Перегляд {{ collection }} за Автор "2eec3ce0-3a8e-4f5d-8ab0-b6229a457afe"
Зараз показуємо 1 - 2 з 2
- Результатів на сторінці
- Налаштування сортування
Документ Методичні підходи до оцінки забруднення поверхневих водних об'єктів в зоні дії гірничо-видобувних підприємств (на прикладі Донецько-Придніпровського регіону)(КНУБА, 2021) Волошкіна, Олена Семенівна; Жукова, Олена Григорівна; Кордуба, Ірина Борисівна; Маршалл, Д. І.Найважливішою складовою екологічно безпечного розвитку природних і соціально-економічних систем є таке природокористування, яке передбачає організацію використання водних ресурсів, при якому забезпечується сталий розвиток і протягом тривалого часу зберігається для цього достатній водно-ресурсний потенціал. ХХІ століття характеризується значними негативними змінами природного середовища, викликаними безконтрольним використанням природних ресурсів, розвитком промисловості та транспорту, що призводить до збільшення споживання води і водночас зростання її забруднення. Особливо це стало помітним протягом останніх 50 років, коли вплив людини на водний цикл планети досягнув глобального масштабу. Погіршення екологічного стану поверхневих вод суходолу зумовлено якісним та кількісним виснаженням факторів їх формування, що у низці випадків унеможливлює їх використання для господарських цілей. Якість вод водних об'єктів формується під впливом як природних, так і антропогенних факторів. В результаті людської діяльності у водойми може надходити багато антропогенних речовин різного ступеня токсичності. В статті зроблена спроба оцінити зміни якості поверхневих вод за останнє десятиліття та визначити ступінь природно-техногенної трансформації річок регіону та можливість їх самовідновлення та стабілізації стану екологічної небезпеки регіону. Розглянуті існуючі методи оцінки водних об’єктів за хімічними показниками, які використовують в зоні дії гірничо-видобувних підприємств. В низці методів оцінка водних об’єктів зазвичай відображає регіональні особливості, а не власне їх забруднення. Проведені розрахунки для водного басейну р. Сіверський Донець та встановлені відповідні закономірностіДокумент Науково-методологічні засади підвищення екологічної безпеки ядерної енергетики україни в екстремальних умовах експлуатації(КНУБА, 2023) Кордуба, Ірина БорисівнаЗа даними бази даних PRIS на сьогодні у світі експлуатується 442 ядерні енергетичні реакторні установки (ЯЕРУ) та ще 56 ЯЕРУ знаходяться на стадії будівництва. У період 2007-2021 років було побудовано, здано в експлуатацію та продовжують будуватися 148 нових ЯЕРУ: з реакторами типу ВВЕР/PWR - 128 шт (86%); PHWR - 10 шт (6,7%); BWR - 5 шт (3,4%); FBR - 4 шт (2,7%); HTGR - 1 шт (0,67%). Отже, оновлення світового парку ЯЕРУ з реакторами типу ВВЕР другого покоління G-2 приблизно на 86% здійснюється за рахунок будівництва реакторних енергетичних установок з реакторами ВВЕР/PWR другого покоління G-2. При цьому, після екологічної катастрофи на АЕС Фукушіма-1 в нових ЯЕРУ, наприклад, у ЯЕРУ з реакторами АР-1000 третього покоління G-3 американської компанії Вестінгауз застосовуються модернізовані пасивні системи аварійного охолодження.