Вип. 41

Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/13149

Переглянути

Результати пошуку

Зараз показуємо 1 - 4 з 4
  • Документ
    Чисельний аналіз методів розрахунку ґрунтової основи та методів визначення коефіцієнтів постелі
    (КНУБА, 2020) Жупаненко, Ірина В’ячеславівна
    Не зважаючи на значний прогрес в розвитку методів розрахунку ґрунтової осно- ви в єдиній розрахунковій моделі з конструкці- ями споруди і можливість виконувати розраху- нки в тривимірній постановці, найбільш попу- лярною в спільноті інженерів-проектувальників залишається розрахункова модель плити на пружній основі. Це пояснюється простотою реалізації такої моделі. Певно, найбільші труд- нощі застосування такої моделі полягають у визначенні коефіцієнтів піддатливості основи (коефіцієнтів постелі). В даній роботі проведено дослідження дос- товірності різних методик визначення коефіці- єнтів постелі при різних варіантах ґрунтових умов. В роботі проведено чисельний аналіз харак- теристик напружено-деформованого стану (ве- личини осідань, реактивного тиску і зусиль) в трьох фундаментних плитах різної геометрії та при різних інженерно-геологічних умовах май- данчику забудови. Розглянуто однорідну основу, складену ле- совими ґрунтами, неоднорідну основу, складе- ну почерговим нашаруванням як зв’язних (суг- линок і супісок) так і незв’язних (пісок дріб- ний) ґрунтів і близьку до однорідної основу, складену супіском і суглинком. Дослідження проводилось за допомогою програмно-обчислювального комплексу ЛІРА САПР 2016. Розрахунки виконано трьома ме- тодами визначення коефіцієнтів постелі (підда- тливості основи): - модель з двома коефіцієнтами постелі, які для неоднорідних ґрунтів визначаються по усеред- неним в межах глибини стисливої товщі зна- ченням модуля деформації та коефіцієнта Пуа- ссона; - модель з одним коефіцієнтом постелі; - модель з двома коефіцієнтами постелі, які визначаються по усередненим значенням моду- ля деформації та коефіцієнта Пуассона при введенні поправочного коефіцієнту до модуля деформації. Проаналізовано збіжність абсолютних вели- чин контрольованих параметрів, отриманих за допомогою зазначених вище методик, в залеж- ності від виду ґрунтової основи та характеру нашарувань ґрунтів в межах стисливої товщі. Встановлено залежність збіжності отрима- них за різними методиками характеристик на- пружено-деформованого стану плити від одно- рідності ґрунтів основи.
  • Документ
    Вплив вибору моделі основи на напружено-деформований стан вертикальних несучих елементів монолітно-каркасного будинку
    (КНУБА, 2020) Носенко, Віктор Сергійович; Кашоїда, Остап
    Виконано порівняння напружено- деформованого стану вертикальних елементів каркасу монолітного будинку (підвалу, першого і четвертого поверху), в залежності від методу моделювання ґрунтового середовища та паль. Використання пальових фундаментів обумо- влено тим, що вони забезпечують передачу на- вантажень на глибші шари ґрунтів та, як пра- вило, більшу несучу здатність в порівнянні з фу- ндаментами неглибокого закладання. Під час проектування фундаментів перед інженерами виникає питання як моделювати ґрунтове сере- довище і палі? У даній роботі представлено вплив прийня- того рішення (обраної моделі ґрунтового сере- довища і методу моделювання паль) на напру- жено-деформований стан вертикальних несучих елементів каркасу будинку. Виконано порівняння напружено-деформо- ваного стану вертикальних елементів каркасу (підвалу, першого і четвертого поверху), які були отримані при використанні наступних ва- ріантів моделей системи «основа – пальовий фу- ндамент – надземні несучі конструкції»: 1) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що мають лише вертика- льну жорсткість за результатами випробування паль на вертикальне статичне вдавлююче нава- нтаження, взаємний вплив паль та характерис- тики ґрунтів не враховуються (СЕ-56 тут і далі, це номер скінченного елементу у бібліотеці еле- ментів ПК «Ліра-САПР»); 2) палі змодельовані одновузловими скін- ченними елементами, що розташовуються з за- даним по довжині палі кроком та мають жорст- кість в різних напрямках і наближено врахову- ють оточуючий ґрунт навколо палі та під її вістрям (СЕ-57); 3) ґрунтове середовище змодельовано об’ємними пружними скінченними елементами; палі – стержневими скінченними елементами. Показано, що вибір моделі основи впливає на НДС не тільки фундаментних конструкцій, а й вертикальних несучих елементів будинку. При використанні різних варіантів моделювання ос- нови: за допомогою одновузлового скінченного елементу, що моделює палю як пружну в’язь (СЕ-56), за допомогою ланцюжка одновузлових скінченних елементів (СЕ-57), або об’ємного ґрунтового масиву, можна отримати як кількісні відмінності у напруженнях від 2 до 20%, так і якісну зміну, що спостерігається у зміні знаку згинальних моментів.
  • Документ
    Формування НДС у фундаментах зерносушильних комплексів при зміні параметрів грунтів
    (КНУБА, 2020) Підлуцький, Василь Леонідови; Литвин, Олександр Володимирович
    Досліджено роботу пальового фундаменту зерносушильного комплексу при зміні параметрів ґрунтів, визначених лаборато- рними та польовими методами. Проведено два варіанти розрахунків за допомогою числового моделювання за методом скінченних елементів: 1) з використанням характеристик ґрунтів, які визначено лабораторними методами; 2) з вико- ристанням характеристик ґрунтів, які визначе- но польовими методами. В роботі проаналізо- вано напружено-деформований стану фундаме- нтних конструкцій зерносушильного комплек- су, а саме: перерозподіл зусиль в палях, осідан- ня фундаментних конструкцій, згинальні моме- нти та площа робочого армування у фундамен- тній плиті. В роботі зроблено наголос на використанні саме пальових фундаментів для зерносушиль- них комплексів через виникнення багато нега- тивних факторів при влаштування плитних фундаментів. Основні з них: низькі показники ґрунтів у верхній зоні ґрунтового масиву; спо- рудження декілька силосів один біля одного, що визначає їх взаємовплив; нерівномірність завантаження - розвантаження силосів; вибір методики розрахунків, яка коректно описує параметри ґрунтів та етапи завантаження і роз- вантаження силосів. Також в роботі наведено проблемні питання при проектуванні пальових фундаментів для зерносушильних комплексів. Наведено результати дослідження формування напружено-деформованого стану фундамент- них конструкцій при різних параметрах ґрунтів. Дослідження проведено у глинистих ґрунтах твердої та напівтвердої консистенції. В основі пальового фундаменту залягають супіски твер- ді та суглинки м’якопластичні. В роботі показано, що при підвищені параметрів ґрунтів основи зменшується осідання фундаментної плити. Перерозподіл зусиль між палями має схожий характер, але за рахунок підвищення жорсткості основи, фундаментна плита передає навантаження на основу, тому практично всі палі розвантажуються в межах 5…10 %. При цьому згинальні моменти у фун- даментні плиті зменшуються, що вимагає зме- ншення армування робочою арматурою. Це дозволяє проектувати надійні та економічні рішення пальових фундаментів зерносушиль- них комплексів.
  • Документ
    Вплив послідовності зведення будинків на формування напружено- деформованого стану системи «основа-фундамент-надземні конструкції»
    (КНУБА, 2020) Скочко, Людмила Олегівна; Шабалтун, Артем
    Розвиток числового моделювання як основного методу розрахунку будинків до- зволяє на сьогодні не просто оцінити напруже- но-деформований стан, який формується у кон- струкціях споруд після їх зведення, а дає мож- ливість оцінити еволюцію розвитку напруже- ного стану в елементах будівлі з моменту поча- тку будівництва до прикладання експлуатацій- них навантажень. Саме вплив процесу зведення окремого будинку та вплив черговості зведення секцій багатосекційних будинків досліджено в даній роботі. Розглянуто різні варіанти черговості зведен- ня секцій без врахування поступового зведення поверхів. Також наведені результати форму- вання напружено-деформованого стану систе- ми «основа – фундамент – надземні конструк- ції» для задачі з поетапним зведенням будинків - по 5 поверхів. Будівництво кожної наступної секції здійс- нює вплив на збудовану цілком або частково сусідню секцію. Цей ефект досліджено для оці- нки впливу на зусилля у конструкціях та враху- вання можливої зміни зони формування макси- мальних деформацій та напружень. Розглянуто наступні постановки задач: - створення скінчено-елементної моделі (СЕМ) без врахування етапів зведення буди- нку; - розрахунок будинку з поетапним заванта- женням по 5 поверхів. Врахування зміни черговості зведення секцій; - формування СЕМ з врахуванням черговості зведення секцій без включення послідовнос- ті зведення поверхів в межах поточної сек- ції; - дослідження впливу розрахунку секцій тосекційного будинку без та з урахуванням зведення наступних секцій. Дослідження впливу черговості будівництва та монтажу об’єкту дає змогу оцінити напру- жено-деформований стан системи «основа – фундамент – надземні конструкції» на різних етапах будівництва. Отримані результати пока- зали зміни в роботі схеми, які зафіксовані на всіх етапах будівництва. Розглянуто взаємодію паль в різних зонах секцій, роботу ростверків в фундаментах висо- тних будівель. Дослідження проведено за до- помогою числового моделювання системи «ос- нова - фундаменти – надземні конструкції». Досліджено перерозподіл зусиль в палях в за- лежності від постановки задач з етапності зве- дення секцій і конструктивних параметрів (роз- ташування паль в характерних зонах, вплив жорсткостей надземної частини на перерозпо- діл зусиль). Виділено характерні зони у фундаменті: це центральні, бічні, кутові та особливо на стиках суміжних секцій. Виявлено перерозподіл зу- силь між палями і ростверком.