ІІІ International Scientific and Practical Conference LAND & PROPERTY DEVELOPMENT: INNOVATIONS AND TRANSFORMATIONS
Постійний URI для цього зібранняhttps://repositary.knuba.edu.ua/handle/123456789/13219
Переглянути
12 результатів
Результати пошуку
Документ Особливості застосування сучасних геоінформаційних технологій для створення топографічних планів(КНУБА, 2024) Чудовська, В. А.; Кінь, Д. О.; Іванченко, О. С.; Іванченко, Я. В.Сучасні геоінформаційні технології дозволяють моделювати геопросторові дані у будь-якому масштабі, з урахуванням потреб користувача та принципам генералізації топографічних та картографічних матеріалів. У топографо-геодезичній та картографічній діяльності використовуються масштаби 1:500 – 1:1000000. Варто відзначити, що топографічні плани масштабу 1:500 є основою для складання планів всього масштабного ряду.Документ Сучасне поняття 3D кадастру у світі(КНУБА, 2024) Лізунова, Аліна ПетрівнаЯкщо розглядати 3D-власність на міжнародному рівні, то можна виокремити різні типи 3D-власності. Якщо спробувати класифікувати ці форми, то існує широкий спектр форм від приватного володіння об'ємом простору до специфічних прав без права власності [1]. Специфічні особливості кожного типу значною мірою залежать від правової системи конкретної країни, але можна класифікувати їх на певні типи, що можна зробити різними способами. Форми 3D-власності можуть відрізнятися, наприклад, коли йдеться про право власності та розмежування. Системи 3D-власності розвиваються з часом, і нові форми 3D-власності та питання, пов'язані з такими системами, можуть додаватися тоді, коли виникає потреба у зв'язку з новими явищами та труднощами в суспільстві та відсутністю.Документ Перспективи інтеграції BIM технологій у кадастрову систему України(КНУБА, 2024) Рибаков, Д. І.В сучасних умовах світової інтеграції формування інтегрованого, доступного, актуального і всебічного інформаційного простору є завданням сьогодення. Україна стоїть перед викликом модернізації своєї кадастрової системи, яка б відповідала сучасним та майбутнім потребам обліку земельних ділянок та будівель і споруд з метою ефективно використанням земель при забезпеченні балансу соціальних, екологічних і економічних інтересів.Документ Масова оцінка земель: перспективи впровадження в Україні(КНУБА, 2024) Литвиненко Ірина ВалентинівнаПрагнення України щодо приєднання до союзу європейських держав вимагає адаптації і наближення як законодавчих норм, так і їх практичного втілення до вимог та традицій, що склались протягом тривалого часу в провідних європейських країнах. В значній мірі це стосується сфери оподаткування земель, методів оцінки земель та їх нормативно-законодавчого підґрунтя. Особливої важливості це питання набуває з огляду на те, що в Україні земля є чи найбільшим економічним ресурсом.Документ Досвід застосування візуального ГНСС приймача для задач картографування місцевості(КНУБА, 2024) Медведський, Юрій ВікторовичВ сучасному світі використання геодезичних та топографічних даних має велике значення у багатьох галузях, таких як будівництво, геологія, екологія та інженерія. Одним із ключових інструментів для отримання точних геопросторових координат є глобальна навігаційна супутникова система (ГНСС). В останні роки ГНСС приймачі стали популярними засобами для виконання топографо-геодезичних робіт, завдяки їх здатності забезпечувати високу точність та ефективність при зборі даних у польових умовах. Сьогодні існують так звані візуальні ГНСС приймачі, що за конструкцією є класичним ГНСС приймачем з доданою камерою. Використовуючи знімки об’єктів з камери та координати центрів знімків з ГНСС приймача можна використати сучасні фотограмметричні підходи «структура в русі» (SfM) для отримання додаткових геопросторових даних у вигляді цифрових моделей місцевості та цифрових моделей висот, координат контурів місцевості для створення картографічного матеріалу чи даних про споруди.Документ Ринок готельної нерухомості: сьогодення та перспективи розвитку(КНУБА, 2024) Берова, Поліна Ігорівна; Свиридовська, Світлана МиколаївнаНерухомість є важливим сегментом економіки. Будівництво та розвиток нерухомості стимулюють економіку країни через створення робочих місць, споживчий попит на будівельні матеріали та послуги, приносить значні надходження до бюджетів у вигляді податків на нерухомість. Комерційна нерухомість є активом у різних сферах підприємницької діяльності. Для інвесторів вона виступає привабливим інвестиційним активом, який, при ефективному управлінні, може приносити значні прибутки. Проте, нестабільність політичної та економічної ситуації в якій зараз знаходиться Україна змушує інвесторів утримуватись від великих вкладень. На один з секторів комерційної нерухомості – готельну нерухомість, особливо негативно впливає загроза безпеки життю людей, вона зменшує туристичний попит країни і відвідуваність готелей. Для інвесторів в готельну нерухомість це означає зростання ризику втратити інвестиції. Всі ці обставини негативним чином можуть впливати на ринок готельної нерухомості. Дослідження цього ринку має допомогти зрозуміти попит і пропозиції на готельні послуги, тенденції у ціноутворенні, конкурентні переваги і слабкі сторони, а також ідентифікувати можливості для розвитку та інвестування в цей сектор.Документ Врахування особливостей навчальної дисципліни «Просторове планування та забудова територій» у освітній програмі «Девелопмент нерухомості»(КНУБА, 2024) Манцевич, Юрій Миколайович; Міненко, О. Л.Тези присвячені висвітленню проблеми врахування особливостей навчальної дисципліни «Просторове планування та забудова територій» у освітній програмі «Девелопмент нерухомості».Документ Тенденції інвестиційних запитів щодо об’єктів нерухомості в Україні під час війни(КНУБА, 2024) Бабій, Віталій ВасильовичЧисло українців які постраждали від війни постійно зростає – внаслідок руйнувань будівель від ворожих обстрілів, за попередніми підрахунками профільних міністерств та експертів, пошкоджено чи зруйновано житло у 2,6 мільйонів громадян України [1]. Частину з цього житла можна відновити чи реконструювати, і там де можливо було розпочати відновлювальні роботи, вони вже проводяться. Збільшення попиту на житло врешті потроху відбувається, але до темпів довоєнного рівня, ще далеко. Позаяк не кожна людина яка втратила житло разом з доходом, роботою й заощадженнями, зможе стати потенційним інвестором.Документ Особливості роботи з геопросторовими даними громад для сталого розвитку їх територій(КНУБА, 2024) Карпінський, Юрій Олександрович; Лященко, Анатолій Антонович; Лазоренко, Надія Юріївна; Кінь, Д. О.Управління різними видами ресурсів (земельними, природними, інфраструктурними, фінансовими тощо) передбачає використання зведених, систематизованих даних про ці ресурси. Зрозуміліше сприймати такий обсяг інформації, коли на карті користувач бачить розташування об’єктів управління та їх розміри і може зрозуміти, що є навколо цього об’єкта та яка поточна ситуація. Для цього створюють та використовують сукупність даних про геопросторові об’єкти, а саме геопросторові дані.Документ Особливості формування території історико- географічного регіону Буковини(КНУБА, 2024) Петраковська, Ольга Сергіївна; Беспалько, І. Р.Домінуючою тенденцією кінця минулого століття було створення так званих єврорегіонів, зокрема: Pomerania (Німеччина – Польща), Nysa (Польща – Німеччина –Чехія), Beskidy (Польща – Словаччина), Euroregion Karpacki (Україна – Польща – Словаччина – Угорщина – Румунія), Bug (Україна – Білорусь – Польща), Niemen (Польща – Литва – Білорусь), Bałtyk (Польща – Росія – Литва – Латвія – Швеція – Данія). Ці новоутворення поєднують міждержавні територіальні спільноти, основною метою яких є всебічна інтеграція, як культурна, так і економічна. Проте в історії Європи подібні багатонаціональні регіони з єдиною суспільною системою та сильними тенденціями культурної та мовної інтерференції були поширеним явищем. Яскравим прикладом цього явища є Буковина, що сьогодні знаходиться в межах Карпатського євро регіону (рис. 1) [1]. Букови́ на – історико-географічний регіон, розташований на українсько- румунському етнографічному прикордонні, між середньою течією Дністра та головним Карпатським хребтом у долинах верхньої течії Пруту та Сірету. Нині ця територія входить до складу України (Північна Буковина) та Румунії (Південна Буковина).