Psychological problems of conflict-free communication during the educational process in educational institutions

Abstract

Наукові дослідження, практичний досвід свідчать, що кожна людина, незалежно від роду обов’язків, рівня особистісного розвитку та посади, лише тоді може вважати себе інтелігентною особистістю, коли досягне досконалості в сфері спілкування (саме тут людина здатна розкрити свою вихованість). Безперечно, ця теза має відношення до всіх учасників освітнього процесу у освітньому закладі: керівників, завідувачів кафедр, викладачів, майстрів виробничого навчання і, звичайно, учнів та студентів. Конфлікт –у перекладі з латинської мови означає «зіткнення». Ми звикли відноситись до конфлікту як до негативного явища. Але конфлікт –це необхідна умова вирішення назрілих проблем. Головне, щоб ми педагоги були психологічно готові до їх усунення, прагнули цього і не боялися труднощів і змін. Під час конфлікту психологічний стан людини зазнає змін, коли її думки і почуття починають значно відрізнятися від думок і почуттів у ситуаціях повсякденного життя. Ці зміни, як правило, не усвідомлюються особистістю і мають закономірний характер: підвищення рівня емоційної збудженості та напруги; зниження здатності до раціонального опрацювання інформації; підвищення рівня навіювання і, відповідно, зменшення ступеня критичного ставлення до себе, до конфліктуючих; пригнічення раціональних способів регуляції поведінки та почуття відповідальності за свої вчинки; відчуття власної сили, могутності та анонімності своїх дій, самого себе. Конфлікти супроводжують нас у всіх галузях життя. І освітній заклад –не виняток. Конфлікти тут виникаютьміж різними групами: учень –педагог, учень –учень, педагог –педагог, педагог –адміністрація; педагоги –батьки. Конфліктостійкість особистості педагога, студента чи учня –це здатність оптимально організовувати свою поведінку у складних ситуаціях соціальної взаємодії, безконфліктно вирішувати проблеми, що виникли у взаєминах. Чим вище рівень розвитку конфліктостійкості в учасників освітнього процесу, тим ефективніше їх дії в умовах конфлікту. Для кожного фахівця освітнього закладу характерний певний рівень розвитку культури спілкування, який виявляється протягом його діяльності, де ділові взаємини між людьми складаються на основі певних традицій, настанов і регламентують професійну діяльність як конкретного суб'єкта, так і групи людей. Тут спілкування є головною складовою професійної діяльності. Виходячи з цього, слід забезпечувати високий рівень психологічної культури спілкування в професійній діяльності фахівців освітнього закладу. Безконфліктне спілкування учасників освітнього процесу в закладах освіти виступає як найважливіший показник їх інтелігентності й вихованості, передбачаючи, при цьому, такий рівень сформованості комунікативних рис характеру, вмінь педагога, учня, які дозволяють їм ефективно і компетентно вирішувати завдання взаємодії, досягати успіхів у професійній діяльності.