Правові аспекти експлуатації технологій подвійного призначення у транспорті

Abstract

У статті досліджено правові аспекти експлуатації технологій подвійного призначення у транспортному секторі України. На основі аналізу міжнародно-правових актів (Конвенція ООН з морського права, SOLAS, MARPOL, SAR, Чиказька конвенція, регламенти ІКАО, Регламент ЄС 2021/821) та національного законодавства (Повітряний і Морський кодекси України, Закон «Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання») виявлено системні прогалини, що ускладнюють правомірне та ефективне використання таких технологій. Окреслено окрему проблему — невизначеність правового статусу екранопланів (WIG-craft) та безпілотних морських апаратів, що мають гібридні характеристики (літак/судно, автономний/дистанційно керований об’єкт), що обумовлює необхідність відповідного унормування. Наголошується, що в Україні на даний час відсутнє повноцінне нормативне регулювання реєстрації, сертифікації, допуску до експлуатації, страхування та відповідальності за шкоду, пов’язану з використанням транспортних технологій подвійного призначення. Розглянуто кейси впровадження інновацій (наприклад, програма Liberty Lifter від DARPA, британський надводний дрон MARS) як приклади міжнародного досвіду в цій сфері. Наукова новизна полягає в комплексному підході до правового аналізу функціонування технологій подвійного призначення у сфері транспорту як в оборонному, так і в господарському контексті. Запропоновано напрями реформування: розробка спеціалізованого законодавства, гармонізація з європейськими стандартами, створення уніфікованих механізмів контролю та реєстрації, впровадження режимів відповідальності і страхування. Отримані результати можуть бути використані для вдосконалення транспортного, господарського та безпекового законодавства, а також у межах стратегічного планування відновлення транспортної інфраструктури України.