Міцність, тріщиностійкість та деформативність підсилених згинальних елементів при повторних навантаженнях

Abstract

Дисертаційну роботу присвячено впливу повторних навантажень на міцність та експлуатаційні якості залізобетонних конструкцій, виготовлених на відходах ГЗК, які підсилено у стиснутій зоні . Актуальність роботи обумовлена стрімким зростанням прольотів несучих конструкцій з одночасною тенденцією до зменшення поперечних перерізів елементів. Своєчасність теми підсилюється необхідністю використання в якомога більшому об'ємі місцевих матеріалів, які у даному разі являють собою відходи гірничо-збагачувальних комбінатів. Для розв'язання поставленої задачі проведені експериментальні дослідження залізобетонних балок як у непідсиленому, так і в підсиленому стані . Зразки було виготовлено із сучасних матеріалів : бетонів на відходах ГЗК та арматури класу А400С . Досліджено питання акредитування арматури серпуватого профілю на вільних опорах дослідних залізобетонних балок. Експериментальні дослідження засвідчили, що повторні навантаження середніх (експлуатаційних) рівнів практично не впливають на міцність як підсилених, так і непідсилених балок. Повторні навантаження суттєво впливають на експлуатаційні якості згинальних залізобетонних елементів: ширину розкриття тріщин і прогини. Малоциклові впливи рівнів 0,75...0,85 від руйнівних збільшують ширину нормальних тріщин у 1,4...1,6 раза, а максимальні прогини - у 1,6...1,75 раза. Одночасно збільшуються залишкові величини зазначених параметрів у порівнянні з першим розвантаженням: ширина розкриття тріщин - у 1,6 раза, прогинів - більше, ніж у 2 рази. Виконано, проаналізовано та співставлено результати сучасних методів розрахунку згинальних залізобетонних елементів за двома групами граничних станів. Внесено пропозиції щодо врахування впливу повторних навантажень на ширину розкриття нормальних тріщин і прогинів.