Охорона праці
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/987654321/1442
Переглянути
1 результатів
Результати пошуку
Документ Вдосконалення методів оцінки виробничого ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт (АРР) на об'єктах будівництва(ПГАСА, 2016) Касьянов, Микола Анатолійович; Гунченко, Оксана Миколаївна; Корінний, Володимип Ілліч; Сабітова, Ольга; Улітіна, МаріяУ наш час відбуваються надзвичайні ситуації (НС), що потребує проведення рятувальними підрозді-лами невідкладних аварійно-рятувальних робіт (АРР) у несприятливих погодних умовах при наявності щільної забудови, стиснених об’ємів приміщень, горючих газів і матеріалів, зруйнованих та напівзруйнованих конструкцій і елементів буді-вель, що хаотично обрушилися. При цьому рятувальники працюють у вкрай небезпечних умовах з ризиком травмування, у т. ч. і з тяжкими наслідками, зокрема, за 2015 р. під час проведення АРР травмувалися 60 рятувальників, причому 5 – смер-тельно. Тому необхідним є розвиток методології визначення кількісних показників їх виробничого ризику, що сприятиме вдосконаленню основних методів і засобів безпеки при проведенні АРР. Методика. Зазначено те, що фізичний стан люди-ни упродовж робочого часу змінюється у сторону погіршення якісного виконання розумових і фізичних навантажень. На-приклад, імовірність безпомилкового виконання людиною операцій з прийняття інформації, її оцінки та приймання рішення щодо працездатності підсистем, які нею контролюються, при числі ознак, що сприймаються оператором, у 5-6 і затримці у часі їх появи у 15-40 с, становить P(t) = 0,4470… 0,7830. Крім того, необхідно враховувати і те, що вимоги до ефективності дій рятувальників відносно забезпечення оптимального використання можливостей обладнання і засобів механізації є не-від’ємними з необхідністю урахування їх індивідуальних особливостей і психофізіології, як найважливіших у системі уп-равління. Тому, при визначенні ризику при проведенні аварійно-рятувальних робіт, необхідно враховувати не тільки напра-цювання на відмову технічних систем, які використовуються рятувальниками, а і імовірність безпомилкового виконання останніми виробничих функціональних дій, окремо враховуючи їх у переліку подій та у дереві ризиків. Результати. Дослі-дженнями встановлено необхідність введення у складові визначення імовірності виникнення нещасного випадку рятуваль-ника не тільки напрацювання на відмову технічних систем (стосовно виконання АРР – це, у першу чергу, ручний механізо-ваний інструмент, засоби зв’язку, індивідуального захисту, пожежогасіння і т. ін.), а і психофізіологічних особливостей рятувальників. Встановлено, що існуючі показники своєчасності, точності діяльності оператора, наприклад, такі, як час його роботи між двома відмовами, кількість та інтенсивність відмов за конкретний період часу чи роботи, не у повній мірі визна-чають і відображають діяльність людини. А ступінь стабільності у дотриманні зазначених показників у різних видах і умо-вах діяльності є характеристикою надійності роботи оператора. І тому вона відображає його безпомилкову роботу і визнача-ється імовірністю правильного розв’язання задач. Наукова новизна і практична значимість. Визначено перелік подій, що призводять до відмов ручного пневматичного підйомника при проведенні АРР, та імовірність їх виникнення з побудовою «дерева відмов» і розрахунком надійності підйомника, обґрунтовано перелік подій, що призводять до заподіяння шкоди здоров’ю рятувальника, визначено їх імовірність з побудовою «дерева ризиків», вдосконалено математичну модель розра-хунку ризику імовірністю «людських» відмов (помилок) поряд з імовірністю «технічних», вперше розраховано виробничий ризик рятувальника.