Вип. 40(4)
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/11357
Переглянути
5 результатів
Результати пошуку
Документ Технологічні та експлуатаційні особливості реакторів АР-1000 покоління ІІІ+ та малих модульних реакторів МР-160(КНУБА, 2021) Ващенко, Володимир Миколайович; Кордуба, Ірина Богданівна; Жукова, Олена ГригорівнаТехнологічний та екологічний аналіз головних характеристик технологічної, експлуатаційної і екологічної безпеки в контексті прогресивних досягнень на головних напрямках розробки реакторних установок типу ВВЭР, МР-160 та АР-1000 для енергоблоків, що на сьогодні знаходяться на етапах розробки, проектування та будівництва, є одним із найактуальніших питань розвитку світової ядерної енергетики. Така актуальність, зокрема, зумовлена тим, що на базі даних технологій планується подальший розвиток ядерної енергетики України. Задачі забезпечення експлуатаційної та радіоекологічної безпеки для енергетичних реакторів нових поколінь зводяться до отримання максимально низької розрахункової ймовірності подій, пов'язаних з можливою аварією, а також максимально низької ймовірності радіаційних наслідків з дотриманням усіх вимог національних та міжнародних нормативних та рекомендаційних документів, які приймаються конкретною державою та її громадянським суспільством.Документ Аналіз термінологічних визначень стихійних явищ, пов’язаних з підвищенням рівня води у водотоках та затопленням територій(КНУБА, 2021) Петроченко, Олексій Вячеславович; Петроченко, Вячеслав ІллічДля визначення стихійних явищ, пов’язаних із збільшенням витрат і рівнів води у водотоках та затопленням населених пунктів і територій, в українській мові існує значна кількість термінів, деякі з яких сприймаються як синоніми. Використання усіх цих термінів в інформаційних матеріалах та повідомленнях про стихійні явища, пов’язані з проблемою інтенсивного збільшення витрат і рівнів води у водотоках, або з проблемою «високої води», безумовно, має певний сенс. Однак під час вирішення проблеми «високої води», яке полягає в розробці та впровадженні концепції захисту від наслідків «високої води», дослідники та інженери стикаються з певними труднощами використання великої кількості термінів визначення «високої води». В даній статті зроблена спроба встановити серед усієї кількості термінів, що визначають стихійні явища, пов’язані з проблемою «високої води", один домінуючий термін, придатний для універсального використання під час вирішення проблеми «високої води». За результатами логічного та термінологічного аналізу встановлено, що серед багатьох термінів визначення стихійних явищ, пов’язаних з проблемою «високої води», домінуючим є термін «паводок», який доцільно використовувати як універсальний під час розробки та впровадження концепції захисту від шкідливої дії «високої води». В статті наведено та запропоновано на розгляд фахівців та зацікавлених осіб нове визначення паводку у русловому водотоку (річці). Запропоновано нові терміни: «нерусловий водоток» і «нерусловий паводок». Запропоновано узагальнене визначення паводку у русловому та нерусловому водотоку.Документ Удосконалення методології дослідження морфологічного складу побутових відходів з урахуванням стратифікації(КНУБА, 2021) Сатін, Ігор Валентинович; Панченко, Олена СергіївнаВирішення проблеми управління побутовими відходами насамперед повинно базуватись на ґрунтовному натурному аналізі їх морфологічного складу. Причому важливо проводити дослідження як для міських, так і для сільських населених пунктів для отримання більш достовірних результатів. Метою роботи є удосконалення методологічних підходів до визначення морфологічного складу побутових відходів. Із аналізу літературних даних встановлено, що відсутність в методології досліджень морфологічного складу твердих побутових відходів вимог до репрезентативності результатів дослідження, рівня похибки та єдиних підходів до плану проведення дослідження призводить до неможливості порівнювати між собою результати таких досліджень та знижує їх цінність. У представленій роботі застосовано новий підхід до визначення морфологічного складу побутових відходів. Проведення процесу натурного дослідження морфологічного складу у м. Суми відбувалось у 4 етапи: попередні дослідження, планування вибірки, проведення польових досліджень, оцінка результатів. На прикладі проведеного дослідження показано значимість використання вимог щодо статистичної достовірності результатів. Застосування такого підходу дозволяє уніфікувати результати дослідження та порівнювати окремі результати визначення морфологічного складу між населеними пунктами та за роками.Документ Ефективне відведення дощової води з доріг дощовими садами-смугами у концепції міста-губки(КНУБА, 2021) Глущенко, Роман Олександрович; Ткаченко, Тетяна Миколаївна; Мілейковський, Віктор ОлександровичНа сьогодні існує проблема затоплення міських територій дощовими водами та повільне відведення їх до дощової каналізації і далі до розподільчих колекторів. Існує декілька напрямів забезпечення стійкості міських територій до сильних злив та дощів. Один із актуальних методів – це “зелені” покрівлі (горизонтальні або похилі) з зеленими насадженнями, які здатні поглинати воду. Певна кількість води вбирається рослинами, ще певна її кількість залишається в субстраті, а інша частина фільтрується за рахунок декількох шарів конструкції під рослинами, що уповільнює її рух до систем дощової каналізації. Другий метод полягає в збиранні дощової води в спеціальні накопичувальні баки, які знаходяться на покрівлі або біля будинку, або в конструкції ґрунту на прибудинковій території. Накопичену воду використовують для побутових потреб: полив газонів, прання, змивання туалетів, миття підлог, очищення тротуарів тощо. Третій метод полягає в поглинанні води та її відведенні природними біологічними наземними засобами-губками: водопроникні поверхні, рельєф з ухилом, природне рослинне покриття, зелені конструкції, дощові сади тощо. Це відповідає сучасній концепції “місто-губка”. Автори пропонують метод швидкого відведення дощової води з доріг спеціальними «зеленими конструкціями» – дощовими садами-смугами уздовж проїзних частин. Підтверджено здатність захоплювати воду дощовими садами-смугами на прикладі більшості обласних центрів України на випадок найсильніших спостережених опадів. Таке швидке відведення води стає особливо актуальним при переході від міст для автомобілів до міст для велосипедів. При цьому посилюються вимоги до уникнення слизьких доріг задля підвищення стійкості цих транспортних засобів. Крім того, пропоновані дощові сади-смуги з кущами можуть виконувати безпекові захисні функції шляхом гасіння кінетичної енергії автомобілів, що відскакують, під час ДТП.Документ Застосування методу зворотного осмосу для доочистки питної води(КНУБА, 2021) Кравченко Марина Василівна; Волошкіна Олена Семенівна; Василенко Леся ОлексіївнаВ статті розглянуто проблему чистої води, яка стосується і України, що належить до держав з обмеженою кількістю водних ресурсів та високим рівнем їх використання. Обґрунтовано, що відхилення від норм якості води, як поверхневих, так і підземних джерел, сягають 70–80%. Майже третина населення сіл і міст сільського типу України споживає воду із колодязів та свердловин, вода в яких визнана практично непридатною до вживання, особливо за нітратними показниками, що здатні чинити негативний вплив на здоров’я людини. Надано порівняльну оцінку нормативних документів Державні санітарні норми і правила 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до питної води, призначеної для споживання людиною» та ДСТУ 7525:2014 «Вода питна. Вимоги та методи контролювання якості», що діють на території України, та Директиви Ради 98/83/ЄС, якою регулюються показники якості води на міжнародному рівні. Розглянуто сучасні погляди на структуру питної води як розбавленого водного розчину, де вода представлена у вигляді гігантських гетерофазних кластерів і, виходячи з цього, дано визначення термінам «підготовлена питна вода» та «природна питна вода». Окреслено проблему оптимального коригування якісного і кількісного складу питної води, яка в сучасному світі вирішується методами доочистки води на локальному рівні. Показано, що за принципом роботи побутові водоочищувачі можна розподілити на 4 основні групи, а саме: установки, що мають механічний фільтруючий елемент; побутові фільтри сорбційного типу; установки електрохімічного типу та установки мембранного типу на основі процесу зворотного осмосу, які широко представлені сьогодні на світовому ринку та активно використовуються на локальному рівні (квартири, будинки, дитячі садки, школи), але мають ряд особливостей та недоліків.Представлено механізм протікання процесів в системі «вихідна вода – мембрана – підготовлена питна вода» з окресленими його складовими. Розглянуто наслідки використання зворотноосмотичних установок при доочистці питної води на прикладі водопровідної води, яка пройшла очистку на установці з мембранним елементом TW30-1812-50 виробництва компанії DOW Chemical (США) при робочому тискові 18 атм. Наведені результати зміни кількісного і якісного складу води, а саме її фундаментальних компонентів, в результаті доочистки зворотним осмосом. Обґрунтовано технологічні та економічні недоліки зворотноосмотичних установок. Підтверджено, що метод зворотного осмосу застосовується для демінералізації води та здатен затримувати практично всі іони на 92–99%, а при двоступеневій системі очистки – і до 99,9%, тобто підготовлена зворотним осмосом вода очищена практично від всіх мінеральних солей, в тому числі корисних та необхідних для нормальної життєдіяльності людини.