Екологія

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1243

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 10 з 19
  • Документ
    Оцінка впливу систем вентиляції на мікробіологічну безпеку та мікрокліматичні умови приміщень
    (КНУБА, 2020) Кривомаз, Т.І.; Варавін, Д.В.; Сіпаков, Р.В.; Кузьмішина, Р.С.
    Проаналізовано ключові аспекти впливу мікробіологічного забруднення на системи вентиляції і кондиціонування повітря, мікроклімат приміщень та здоров’я людей. Кількісний і якісний склад мікрофлори приміщень залежить від їхнього функціонального призначення, конструктивних особливостей, умов експлуатації, клімату та інших факторів, серед яких суттєве значення має спосіб вентиляції. Особливу небезпеку становлять зволожувачі систем кондиціонування повітря, які мають достатньо води для життєдіяльності і розмноження бактерій і грибків. Крім того, в системах вентиляції накопичуються забруднювачі, що служать субстратом для живлення мікроорганізмів. Багатоповерхові адміністративно-громадські та житлові будівлі, промислові споруди та інші місця масового скупчення людей – це зони підвищеної аеробіологічної небезпеки поширення інфекцій. Системи кондиціонування повітря й вентиляції при неправильній експлуатації можуть стати джерелами поширення мікроорганізмів у будь-яких приміщеннях. Передача інфекційного аерозолю на великі відстані відбувається у людних приміщеннях з поганою вентиляцією. Ключовим фактором для спалаху інфекції є напрямок повітряного потоку. В умовах пандемії COVID-19 організації та міжнародні установи щодо контролю за розповсюдженням SARS-CoV-2 у приміщеннях рекомендують обмежувати рециркуляцію відпрацьованого повітря, хоча наразі ще недостатньо даних для однозначного з’ясування ролі систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря у поширенні інфекції. Оцінка ризику та рішення щодо вибору систем кондиціонування повітря повинні бути динамічними та базуватися на масштабах розвитку пандемії, а також на верифікації характеристик систем та їхньої ефективності.
  • Документ
    Зелені стандарти для покращення офісної діяльності в нових умовах
    (2020) Кривомаз, Т.І.; Карпенко, Н.С.
    Пандемія COVID-19 та карантин змусили компанії перебудувати офісну діяльність для ефективної роботи в кризових умовах. При цьому зелені стандарти можуть виступати у ролі орієнтира, оскільки гармонічне поєднання екологічних, економічних та соціальних аспектів завжди залишається актуальним. Рекомендації по перебудові офісної роботи включають реорганізацію робочих графіків з розширенням можливостей дистанційної праці, проведення безконтактних нарад та зустрічей з використанням сучасних технологій зв’язку, переобладнання офісного простору з урахуванням вимог соціальної дистанції, інноваційних заходів по покращенню умов праці і робочого мікроклімату, нових правил взаємодії у місцях загального користування, посилення норм гігієни та дезінфекції приміщень для підвищення безпеки. Застосування зелених стандартів в офісній діяльності зменшує негативний вплив організації на довкілля, сприяє ефективному управлінню ресурсами та енергозбереженню, оптимізує закупівлі та поводження з відходами, підвищує якість і комфорт внутрішнього середовища приміщень, покращує стан здоров’я та працездатність працівників, що водночас позитивно відображається на економічних та репутаційних показниках компанії.
  • Документ
    Зниження впливу будівельної галузі на кліматичні зміни шляхом впровадження принципів зеленого будівництва
    (КНУБА, 2021) Кривомаз, Т.І.; Савченко, А.М.
    Будівельна галузь суттєво впливає на перебіг кліматичних змін внаслідок пришвидшення темпів урбанізації, адже міста споживають 75% світових природних ресурсів та вносять 80% глобальних викидів парникових газів. Водночас будівництво і побудоване середовище безпосередньо залежать від цілої низки кліматичних факторів. Кліматична інформація використовується на всіх стадіях будівельного проекту: розробка концепції, технічне проектування, організація та проведення будівельних робіт, експлуатація будівель і споруд, ремонт та реконструкція, знесення з послідовною утилізацією та рециклізацією. Проаналізовано роль будівельної галузі у досягненні цілей ООН зі сталого розвитку та зниження впливу на кліматичні зміни за допомогою впровадження принципів зеленого будівництва. Зелене будівництво спрямоване на мінімізацію негативного впливу на довкілля, а інноваційні зелені технології забезпечують скорочення викидів вуглецю.
  • Документ
    Енергоефективність реконструкції житла як невід’ємна складова екологічної безпеки
    (Юстон, 2017) Кривомаз, Т.І.; Варавін, Д.В.
    Впровадження принципів енергоефективності в процесі реконструкції житлового фонду України є невід’ємною складовою екологічної та національної безпеки нашої країни. Це обумовлено цілою низкою об’єктивних факторів та чинників. По-перше, енергоефективний підхід в процесі реконструкції забезпечує зниження негативного впливу на навколишнє середовище, який традиційно складає значний відсоток для будівельної галузі. По-друге, підвищення комфорту та мікрокліматичних умов внутрішніх приміщень, а також усунення небезпечних факторів позитивно впливає на здоров’я та якість життя мешканців будівель.
  • Документ
    Рідкісні для України види міксоміцетів із гербарію Львівського національного університету імені Івана Франка
    (ЛНУ, 2014) Кривомаз, Т.І.; Дудка, І.О.
    Проаналізована частина колекції міксоміцетів Г. Кшемєнєвської з гербарію Львівського національного університету імені Івана Франка, що налічує 230 зразків, які належать до 79 видів міксоміцетів, зібраних протягом 1925–1940 років в Україні та Польщі, а також отриманих методом вологої камери. Виділено 20 видів міксоміцетів, рідкісних для України, з яких 8 (Barbeyella minutissima, Colloderma oculatum, Comatricha brachypus, Cribraria mirabilis, Elaeomyxa cerifera, Lamproderma columbinum, Lepidoderma tigrinum та Perichaena pedata) не були знайдені повторно на території нашої країни.
  • Документ
    Перший аналіз цитотоксичності міксоміцетів
    (КНУБА : ІТГІП, 2016) Кривомаз, Т.І.; Демецька, О.В.; Мовчан, В.О.
    Вперше проаналізовано токсичність 16 видів міксоміцетів. На підставі експрес-методу з використанням сперматозоїдів бика було доведено переважну нетоксичність досліджених зразків. Всього три види з проаналізованих можна вважати умовно токсичними: Fuligo septica (IT = 150%), Diderma meyerae (IT = 123,9%) та Trichia favoginea (IT = 121,8%), що, можливо, обумовлено біохімічними особливостями цих міксоміцетів. Порівняння ксилофільних та нівальних видів не виявило суттєвих відмінностей параметрів цитотоксичності в залежності від екологічної групи, оскільки середнє значення IT практично однакове: 104,96% – для нівальних та 104,89% – для ксилофільних. Проте у групі нівальних спостерігається більш рівномірний розподіл параметрів: різниця в граничних показниках IT становить 38,8, натомість, у групі ксилофільних видів ця величина має вдвічі більше значення – 76,3 одиниці. Показники токсичності міксоміцетів носять видоспецифічний характер і не залежать від екологічної спеціалізації, часу колекціонування та місцезростання розглянутих представників цієї групи.
  • Документ
    Міксоміцети в екотопах і рослинних угрупованнях Дунайського біосферного заповідника
    (ХДУ, 2010) Дудка, І.О.; Кривомаз, Т.І.
    Досліджено видовий склад і поширення міксоміцетів в різних екотопах та рослинних угрупованнях Дунайського біосферного заповідника. 16 видів було знайдено в лісових (соснові, вербові, тополеві та мішані ліси), псамофітних та заплавних угрупованнях. Fuligo septica (L.) F.H. Wigg. виявився найбільш поширеним видом в лісових угрупованнях, особливо в насадженнях Pinus pallasiana D. Don. Tubulifera arachnoidea Jacq. була знайдена тільки в тополевих, Lamproderma ovoideum Meyl і Reticularia olivacea (Ehrenb.) Fr. — лише у вербових лісах. В псамофітних угрупованнях з Elaeagnus angustifolia L., Artemisia scoparia Waldst. et Kit. і Leymus sabulosus (M. Bieb.) Tzvelev на піщаних узбережжях заток Чорного моря по одному разу були зібрані Badhamia melanospora Speg., Ceratiomyxa fruticulosa (O.F. Müll.) T. Macbr., Physarum cinereum (Batsch) Pers., Ph. pusillum (Berk. et M.A. Curtis) G. Lister.
  • Документ
    Паспортизація об’єктів біорізноманітності в системі управління екологічної безпеки
    (2015) Кривомаз, Т.І.
    Запропоновано новий підхід до моніторингу та управління у сфері екологічної безпеки шляхом розробки паспортів екологічної безпеки видів живих організмів. Головна мета впровадження таких паспортів полягає в систематизації наукової інформації для визначення впливу даного виду на навколишнє середовище, людину та інші живі організми. Нова система дозволить підвищити рівень контролю наслідків життєдіяльності окремих видів та покращити ефективність заходів захисту навколишнього середовища. Окреслено основні вимоги до побудови, викладення, оформлення та змісту паспорту екологічної безпеки виду.
  • Документ
    Аналіз біотрансформації металів альпійськими нівальними міксоміцетами відносно їх субстратів
    (2016) Кривомаз, Т.І.; Волошкіна, О.С.; Мішо, А.; Андрусішина, І.М.
    Проведено порівняння вмісту 11 елементів (Al, Ca, Cd, Cu, Fe, Mg, Mn, Ni, Pb, Si, Zn) в плодових тілах 9 видів нівальних міксоміцетів та їх субстратах, зібраних в італійських та французьких Альпах. Виявлена здатність нівальних видів акумулювати високотоксичні важкі метали Cd та Pb, а також Zn і Cu.