Пам’ятки архітектури Індської цивілізації (ІІІ – ІІ тис. до н. е.) як приклад коммунікативності культур

Abstract

В публікації узагальнено актуальні знання щодо архітектури Індської цивілізації, уточнені та введені в науковий оббіг українського архітектурознавства приклади, наведені аналогії, епігони та паралелізми щодо форм індської архітектури. Наслідками міжкультурних зв’язків в архітектурі є ряд архітектурних форм, які дозволяють відзначити приналежність індських міст до сучасного їм світового контексту, мають аналогії в містах Стародавнього Міжріччя (шумеро-акадського та Старовавілонського періодів): характерна регулярна квартальна блокована забудова з уніфікованими параметрами замощених вулиць, вісьові магістралі проспектів, внутрішнє місто-цитадель, дворова стінова цегляна архітектура на платформах (з плоскими перекриттями-терасами), водовідвідна інженерія (вуличні канали-колектори, водовідведення з плоских дахів сезонних паводків через «сходи», “душові” та «вбиральні» в житлах, суспільні басейни). Розвинена в середньовічній Індії система басейнів дає певну аналогію архітектурної відповіді подібним природно-кліматичним запитам. Прадавні регулярні індські міста могли б бути предтечами теоретичних містобудівних приписів середньовічних індійських трактатів (записаних в 4 ст. до н. е. – 12 ст.), попри відсутність реальної історичної комунікації між культурою Інду 3-2 тис. до н. е. та носіями індійської середньовічної архітектурної культури.