У сучасних умовах, експлуатація будівель, споруд та їх елементів неможлива без урахування динамічних впливів різного характеру. У виробничому процесі завжди має місце технологічне обладнання, що стає джерелом вібрацій, ударів і тд. У даній статті наведені чесельні досліджен-ня елементів несучих конструкцій сталефібробетонних перекриттів і цегляних стін скінченоелементної моделі (далі СЕМ) існуючої промислової будівлі. Побудова СЕМ цегляної промислової будівлі виконана в обчислювальному комплексі на основі фактичних обмірних креслень, з урахуванням результатів інструментальногого обстеження будівлі. Далі проводився збір статичних навантажень, що створюватиме маси для виконання чисельного дослідження вільних коливань загальної системи. Наступний крок полягав у статичному роз-рахунок СЕМ від власної ваги конструкцій та маси влаштованого обладнання на стінах і перекриття споруди та визначення спектру власних коливань чисельної моделі споруди та порівняння отриманих значень чисельного дослідження із натурними вимірами. У якості динамічного критерію для оцінки стану несучих конструкцій споруди були використані значення власних частот коливань, їх фактичного заміру на різних поверхах існуючої будівлі. Отримані дані будуть використанні для оцінки напруженого стану фібробетоних плит в реальних умовах експлуатації.
Дослідження ефективності залізобетонного монолітного перекриття з порожнистими вкладишами
(КНУБА, 2021) Кріпак, Володимир; Колякова, Віра; Гайдай, Максим
Використання перекриттів з поро-жнистими вкладишами є одним з можливих способів зниження матеріалоємності і маси будівель, зведених з монолітного бетону, прак-тично без зниження їх надійності. Зниження ваги конструкцій є важливою перевагою при будівництві об'єктів у сейсмічно активних регі-онах. Однак, впровадження таких плит в будівни-цтві стримується відсутністю теоретичних дос-ліджень і необхідної нормативної бази і досві-дом проектування цих конструкцій. У статті розглядаються проблеми розрахун-ків та конструювання облегшеного монолітного перекриття на прикладі конкретного 18-ти по-верхового житлового будинку. Наведені основ-ні принципи і методи конструювання та розра-хунку порожнистих монолітних перекриттів. Найбільш доцільним для побудови просто-рової розрахункової моделі будівлі з порожнис-тими плитами перекриття являється метод мо-делювання плитою приведеної жорсткості. За результатами проведеного дослідження виявлено, що порожнисте перекриття має пере-ваги перед суцільним типовим у багатьох пара-метрах. Ключовими є різниця у витраті бетону -18,6%, витраті сталі - 24,2% та у власній вазі перекриття - 32,9 %. Полегшені плити найбільше підходять для будівель з великими прольотами і низькими корисними навантаженнями, однак їх використання буде ефективним і для будівель з великими прольотами і значними корисними навантаженнями.
Експериментально-теоретичні дослідження залізобетонних згинальних елементів з високоміцного бетону
(КНУБА, 2021) Куцик, Олена; Журавський, Олександр
Використання якісних матеріа-лів необхідне для виготовлення несучих залізобетонних конструкцій, які зазнають дії великих навантажень. Для забезпечення таких вимог необхідно використовувати високоміцний бетон, який має високу міцність на стиск, водо- та газонепроникність, корозостійкість завдяки своєї щільної структури. Використання високоміцних бетонів дає можливість зменшити розміри поперечного перерізу конструкцій, тим самим зменшити вагу конструкцій, у порівнянні з конструкціями з традиційних класів бетону. В роботі наведено результати експериментально-теоретичні дослідження роботи залізобетонних балок з високоміцного та звичайного бетону при поперечному згинанні. Розроблена програма експериментальних досліджень, яка включає виготовлення та випробування бетонних зразків призм та кубів для визначення міцністних та деформативних характеристик бетонів різних скласів, виготовлення та випробування дослідних залізобетонних балок на дію поперечного навантаження. Було випробувано три серії балок по чотири в кожній серії. Запропоновано склад бетонної суміші для високоміцного бетону з використанням метакаоліну та гіперпластифікатору. Запропонований алгоритм розрахунку несу-чої здатності згинальних елементів, що базується на деформаційному методі, дає можливість з достатньою точністю отримувати результати. Розрахунок виконано за розробленим алгоритмом, який реалізований в програмі Mathcad
Особливості розрахунку залізобетонних каркасів будівель та споруд на температурні кліматичні впливи
(КНУБА, 2021) Скорук, Леонід
Температурний вплив у першу чергу пов'язаний із добовими та сезонними змінами температури навколишнього середовища в процесі експлуатації будівлі чи споруди. Зовнішні температурні фактори можуть діяти ів поєднанні з певним (підвищеним) тепловимрежимом та іншими зовнішніми факторами, що мають місце при експлуатації будівельного об’єкту . Найсприятливіші умови функціонування для будівельних об'єктів складаються при стаціонарному температурному впливі на них, в умовах сталого режиму експлуатації, коли вони тривалий час перебувають у відносно незмінних температурних умовах. Описані нюанси визначення емпературних кліматичних впливів на залізобетонні будівлі і споруди при проведені їх розрахунку. На прикладі п’ятиповерхової рами показана різниця у напружено-деформованому стані при різному способі завдання температурного навантаження на конструкцію. Наведений варіант як можна конструктивними заходами нівелювати вплив температурного навантаження на каркас будівлі (мінімізувати різницю між температурою оточуючого середовища та з’єднувальних елементів), наприклад, за рахунок кінцевого замонолічування деформаційних швів після зведення всього каркасу та стабілізації температури всіх конструкцій та середовища.
Оцінка мінливості кроків арматури у монолітній залізобетонній оболонці баштової промислової споруди
(КНУБА, 2021) Гладишев, Геннадій; Гладишев, Дмитро; Журавльов, Роман
У роботі розглянута одна з мож-ливих причин зниження експлуатаційної надійності монолітних тонкостінних несучих залізобетонних конструкцій існуючих промислових споруд по відношенню до їх проектного рішення. У якості цієї причини розглянута мінливість віддалей між осями стрижнів робочої арматури, яка при обстеженні таких конструкцій зустрі-чається досить часто. Порівняння проектних рішень із якістю ви-конаних будівельно-монтажних робіт дають можливість виявити вплив неврахованих фак-торів при проектуванні монолітних тонкостін-них залізобетонних конструкцій, які призводять до зниження їх експлуатаційної придатності за рахунок мінливості характеристик міцності бетону та фактичного поздовжнього і поперечного їх армування за рахунок мінливості кроків робочої арматури на ділянках обстежених елементах. В процесі обробки результатів обсте-ження монолітних залізобетонних тонкостінних конструкцій, які сприймають зусилля різного рівня, виникає питання: який крок робочої ар-матури, з великої кількості фактично заміряних кроків, вибрати при перевірних розрахунках – середній чи максимальний, з запасом. В діючих нормах, такий показник, як серед-нє значення міцності бетону, для розрахунку залізобетонних монолітних плитних конструк-цій не фігурує, а використовується статистично обґрунтоване значення міцності бетону, яке враховує нормовану його мінливість з 95% за-безпеченням. Нормативні документи статистично оцінують мінливість міцності арматури. При цьому, в них не враховується мінливість фактичного армування монолітних залізобетонних конс-трукцій, які підлягають реконструкції на додат-кові навантаження, але які виконані без дотри-мання проектних віддалей між арматурою в цих конструкціях. При виконанні перевірних розрахунків таких конструкцій на різні розрахункові ситуації, для розробки робочих проектів для капітального ремонту, підсилення, реконструкції або демонтажу, слід визначитися, який фактично крок робочої арматури слід прийняти при вже інших визначених розрахункових параметрах розглянутої конструкції. Авторами інструментально досліджені та статистично проаналізовані дані армування монолітної залізобетонної оболонки баштової споруди, що дало можливість обґрунтовано прийняти значення кроків арматури при пере-вірних розрахунках.