Особливості розвитку освіти на Волині в другій половині XІХ – на початку ХХ століття

Abstract

В умовах національно-духовного відродження України, її освіти і культури виникає потреба у регіональних пошуках витоків становлення освітніх і культурних закладів, їхнього змісту, форм і методів навчання для створення чіткої цілісної картини розвитку та провідних тенденцій цього процесу, зокрема, й на Волині. Волинь, як окремішня територія, згадується в Іпатіївському літописі ще в XI столітті. Згодом утворилося Галицько-Волинське князівство, дещо пізніше – землі цього краю опинилися під владою польського короля. За часів Литовської доби відкривалися школи, в Овручі, Бердичеві, Острозі. У 1576–1610 рр.

Острозька школа-академія, заснована на кошти київського воєводи – Василя- Костянтина Острозького – постала тим підґрунтям, яке спричинилося до українського відродження XVII століття і до визвольних змагань за своє національне звільнення. Цей навчальний заклад називають школою-академією, оскільки восьмирічний термін навчання дозволяв молодим людям, окрім загальноосвітнього вишколу, отримувати і професійні знання [4, с. 5].